В Києві відбудеться семінар на тему: "Семантичні вузли в українській філософській термінології"
Центр Європейських гуманітарних досліджень, видавництво "Дух і Літера" та редакційна колегія українського видання Європейського Словника філософій запрошують вас на семінар:
Семантичні вузли української філософської термінології: конкретні приклади та пропозиції
6 березня 2012 року (вівторок) Корп. 5, підвальне приміщення, 14:00
Доповідач: Андрій Баумейстер, канд. філос. наук, доцент, докторант Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Семантичні вузли в українській філософській термінології. Тези до семінару (6.03.12). Доповідач: Андрій Баумейстер
- Коли філософія у XVII-XVIII століттях починає говорити європейськими національними мовами, відбувається процес спрощення і певного «збіднення» філософської термінології.
- Таке спрощення неминуче призводить до зміщення або навіть суттєвої трансформації значень основних термінів і концептів. Часто один термін французької або німецької мови «стягує» або перебирає на себе значення кількох латинських термінів (приклади: Esprit, Vernunft). Іноді термін змінює значення (idea в XVII столітті позначає ментальну або чуттєву репрезентацію). Щоб уникнути смислових спотворень філософи Модерну вдаються до новотворів або до запозичень з грецької чи латини («отологія», «монада», «феномен», «апперцепція», «інтелігенція» тощо). Наприклад, німецька мова «германізує» латину: Intelligenz, Existenz, Transzendenz тощо.
- Українська філософська термінологія до недавнього часу була прикладом ще більшого спрощення. Це створює певну небезпеку для адекватного розуміння філософських текстів. Наприклад, термін «розум» може замінити десяток латинських термінів. Термін «розуміння» позначає ледь не всі основні інтелектуальні операції без їх чіткого розрізнення. «Європейський словник філософій» дає добру можливість побачити й усвідомити цю проблему. Можна казати про свідоме термінотворення (до цього воно було дуже часто несвідоме, «інтуїтивне»). Ми вчимося розрізнювати і виявляти нюанси.
- Я проілюструю цю проблему «стягування» значень на прикладах слів з основою на яв. Такими словами перекладаються філософські терміни, що мають зовсім різні значення: Erscheinung (erscheinen), Vorstellung (vorstellen), Einbildung, Offenbarung, repraesentatio (representation, représentation), revelatio (revelation, révélation), imagination, présence, apparition, conception, manifestation тощо. Ми втрачаємо нюанси і потрапляємо в полон всіх цих «явищ», «явлень» і «уяв». Важливо шукати виходу із цих «явей».
- Спочатку важливо буде відтворити коротку історію філософських термінів, що будуть в українській мові перекладатися словами з основою на яв. Потім ми розглянемо як функціонують ці слова і смисли в українських філософських перекладах. А наприкінці я запропоную конкретні термінологічні варіанти для виходу з семантичних апорій. Буду дуже вдячний за творчу і змістовну дискусію.
Перелік слів з основою на яв і деяких західних відповідників
Явище (з’явлення – Німецько-український словник гуманітарних наук за
редакції Вахтанґа Кебуладзе, с.54 (далі - СГН)) – Erscheinung – явление (рос.) - Zjawisko (пол.) – phainomenon (від phainesthai) – apparentia (лат.) - appearance (англ.) – apparition (фр.). Термін має передусім онтологічний і епістемологічний сенс.
З’явитися (явити себе, постати - СГН, с.54) – erscheinen (нім.), apparaitre
(фр.).
Являти - faire apparaitre - (ЄСФ І, с.429 – Світлана Желдак).
Являє себе - fait montre d’elle-même - (ЄСФ, ІІІ, стаття Doxa – Олексій
Панич).
Світ явищ – Erscheinungswelt (СГН, с.54).
Уявлення – Vorstellung – repraesentatio (лат.) - представление –
przedstawienie (пол.) - representation (англ.) – représentation (фр.) – уявлення/думка (наприклад, у Фреґе). У філософії Модерну – idea (інтелектуальна репрезентація речі). Наприклад, у німецькому перекладі Декартових «Медитацій» (Gerhardt Schmidt 2004) idea перекладається саме як Vorstellung.
Сила уявлення («Пролегомени» Канта у перекладі Віталія Терлецького,
с.174) – Vorstellungskraft.
Уявляти – vorstellen. Щось мати в уяві, «це тільки твоя уява». Уявне часто
протиставляється реальному.
Уява/Уявляння (виображення) – Einbildung – воображение (рос.) – phantasia
– imagination (англ.), imagination (фр.). Цей термін має як епістемічне, так і естетичне значення (художня, творча уява). Синонім естетичного вжитку – творча фантазія. Приклади з буденної мови: «ти собі навіть не уявляєш», «уяви собі». Світ уяви – це і світ наших думок, і світ наших фантазій.
Сила уяви, спроможність уяви (« Пролегомени», с.174; Генріх, «Свідоме
життя» у перекладі Віталія Терлецького, с.184), сила виображення – Einbildungskraft – сила воображения – phantasia (phainesthai).
Представляти в уяві - (ЄСФ І, 438) – se représenter (фр.) – repräsentieren
(нім.).
Уявлення віри (СГН, с.69) – Glaubensvorstellung.
Наукові уявлення – conceptions scientifiques - (ЄСФ І, с.431 – Світлана
Желдак).
Нечуттєве уявлення (ЄСФ ІІ, с.97, Олег Хома) – Vernunftvorstellung –
représentation non sensible (фр.).
Наявність – présence (фр.) (ЄСФ, ІІІ, стаття Doxa – Олексій Панич).
Оприявнення [діафане] - révéler le diaphane – (ЄСФ І, с.430 – Світлана
Желдак).
Проявлятися - se manifester - (ЄСФ І, с.431).
Прояв сяйва – manifestation lumineuse - (ЄСФ І, с.431).
Об’явлення/Одкровення – revelatio - Offenbarung. Теологічній сенс («Боже
об’явлення», «об’явлення містерії Христа», «Бог об’явив» себе людям», «Бог об’явився як Єдиний», «об’явлене таїнство Пресвятої Трійці», «об’явлений Закон», «Бог об’являє Свою славу»). Всі приклади - Катехизм Католицької Церкви (далі - ККЦ).
«Бо створіння нетерпляче очікує об’явлення синів Божих» (Рим. 8, 19).
Богоявлення (Теофанія) – «В цих Богоявленнях давало себе бачити і чути
Боже Слово» (ККЦ, с.180).
Явління Діви Марії (Маріофанії) і явління святих.
Виявлення – «У воскресінні три особи Трійці одночасно діють разом і
виявляють Своє власне первоначало» (ККЦ, § 648 с.165).
Приклади вживання термінів «явище і уявлення» в українських перекладах.
Кант
«Кант іноді позначав явища як уявлення, отже, як змісти свідомості» (Рьод, Шлях філософії: з ХVІІ по ХІХ століття, переклад Терлецького, с.165).
«Явища – це ті речі, що їх ми приймаємо за предмети наших почуттів» (KrV В 51). «Явище – це уявлення про речі» (KrV В 164).
«Судження є уявленням про уявлення» (KrV B 93). Синтез – уявлення синтетичної єдності різноманітного (KrV B 130). Чи можна уявляти єдність? «Уявлення «я мислю» є актом спонтанності» (KrV B 132). Це уявлення «супроводжує всі інші уявлення» у свідомості (там само).
Мені здається, що тут виникає смисловий зсув: українські переклади пропонують уявити те, що принципово не підлягає уяві.
Фрагменти з ЄСФ
«Винахід Стагірита становив альтернативу Платоновій причетності, пояснюючи механізм зв’язку між явищами прямим уявленням природи учасників у вигляді метафори зору» (ЄСФ І, с.433 – Світлана Желдак).
«Дізнайся також, як різноманітність, що являє себе, має розгортати наявність, гідну бути прийнятою» (Apprends aussi comment la diversité qui fait montre d’elle-même devait déployer une présence digne d’être reçue) (ЄСФ, ІІІ, стаття Doxa, фраза Парменіда у перекладі Олексія Панича).
«Dichten» означає «винаходити», «уявляти» (imaginer), «створювати»» (ЄСФ І, с.424 – Володимир Єрмоленко). «Витворювати в уяві для введення в оману» (imaginer pour tromper) (там само).