УПЦ МП - більше з Києвом, ніж з Москвою?
Він сам по собі вже як Митрополит Володимир, який перебуває на цій кафедрі з 1992-го року, вже є певним центром згоди для вірних цієї церкви, для тих, хто знаходиться на Лівому березі, для, хто знаходиться на Правому березі, для тих, хто вважає, що Українська церква обов’язково має здобути автокефалію для тих, хто вважає, що вона абсолютно не може перервати зв’язків з Москвою.
Експерт Віктор Єленський вважає, що Митрополит Володимир намагається продемонструвати особливий статус Київської митрополії.
Помпезними заходами позначене святкування 75-річчя з дня народження предстоятеля УПЦ Московського Патріархату Володимира. Президент Янукович вручив митрополиту орден Свободи, започаткований ще Віктором Ющенком. На святкування прибув патріарх Російської православної Церкви Кирило.
Про що свідчать теперішні святкування 75-річчя Митрополита Володимира, Українська Служба Бі-Бі-Сі обговорювала з київським релігієзнавцем Віктором Єленським.
Віктор Єленський: Мені здається, що оточення Митрополита і, в тому числі, люди, які патріотично налаштовані, хочуть підкреслити цим святкуванням і деяку самостійність Київської митрополії, бо УПЦ в єдності з Московським патріархатом. З цього приводу і 70-річний ювілей, і 75-річний відмічаються дуже широко.
Бі-Бі-Сі: З іншого боку, до Києва у зв’язку з цим прибув російський Патріарх Кирило; і українська влада, і український президент, який однозначно заявляє про свою прихильність і свою приналежність саме до православної церкви Московського патріархату. Таке враження, що це наголос на все ж таки "московськості" цієї Української православної церкви. Чи ви би так на це дивилися?
Віктор Єленський: Те, що сюди приїздить Патріарх Кирило вже в третій раз за цей рік, звичайно, говорить про те, що політика Московського патріархату після смерті Патріарха Алексія ІІ суттєво змінилася. Патріарх Кирило голосом своїх апологетів вже заявив, що для України доба безпритульності закінчилась, і він інтенсивно включає її в простір, який він називає "Русским миром" і концепцію якого він постійно розвиває.
Бі-Бі-Сі: Чи Митрополит Сабодан допомагає Патріархові Кирилу в цьому, як ви думаєте?
Віктор Єленський: Я думаю, що Митрополит Володимир робить усе можливе для того, щоби продемонструвати особливий статус Київської митрополії або Української православної церкви в складі Московського патріархату. І він зробив принаймні три промови, які на цьому наполягають.
Бі-Бі-Сі: Напевне, також можна пригадати відозву свого часу від Української православної церкви Московського патріархату про визнання Голодомору геноцидом українського народу. Чи ви ось такі, власне, кроки, ось такі події вважаєте ознакою вільнодумства, можна сказати, певної частини Української православної церкви Московського патріархату?
Віктор Єленський: Бачите, це не є вільнодумством. Справа в тому, як казав сам Митрополит, що Україна знаходиться між двома потужними геополітичними полюсами. І Українська православна церква в єдності з Московським патріархатом чи не найбільшою мірою розташована між цими полюсами. І більшість вірних Московського патріархату в Україні знаходяться все ж таки на Правобережжі, хоча, сказати б, ідентичність цієї церкви - напевно що на Лівому березі. І Митрополит боїться розриву цієї церкви. Він бачив, як це може бути, під час Помаранчевої революції, коли частина священиків і мирян дуже гостро виступила проти однобічної підтримки одного з кандидатів у президенти. І як він сказав після самої революції, нам би не слід було так глибоко входити в політичні справи. І пам’ятати про те, що церква об’єднує і правих, і лівих, і "помаранчевих", і "біло-блакитних".
Бі-Бі-Сі: Пане Єленський, Митрополит Володимир Сабодан, якому виповнюється 75 років, походить з України, але він тривалий час працював священнослужителем в Росії, і в Україну він приїхав, фактично, вже в часи незалежності. Чи можете ви сказати, що вже відбувалася якась еволюція Митрополита Володимира Сабодана?
Віктор Єленський: Знаєте, передусім треба сказати, що українці складали найбільшу земляцьку групу в Руській православній церкві напередодні горбачовських реформ і під час цих реформ аж до, мабуть, початку 21-го століття. Тобто, вони служили на всіх єпархіях від західного кордону - і до Камчатки, і чисельно переважали всі земляцькі групи, в тому числі, і москвичів. І вважалося, що якщо Україна здобуде незалежність, то питання про самостійну церкву вирішиться надзвичайно легко. Причому, треба сказати, що Митрополит Володимир неодноразово давав зрозуміти, що Київська митрополія змінювала формат своєї юрисдикції в залежності від політичних колізій. Отже, звичайно, що 1992 року, коли Митрополит Володимир приїхав в Україну, в його свідомості, в його позиції відбулися серйозні зміни і ці зміни абсолютно очевидні на тлі порівняння його позиції з позицією Патріарха Кирила.
Бі-Бі-Сі: Як ви думаєте, Митрополит Володимир Сабодан, якому 75 років, і стан його здоров’я, напевно, не найкращий, та можна м’яко сказати, наскільки він може виправдовувати усі ті дуже великі надії, які на нього, напевно, покладають вірні церкви в Україні? Наскільки йому важко справлятися з роботою, яку він повинен виконувати?
Віктор Єленський: Він сам по собі вже як Митрополит Володимир, який перебуває на цій кафедрі з 1992-го року, вже є певним центром згоди для вірних цієї церкви, для тих, хто знаходиться на Лівому березі, для, хто знаходиться на Правому березі, для тих, хто вважає, що Українська церква обов’язково має здобути автокефалію для тих, хто вважає, що вона абсолютно не може перервати зв’язків з Москвою.
