В Києві завершили роботу ювілейні Успенські читання: думки учасника
Ця міжнародна конференція, що відбувалася 27-30 вересня в Києві, була присвячена спробі осягнути феномен Свята і називалась «Праздник: благодарение, освобождение, единение». Але Свято є таємницею, яку неможливо охопити людським розумом. Свято призначене для переживання, а не для розуміння. Всяка спроба зрозуміти Свято раціонально приречена на невдачу. Ця думка була особливо підкреслена в центральній для конференції доповіді Олександра Філоненка.
А от при кожній спробі багатьох доповідачів розкрити тему Свята раціонально відбувалося одне й те саме: так чи інакше, доповідач з висот переживань Свята переходив до рефлексії, і роздуми про Свято ставали феноменом схоластичного теологізування. При всіх спробах розмірковувати «із середини нашого досвіду Свята», при всякому теоритизуванні на тему свята доповідачі дивилися на феномен Свята ззовні, з позиції схоластичного філософа чи теолога. І всі ці доповідачі не були винними в такому стані справ. Свято – апофатична реальність, Таємниця. Скотившись із висоти переживань до низин теоретичних роздумів, доповідачі розмірковували приблизно про одне і те саме: перетворення часу на есхатологічний під час свята, відмінність християнського свята від свят в інших культурах, здійснення в християнському святі тих прагнень, які є в звичайних сімейних і народних святах, карикатурність сучасних «шоу» як псевдо-свят.
На висоті переживань залишився лише Жорж Ніва, оскільки він просто відмовився розмірковувати про свято, а розповів про власні переживання свят. Така феноменологія відкрила більше, ніж теоретизування. Так само вчинив брат Роже, який розповів про власний досвід прийняття православного погляду на прошення всіх під час свята («Простим вся воскресением»). Із глибини переживань Свята народилась і доповідь священика Євгенія Паламаря, який звернув увагу на духовну небезпеку підміни православними християнами наших днів справжніх свят різними постмодерними шоу.
Окремо слід сказати про свято для богословів, яке влаштував Митрополит Володимир (Сабодан) своєю доповіддю «Задачи православного богословия в Украине на современном этапе». За словами Олександра Філоненка, «ця доповідь вдало розставляє акценти на тому, що пора закінчити період ідентичності самозбереження і почати просто бути православними богословами». Бо лише зберігати себе – це ознака боязні перед викликами сучасності. Церква ж може і повинна працювати в області богослов'я без будь-якого страху. Просто написати епохальні підручники та серії книг. Просто завоювати прихильність інтелектуальної еліти. Хоча в перспективи втілення сміливих планів Митрополита Володимира вірити складно, але надія все ще є.
Підсумовуючи, можна сказати, що конференція була надзвичайно корисна. Переживання апофатичності свята та його таємничості як у формі передачі досвіду цієї містеріальності, так і в формі переживання обмеженності можливостей теоретичного розуму перед феноменом свята – все це корисний результат. Корисний і теоретично, і духовно. За словами німецького православного професора Карла Христіана Фельмі, «на Успенських читаннях відчуваєш дружбу теологів різних країн та віросповідань як реальність не із сфери етикету, а реальність, укорінену в Божественному та людському вимірі дійсності».
Наступною знаковою подією в Києві стануть дні католицького руху «Спілкування та звільнення», заснованого Луїджі Джусані та Гансом Урс фон Бальтазаром. Ці дні відбуватимуться в Інституті св. Томи (вул. Якіра, 13) 7 та 8 жовтня із 11.00. Центральною подією стане лекція архиєископа Павла Пецці «Что такое христианство?», яка запланована на 8 жовтня.
