В Мінкультури впевнені, що в Україні достатньо релігійних організацій для задоволення потреб віруючих

Всеукраїнська науково-практична конференція «Державно-конфесійні відносини в Україні: сучасний стан та тенденції розвитку» проходить 11-12 грудня у Національному педагогічному університеті ім. М.Драгоманова. У ній бере участь понад п’ятдесят науковців, представників УПЦ (МП), УПЦ КП, ДУМУ, ВАЦ, УГКЦ, УАПЦ, Українського Біблійного товариства, влади. Від перших виступів конференція набрала дискусійний характер.

У вступному слові Юрій Богуцький, перший заступник Міністра культури України, колишній голова Держкомітету у справах національностей і релігій, повідомив про зміни у релігійній структурі України.  Зокрема, станом на кінець 2012 р. діє понад 36,5 тис. релігійних організацій, у т.ч. понад 35 тис. релігійних громад, 290 релігійні центри, які представляють 55 віросповідань. За кількістю громад і віруючих домінуючими є православні. Найбільші темпи появи нових громад фіксується на Півдні України.

Таким чином, на його думку, «утворено майже достатню мережу релігійних громад для задоволення релігійних потреб віруючих».

Щодо культових будівель, то загалом релігійні громади забезпечені на понад 70%. Найкраще ситуація складається у римо-католиків, які забезпечені майже на 90%, на 78% забезпечені греко-католики і на 75% вірні УПЦ (МП). Найгостріша проблема із храмами зберігається у деяких областях Західної України і в м. Києві.  

Юрій Богуцький запевнив, що нинішня влада створює всі умови для участі представників релігійних організацій у громадських радах при урядових інституціях. На його думку, існує плідна співпраця влади з ВРЦіРО та іншими міжконфесійними радами.

У своєму звіті заступник міністра культури згадав про соціальну, просвітницьку, освітню, наукову діяльність церковних інституцій, зокрема, фонду «Карітас». Він звернув увагу на те, що у соціальній ділянці велику активність виявляють іноземці. За 2012 рік в Україні з релігійною метою побувало 6176 іноземців.

Серед пріоритетних питань державно-конфесійних відносин замміністра культури назвав питання повернення майна, відібраного у релігійних організацій у радянський час, визначення законного власника націоналізованого культового майна тощо.

У рамках конференції пройдуть 4 робочі секції, присвячені державно-конфесійним, міжконфесійним, правовим і освітнім питанням.

Варто зазначити, що від участі конференції відмовилася група науковців, зокрема, з Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАНУ. Як повідомила РІСУ керівник відділу  цього Відділення проф. Людмила Филипович, всі попередні роки вони були співорганізаторами цієї конференції, але цього року вони відмовилися і не бажають в ній брати участь на знак протесту проти політики держави в релігійній сфері, яка направлена проти свободи віросповідання і релігійних організацій. «Держава не хоче чути своїх громадян, в т.ч. віруючих, які солідарно негативно висловились щодо прийняття антидемократичного закону No.10221, а тому не має сенсу виступати, якщо це не буде почуто», — зазначила провідний експерт у сфері державно-конфесійних відносин і релігійної свободи Людмила Филипович.