УПЦ піддала критиці рішення суду про заборону розміщення ікон і хрестів в школах Італії

КИЇВ – У листі Митрополита Володимира до Президента Європейського Суду з прав людини Жан-Поль Коста наголошується, що багатомільйонна кількість вірян Української Православної Церкви були прикро здивовані, а також чимало стривожені рішенням Європейського Суду з прав людини, котре забороняло розміщення ікон, хрестів та Розп’ять Господа Ісуса Христа в публічних місцях Італії, зокрема в школах. Лист Предстоятеля УПЦ оприлюднив 22 червня офіційний сайт УПЦ.

У ньому зазначається, що “хоча дане рішення на практиці ніби-то стосується внутрішніх справ окремої країни, проте воно глибоко зачіпає питання свободи віросповідання та культурної ідентичності інших країн – членів Ради Європи”.

Митрополит Володимир акцентує на тому, що “історія та культура переважної більшості європейських країн сформувалась саме під впливом християнства, отож, безсумнівним є те, що Європа може бути названа християнською частиною світу”.

“При цьому християнство, як про це свідчать події останніх десятиліть, з повагою відноситься до почуттів як віруючих, так і осіб, котрі вважають себе атеїстами”, - зауважує Предстоятель УПЦ.

Єрарх наголошує, що “присутність християнської символіки в громадських місцях жодним чином не має на меті принизити чиїсь релігійні почуття, показати зверхність чи виключити когось із суспільства, а є чітким та неприхованим вираженням традиційного для цієї частини світу віросповіданням та нагадуванням про високоморальні євангельські цінності”. “Адже любов до ближнього та чинення йому того, чого бажаєш собі – ось ті головні заповіді Христа, за котрі Він прийняв смерть за всіх людей. Звідси, в християнстві Розп’яття проголошує спасіння та свободу людства. Воно не нав’язує певну релігію, але виражає найвищий альтруїзм та щедрість, а також найглибшу солідарність, що запропоновані усім”, - зазначається в листі.

“Таким чином, – йдеться у документі, – християнська ідентичність корінних народів Європи, видимим вираженням якої слугують християнські символи, може бути збережена та передана наступним поколінням в руслі віросповідання та традиції попередників. Тому встановлення релігійних символів в громадських місцях, а особливо в школах, серед дітей, є таким важливим, навіть необхідним”.

Митрополит Володимир також зазначає, що “в усіх країнах Європи існує та дедалі більше утверджується право на релігійну свободу. Окрім того, в багатьох країнах світу релігійні символи дозволені законом або ж є загальноприйнятими. Свобода релігії та віросповідання доступна і відкрита для всіх, проте не належить забезпечувати право на свободу віросповідання одних людей шляхом позбавлення його інших, відриваючи їх від культурного коріння власного народу, його традицій та звичаїв”.

Глава УПЦ сподівається, що “Європейський Суд з прав людини з розумінням поставиться до питання розміщення християнських символів у громадських місцях Італії. За дві тисячі років існування християнства в цій країні, як і в усіх інших країнах Європи, воно стало невід’ємною частиною суспільного, культурного та особистого життя. Відтак, можливість відкрито сповідувати свої релігійні переконання, використовуючи серед іншого й традиційну символіку, є дійсним проявом свободи віросповідання”.