«Уже двічі покидав дім через москалів». Інтерв'ю НВ з головним муфтієм України про капеланство і боротьбу мусульман проти РФ

Наталія Роп

Саїд Ісмагілов зустрів НВ на залізничному вокзалі Києва, — туди він приїхав забрати чергову партію волонтерської допомоги. В ці дні головний мусульманський лідер України має багато обов’язків і роботи до пізньої ночі. Муфтій зізнається: хотів бути звичайним бійцем територіальної оборони (ТрО), однак його впізнали і зробили імамом-капеланом.

У розмові з НВ Ісмагілов розповів про залученість мусульман до боротьби, роботу російських муфтіїв на ФСБ та вплив московської пропаганди на віруючих Близького Сходу.

— Ранком 24 лютого Росія напала на Україну. Як розпочався цей день для вас?

— Я був вдома, спав. Прокинувся дуже рано від вибухів. Я жив — уже не можу сказати, що живу — на території Київщини, яка зараз є тимчасово окупованою.

До цього я жив у Донецьку, який також з 2014 року — тимчасово окупована територія. Тому мені уже двічі доводиться виїжджати з дому, бо туди приходять москалі - «визволяти».

На той час я вже три місяці тренувався в складі територіальної оборони. Наші командири нас попереджали, що після 20 лютого очікується початок російської агресії. Тому я був уже і морально, і по усілякому готовий до того, що буде відбуватися. І робив усе за інструкцією.

— Ви вступили в тероборону ще за три місяці до вторгнення?

— Так, я вступи в ТрО в грудні. Там тренувався і проходив всі навчання. Я добре розумів, що скоріш за все буде війна. Не було зрозуміло, чи буде вона навколо Києва. Але тренуватися і готуватись було потрібно.

— Ви говорите, що 24-го були на території, яка сьогодні окупована. Ви виїхали одразу ж до Києва, чи ще там оборонялись у складі ТрО?

— Я був вимушений поїхати до Києва, оскільки дуже швидко російські війська захопили населені пункти області. І вже у столиці долучився до батальйону територіальної оборони.

— За що саме ви зараз відповідаєте в теробороні Києва?

— Спочатку я пішов як рядовий боєць. Але мене швидко впізнали, на жаль. Оскільки я не хотів далі знову займатися тим, чим я займаюсь у своєму повсякденному житті. І вийшов наказ про те, що я зарахований до військових капеланів. А саме — я є імамом-капеланом по Києву батальйону ТрО.

— Ви не хотіли, але вас все-таки зарахували до капеланів?

— Зі мною розмовляло командування і сказало, що більше немає кому виконувати релігійні служіння і [задовольняти] релігійні потреби. Бо всі інші муфтії та імами кудись зникли, втекли, або нічого не роблять для того, щоб підтримувати духовно наші збройні сили. Тому командування київської ТрО попросило мене взяти на себе відповідальність, бо більше нікому. Ну і довелось стати імамом-капеланом.

— Ви зараз багато спілкуєтесь із бійцями і підтримуєте їх. Який у них бойовий дух?

— Дуже позитивний. Я переважно спілкуюсь з мусульманами, але є друзі та знайомі не мусульмани. Дух бойовий. Вони хочуть якомога швидше розбити ворога і звільнити Україну. В мусульман є особливі побажання звільнити Україну включно з тимчасово окупованими територіями Криму і Донбасу. Всі дуже цілеспрямовані, бійці збираються в мечеть на п’ятничну молитву. От сьогодні [25 березня] збиралися. Оскільки вони ще виконують накази, хто у ЗСУ, хто в батальйонах ТрО, то буває так, що не кожного разу можуть прийти в мечеть до молитви. Але стабільно там більше 30 воїнів збирається щоп’ятниці.

— Як тепер виглядає ваш день?

— Прокидаюсь і проводжу ранішню молитву. Потім планую свій день, оскільки я виконую накази в батальйоні, займаюсь волонтерською діяльністю, капеланською діяльністю, і на мене також покладені в батальйоні обов’язки спілкуватися з журналістами із мусульманських країн (переважно з арабських країн, Туреччини та інших). Мені потрібно давати їм інформацію, пояснення про Україну, мусульман України, про те, що відбувається. Тому в мене дуже багато справ до пізньої ночі. Іноді мені доводиться включатись о 12 ночі в ефір різних телеканалів, в першу чергу арабо-мусульманського світу. І поміж тим ще потрібно встигати займатись і капеланською, і волонтерською, і батальйонською діяльністю.

— Як мусульманська спільнота зараз в цілому допомагає Україні?

— Ми частина нашої країни і суспільства. Ми так само, як і всі, залучені до абсолютно всіх діяльностей. Тобто є мусульмани і парамедики, і медики, і волонтери, і військові капелани, і воїни у ЗСУ, прикордонній службі, Нацгвардії, батальйонах територіальної оборони. Є мусульмани, що є політиками, чиновниками і журналістами. Тобто, як мурахи працюємо на спільну перемогу.

— Ви вже згадували, що проводите молитви для бійців. А яка ситуація з мечетями в інших регіонах України, де зараз точаться бої?

— Три мечеті були обстріляні: у Костянтинівці Донецької області, після неї постраждала мечеть у Маріуполі, а потім обстріляли мечеть у Сєвєродонецьку Луганської області. Наразі мені не відомо, що відбувається у Харкові із нашими мечетями, яких там було декілька. На тимчасово окупованій території Луганської області зібрали імамів з наших мечетей, — їх на дві доби викрали кудись, потім у кайданках повернули до Луганської соборної мечеті і примусили, щоб вони відмовились від подальшої співпраці з нашим духовним управлінням, і визнали підпорядкування російському духовному управлінню. І про це вони розмістили новину на багатьох ресурсах, що імами так званої «Л/ДНР» тепер переходять під контроль московського духовного управління.

— Вони погодились?

— А хто не погодиться, якщо їх там десь дві доби тримали? Ви ж розумієте, люди всі є люди.

— Основні муфтії Росії схвалили російське вторгнення в Україну. Чи намагались ви контактувати з ними і пояснити, що відбувається насправді?

— Ні, я навіть не намагався контактувати. Я дуже добре знаю російську кухню. Всі абсолютно [російські] муфтії підконтрольні ФСБ, для мене це абсолютно не секрет. І коли почалась війна, я зробив звернення до мусульман Росії російською мовою. За це мене звинуватили в екстремізмі. Але байдуже. Коли вбивають наших жінок і дітей, коли намагаються знищити нашу країну, то на війні не до сентиментів і не до дипломатичних якихось реверансів. Ворога потрібно називати ворогом і воювати на всіх фронтах: інформаційному, збройному, економічному і, втому числі, на духовному. Російських муфтіїв ще раз зібрали 16 березня на Північному Кавказі, і вони підписалися під новим зверненням, де вони абсолютно схвалюють путінську російську політику в сенсі війни проти України. Вони підписались і благословили це.

— Генштаб ЗСУ заявляв, що Росія наймає людей на Близькому Сході для війни проти України. Як ви розцінюєте дії мусульман, які на це погоджуються?

— Крайньо негативно. Я також звертався до мусульман Близького Сходу і всього світу. Я казав, що вони будуть на боці гріха, злочину і несправедливості, якщо вони погодяться на це. Я намагався донести об'єктивну інформацію про те, що відбувається. Я попереджав, що якщо вони стануть на бік агресора, то це означатиме, що вони стануть прибічниками гріха, насильства, смерті і вбивств.

— Чи була якась реакція на це звернення?

— Так, багато телеканалів мусульманських зі всього світу зв’язуватися зі мною, просили прокоментувати, що насправді відбувається. Є потужна російська пропаганда і арабомовний російський канал вже багато років транслює свою пропаганду на мусульманські країни. І багато людей в це вірять.

— Залишатиметесь в Києві до перемоги?

— До перемоги. А якщо потрібно, то піду і до кордону. Я ж один з членів батальйону і взагалі думав, що буду потрібен, як воїн, а не духовний діяч. Тому — лише до перемоги. А якщо потрібно, то і далі.