До cвята Великодня в самому серці Одеси на Дерибасівській відбулася грандіозна історична реконструкція. Центральна вулиця міста перетворилась на Останній Шлях Христа. По ній пройшлись давньоримські легіонери зі щитами та зброєю, купці, рибалки, мудреці та Ісус Христос – всього понад 400 акторів- аматорів.
До cвята Великодня в самому серці Одеси на Дерибасівській відбулася грандіозна історична реконструкція. Центральна вулиця міста перетворилась на Останній Шлях Христа. По ній пройшлись давньоримські легіонери зі щитами та зброєю, купці, рибалки, мудреці та Ісус Христос – всього понад 400 акторів-аматорів. А за декілька днів до того в центрі міста виріс справжній табір римських легіонерів.
Кілька десятків кремезних чоловіків, одягнених за військовою модою першого століття, нашої ери побудували ворота, табір та почали нести вахту. Біля привітних легіонерів відразу вистроїлись бажаючі сфотографуватись. А діти намагались ... вивести легіонерів на чисту воду.
«Мама, мама! Вони несправжні, — чутно крик білявого малого хлопця років шести, — Я бачив одного з них смартфон. В римлян ж не було смартфонів, правда?».
На вході в табір встановили ворота, які патрулювали легіонери. Інші займалися побутом, чищенням зброї та навіть шили взуття. У таборі легіонерів біля Міського саду встановили й іншу історичну рідкість — давньоримську карабаллісту епохи імператора Траяна (I-II ст.н.е.). Її відтворили з залишків подібних споруд, знайдених в різний час на території Румунії, Англії та Німеччини.
Римляни влаштовували справжні змагання з латрункулі — це історична гра в кості (прообраз шашок). Вона розвинулася з давньогрецької гри петтейя або гри «pente grammaí». Першу згадку про latrunculi залишив римський автор Варрон 116-27 до н.е. Допомогали легіонерам в побуті милі панянки, одягнуті в сукні тих часів.
Так табір працював з 25-го квітня. А вже в обід 27-го квітня стартувала масштабна історична реконструкція. Вмощена величазним старовинним камінням Дерибасівська перетворилась на Останній Шлях Ісуса Христа. На ньому розгортались трагічні події. Для кожної організатори звели невеличкі сцени. Ось сцена, де Юда зрадить свого Вчителя, ось майже мармурові сходи до трону Ірода, ось приречений суд Понтія Пилата, ось стоять сильні та затяті легіонери, слухняні до наказів намісника. Ось великий деревяний хрест, який несе Ісус.
Всього у постановці задіяно понад 400 персонажів, з них — 46 головних героїв. Деталізація дійства вражає. Кожен з 400 костюмів – ретельно реконструйований за історичними згадками та знахідками, відновили навіть взуття – як легіонерів, так і світських. Цікаво, що до Одеси взяти участь в події прибули 20 історичних реконструкторів з Італії, Польщі та Румунії. Музично супроводжували масштабну театралізовану історичну реконструкцію два хори по 30 чоловік, військовий та духовий оркестри.
«Пасхальна реконструкція ілюструє біблійну історію останніх днів життя Ісуса Христа та його воскресіння, а також повсякденне життя давньої Палестини, озброєння, побут і бойові навички римських легіонерів. Ми намагаємося якомога точніше відтворити епоху, щоб передати дух часу і допомогти по-новому усвідомити світлу подію воскресіння», — підкреслює голова оргкомітету Великодньої реконструкції, віце-президент БФ «Добрий самарянин», пастор «Народної Церкви» Денис Сердиченко.
Пасхальна реконструкція відбувається в Одесі вже сьомий рік поспіль, збираючи тисячі глядачів. Перші події відбувались у сквері ім. Гамова, де розташовано «Народну Церкву» – головного ініціатора та ідеолога події. Та вже кілька років поспіль організатори домоглись, щоб міська влада помітила та визнала значущість події. І її перенесли на центральну вулицю міста – Дерибасівську.
Організатори не тільки намагаються якомога точніше показати біблійську історію в рідному місті, але й залюбки діляться досвідом з віруючими з іниших міст. Так, цього року історичну реконструкцію за прикладом одеситів також організували у Полтаві, Чорноморську, Кропивницькому та навіть в Ізраїлі.
Організатори події: «Народна Церква», БФ «Добрий самарянин», Одеський клуб реконструкторів «Вексілляція римських військ Нижньої Мезії VEMI».