Високопоставлені ієрархи Молдовської митрополії (частини РПЦ) посилюють медійні атаки на проєвропейські політсили. Йдеться про Президентку Маю Санду та її партію «Дія та солідарність» (PAS). Так, архієпископ Бельцький та Фалештський Маркел звинуватив чинну владу в намаганні «знищити православ'я». Священник постійно фігурує в політичних скандалах. Торік під час президентських виборів він відкрито підтримував проросійські сили — агітував за одну із кандидаток просто в церкві, за що отримав штраф.
Джерело: RFI
Сергій Барбу
Молдова в самому розпалі передвиборчих процесів: Центральна виборча комісія реєструє партії для участі в електоральних перегонах, а самі політсили проводять перші масштабні мітинги. Вимальовується загальна картина того, який вигляд матиме виборчий бюлетень у вересні.
Агітаційна кампанія знову зазнає впливу з боку структури, яка мала б триматися осторонь політичних процесів. Йдеться про Молдовську митрополію, яка є частиною Російської православної церкви. Але на відміну від торішніх парламентських виборів, тепер ця релігійна організація діє значно обачніше.
Серед проросійських та антиєвропейських агітаторів є один із найвищих духівників Молдовської митрополії РПЦ — архієпископ Бельцький та Фалештський Маркел. За церковну політичну агітацію торік йому вже загрожував штраф до 3500 лей (майже 9000 грн).
Маркел не приховує своєї проросійської позиції, а також негативного ставлення до чинної влади Молдови. За кілька місяців до виборів й у розпал партійної агітації архієпископ знову активізував нападки на Маю Санду та загалом на проєвропейські сили Молдови.
В інтерв'ю болгарському виданню «Ґласове» духівник заявив, що проєвропейська влада Молдови прагне знищити православ'я. Він також звинуватив уряд в утисках Молдовської митрополії (РПЦ), у лобіюванні інтересів Румунської православної церкви в Молдові, а ще тотальній румунізації країни. Згадав Маркел і про ліберальні цінності, яких він категорично не сприймає.
Звісно, Православна церква Молдови (ред. — самоназва Молдовської митрополії РПЦ) для них як кістка в горлі. Це релігійно-моральна та ідеологічна сила, яка протистоїть розбещувальному впливу ліберальної пропаганди аморальності та сексуальних збочень. Православна церква Молдови категорично проти ЛГБТ-порядку денного, нав'язаного ззовні у зв'язку з процесом вступу Молдови до Європейського Союзу.
У цьому ж інтерв'ю архієпископ Маркел визнав: Молдовська митрополія є частиною Російської православної церкви.
Торік у вересні Генеральний інспекторат поліції Молдови порушив провадження проти щонайменше трьох священників Молдовської митрополії, які відкрито агітували в церквах. Хоча журналісти зафіксували більше подібних випадків. Духівники переконували парафіян голосувати проти на референдумі про вступ до ЄС, а також закликали підтримати на президенських виборах антиєвропейських політиків.
Після того, як кілька священників Молдовської митрополії торік отримали штрафи за агітацію, їхня публічна активність у політичному житті значно зменшилася, але ж зовсім не припинилася. Про це розповіла RFI Українською Іляна Ракеру, докторка політичних наук, румунська експертка з питань Східної Європи. За словами фахівчині, кремлівську пропаганду з антизахідними та антиукраїнськими меседжами досі поширюють різні священнослужителі Молдовської митрополії.
«З'являються неправдиві повідомлення про нібито участь Республіки Молдова у війні, про те, як європейська інтеграція перетворить Республіку Молдова на колонію Заходу, Республіка Молдова втратить свій суверенітет через європейську інтеграцію, втратить свій нейтралітет і стане мішенню російської агресії, Республіка Молдова втратить свої духовні цінності, а їй будуть нав'язані цінності ЛГБТК», — сказала Іляна Ракеру.
Експертка прогнозує, що священники Молдовської митрополії можуть активізувати агітацію вже ближче до парламентських виборів у вересні.
Більшість випадків проросійської агітації священниками зафіксували в північній частині Молдови, зокрема в Бельцькому районі, — дослідив Валеріу Паша, президент аналітичного центру з Кишинева WatchDog.MD. Експерт пояснив, що антиєвропейську пропаганду в цьому регіоні поширює або сам архієпископ Маркел, або священники, що перебувають у його підпорядкуванні.
Валеріу Паша додає, що цей високопоставлений священник Молдовської митрополії може діяти на користь бізнесмена-втікача Ілана Шора — саме його політичні сили здебільшого підтримують духівники.
Йдеться про Євгенію Гуцул, башканку Гагаузії, яка зараз перебуває в ізоляторі. Її підозрюють у незаконному фінансування партії «Шор» (Șor). А також — Вікторію Фуртуне, яка має очевидні зв'язки з олігархом-втікачем, а тепер очолює партію «Велика Молдова» (Moldova Mare). За неї у храмі архієпископ Маркел агітував особисто.
«Священники Молдовської митрополії втручалися в кампанію на президентських виборах і референдумі, що були торік восени. Деякі представники цієї конфесії брали участь у завезенні з Росії коштів на підкуп виборців. Зараз ми бачимо такі самі процеси», — пояснив RFI Українською Валеріу Паша.
Під впливом проросійських священників Молдовської митрополії можуть бути й громади етнічних українців у Молдові. Саме в північній частині країни розташовані місця їхнього компактного проживання. Скажімо, у муніципалітеті Бельці практично кожен п'ятий мешканець є українцем, — свідчать дані Національного бюро статистики Молдови.
З 2011 року молдовське законодавство забороняє церквам брати участь у політичних процес та агітації. Покарання за порушення суворе: «зупинка діяльності релігійних культів».
Конфесійна ситуація в Молдові значно складніша ніж в Україні. Тут немає національної та незалежної православної церкви, яка б мала керівний центр у Кишиневі.
Своєю канонічною територією сусідню країну вважають одразу дві церкви: одна керується з Росії, а інша — із Румунії.
Молдовська (або Кишинівська) митрополія — найбільша православна церква країни, що є частиною Російської православної церкви, хоча номінально декларує свою автономію. Ця церква була офіційно зареєстрована після розпаду Совєцького Союзу. Жодних перепон тодішня молдовська влада їй не чинила.
За різними оцінками, вона налічує понад тисячу парафій.
З одного боку, Молдовська митрополія виступила проти війни в Україні. Але з іншого, — публічно і відкрито не засудила дій Росії і не назвала її агресоркою. Священники цієї церкви регулярно подорожують до РФ на «паломництва» і організовують такі поїздки для своїх парафіян.
Чільник Молдовської митрополії Володимир заявляв, що священники у парафіях можуть самі вирішувати, чи згадувати під час богослужінь московського патріарха Кирила. Загалом він зрідка публічно згадує про російсько-українську війну, хоча сам народився в Чернівецькій області. Молдовську митрополію Володимир очолює з початку 90-х.
Друга велика конфесія Молдови — Бессарабська митрополія, яка є частиною Румунської православної церкви. Вона значно менша і налічує приблизно 300 парафій. Бессарабську митрополію офіційно зареєстрували лише 2001 року, причому тодішня влада Молдови зробила це лише після рішення Європейського суду з прав людини.
Бессарабська митрополія підтримує євроінтеграцію країни та засудила вторгнення Росії в Україну. Румунія офіційно виплачує священникам цієї конфесії зарплату і надає їм базове медичне страхування.
«Між двома митрополіями постійно триває конфлікт за канонічну юрисдикцію. Він загострився після початку повномасштабної війни Росії проти України, оскільки деякі священники з Кишинівської митрополії хотіли перейти до Бессарабської митрополії, посилаючись на підтримку війни Російською православною церквою і особисто патріархом Кирилом», — пояснила Іляна Ракеру.
До приходу до влади в Молдові проєвропейської влади Бессарабська митрополія (частина Румунської церкви) не мала державного сприяння, а навіть навпаки — здебільшого сприймалася вороже. Про це RFI Українською розповів Геннадій Целковський, доцент кафедри богослов'я та релігієзнавства УДУ імені М. Драгоманова. Водночас релігієзнавець зауважив, що Мая Санду чи її команда відкрито не обстоюють інтересів Румунської церкви, скільки б їх у цьому не звинувачували опоненти. Скажімо, перехід парафій із Молдовської (російської) до Бессарабської (румунської) патріархій не є частиною державної політики.
«Переходів стало справді більше. Але це підсилила повномасштабна агресія проти України. Ці процеси мають низовий характер, тобто на рівні громад. Молдовська влада в цей процес не втягнута. Зафіксовано 13 переходів, можуть відбутися ще пів сотні. Порівняно з Україною, це маленька кількість, але для Молдови вона значна», — наголосив Геннадій Целковський.
Як пояснює релігієзнавець, хоч Молдовська митрополія постійно наголошує на своєму автономному від Москви статусі, де-факто ситуація дещо інакша. Патріарх Кирило має вплив на Кишинів. У Росії, скажімо, вирішують, кого призначати на посади молдовських єпископів чи архімандритів. Хоча ці рішення мали б ухвалювати на місці — без стороннього впливу.
Теперішня ситуація в Молдові дещо нагадує те, що відбувалося в Україні до 2014 року, тобто до початку війни з Росією. До того Київ також не надто замислювався над роллю церков, якими керують із РФ. Московський патріархат домінував упродовж десятиліть. Згодом ситуація кардинально змінилася.
Нині ж значна відмінність між Києвом та Кишиневом, яку варто враховувати, полягає в тому, що Україна має власну незалежну церкву — Православну церкву України.
ПЦУ не має контактів із Молдовською митрополією (РПЦ), бо вони принципово неможливі через керівний центр у Москві.
Напружені відносини ПЦУ має і з Румунською православною церквою. При чому здебільшого це стається з ініціативи Бухареста. По-перше, Румунська церква досі не визнала ПЦУ. По-друге, вона прагне підпорядкувати румунськомовні громади на Буковині та Закарпатті. А це з позиції канонічного права є грубим порушенням, бо, згідно з рішенням Вселенського патріархату, на території України може діяти лише одна визнана церква — і це ПЦУ. Там уже створили спеціальний румунськомовний вікаріат (автономне утворення). Але парафії не поспішають до нього приєднуватися, більшість таких громад Буковини та Закарпаття досі належать до Московського патріархату.
Священники УПЦ МП неодноразово агітатували за проросійські партії,— розповіла RFI Українською Юлія Олещенко, аналітикиня Руху ЧЕСНО. Масово це почалося з виборів президента у 2004 році та активно тривало під час перебування при владі Віктора Януковича, коли Московський патріархат мав привілейований статус. Окремі випадки фіксували і після Революції Гідності.
Чи було це порушенням, законодавство не дає точної відповіді.
«Україна — світська держава. У нас за Конституцією церква відокремлена від держави. Зазвичай чільники церков наголошують, що вони не агітують на виборах. Але бачимо на практиці, що вони роздають різні листівки, говорять на проповідях. Прямої заборони саме на агітацію в законодавстві нема. Це більше регулюється внутрішніми положеннями церков», — сказала Юлія Олещенко.
Водночас закон не забороняє священникам балотуватися на виборні політичні посади: яскравий приклад — колишній настоятель Києво-Печерської лаври Павло (Петро Лебідь). Він був депутатом від «Партії регіонів» у Київраді.