УПЦ КП канонізувала ігумена Бригинського під охороною міліції
У Чернігові у Катериниському храмі УПЦ КП 7 грудня канонізувала преподобного Меркурія, ігумена Бригинського – єромонаха Києво -Печерської лаври та настоятеля Свято-Троїцького храму.
Урочисте Богослужіння та чин прославлення очолив Патріарх УПЦ КП Філарет у співслужінні з дев’ятьма архиєреями. Вшанувати свого земляка до Катерининської церкви прийшли тисячі вірних. Їх було так багато, що великий храм не зміг вмістити всіх богомольців, тому значна частина вірян слухала Богослужіння на площі через динаміки.
Як інформує офіційний сайт Київського Патріархату, поруч з церквою вже багато років незаконно (що встановлено судом) перебувають намети представників Московського Патріархату. Напередодні свята правоохоронні органи отримали інформацію про те, що активісти цього пікету готують акції протесту та навіть силове протистояння. Тому 7 грудня біля Катерининської церкви можна було побачити дуже багато міліціонерів. Але, на відміну від попередніх років, коли активісти УПЦ (МП )влаштовували багатолюдні пікети та гучні скандування з образами на адресу Патріарха Філарета і Київського Патріархату, цього року, як йдеться у повідомленні, вони поводили себе тихо.
Зачислити до лику святих преподобного Меркурія Синод єпископів вирішив ще 21 жовтня цього року.
Прославлення єромонаха стало можливим завдяки численним дивам, які відбуваються після молитовного звернення до нього: лише у наш час документально зафіксовано щонайменше п’ять випадків чудесного зцілення від недуг.
З біографії нового святого відомо, що народився він 1870 року і при хрещенні отримав ім’я Максим. Його батьки походили із селян, мешкали у с. Щаснівка Боровицького району Чернігівської області. У зрілому віці, відчувши поклик, Максим направився до Києво-Печерської лаври, де його постригли у ченці з іменем Меркурій. Незабаром його було рукоположено в сан єродиякона, а пізніше в сан єромонаха.
Після жовтневого перевороту 1917 р. Києво-Печерську Лавру нова влада перетворила у «Всеукраїнське музейне містечко». До 1930 року монастир було повністю ліквідовано й єромонах Меркурій став вигнанцем.
Наприкінці 1942 року, коли під час німецької окупації України стали масово відкриватися храми, отця Меркурія направили на парафію у с. Бригинці, сусіднє з рідною Щаснівкою.
У 1946 р. його стараннями збудували парафіяльний Свято-Троїцький храм. Упокоївся ігумен Меркурій 7 листопада 1956 р. та похований на місцевому кладовищі.
