Стефан Ігумнов попередив, що нинішня ситуація загрожує не тільки майбутньому України, але і взаєминам російського православ’я з Римо-Католицькою Церквою.
Як повідомляє Католицький оглядач з посиланням на Радіо Ватикан, представник Московського Патріархату звинуватив Українську Греко-Католицьку Церкву в підбурюванні крайніх націоналістичних сил до агресивних дій в Україні в той час, коли на вулицях Києва вже лилася кров. Він звинуватив греко-католиків, що вони діяли спільно з розкольниками, тобто українськими православними громадами, які не підлягають Москві.
На його думку, заяви представників Греко-Католицької Церкви в Україні призвели до актів насильства щодо православного духовенства та членів їхніх сімей, пов'язаних з Московським патріархатом.
Стефан Ігумнов попередив, що нинішня ситуація загрожує не тільки майбутньому України, але і взаєминам російського православ’я з Римо-Католицькою Церквою. На його думку, це нагадує початок дев'яностих, коли греко-католики в Західній Україні силою відбирали церкви російського православ’я, переслідували і навіть вбивали православних священиків, що призвело до серйозної кризи у православно-католицьких взаєминах.
Як наголошується у повідомленні Католицького оглядача, єромонах Ігумнов забув, що греко-католицькі церкви радянська влада забрала силою в греко-католиків у середині 40-х років минулого століття і передала їх російському православ’ю. Сьогоднішня участь Росії у збройному конфлікті на сході Україні також не сприяє проросійським настроям серед українців. Замість взаємних звинувачень заспокоєнню настроїв більш сприяло б двостороннє повернення до євангельських християнських джерел, визнання своєї провини і взаємне прохання про вибачення.
А ще замовчують в Московському Патріархаті те, що проросійські бойовики розпочали війну на Сході України, прикриваючись ідеєю «Русского мира», яку просуває на пострадянському просторі Володимир Путін та Глава РПЦ Патріарх Кирил. Вони стали на шлях збройного відродження російської, просовєтської імперії – спочатку таке собі духовне об’єднання навколо Москви, потім – політичне, й зрештою – територіальне. Саме у цьому напрямку працює й політичне православ’я.