Єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ владика Йосиф (Мілян) прокоментував позицію УГКЦ щодо подій у Хмільнику та Білій Церкві, де представники УПЦ (МП) не дають вірним УГКЦ збудувати власні храми.
«Вважаю, що події у Хмільнику і Білій Церкві – взаємопов’язані. Біла Церква завжди "була в авангарді", якщо говорити про войовничість представників УПЦ (МП) стосовно УГКЦ. Часто можна почути від представників УПЦ, що храм УГКЦ зведуть у місті лише через труп якогось чиновника. Щодо подій у Хмільнику Вінницької області, то УГКЦ там діяла ще в радянський час. Отці редемптористи, які поверталися зі Сибіру до України, не мали дозволу приїздити на Галичину, тому весь радянський період проживали у Хмільнику. Це означає, що там діяла підпільна УГКЦ», – прокоментував ситуацію у вищезгаданих містах владика Йосиф (Мілян). Його слова оприлюднив Департаменнт інформації УГКЦ.
Нагадаємо, що недавно в м. Хмільнику у відповідь на ухвалене депутатами міської ради рішення про надання релігійній громаді (парафії) Святого Івана Богослова УГКЦ дозволу на розроблення паспорту прив’язки для розміщення тимчасової споруди – каплиці, прокотилася хвиля протестів з боку духовенства УПЦ. На думку православних священнослужителів, історично у Хмільнику греко-католицького віросповідання не було, а отже - потреби у зведенні «малого храму» немає.
З цього приводу владика Йосиф сказав, що отці редемптористи УГКЦ поховані на землях Хмільника, а це означає, що «ми сюди прийшли не тільки зараз і не починаємо чогось нового, а продовжуємо тут бути». Зазначимо, що парафія у Хмільнику налічує близько 20 людей, які моляться у костелі РКЦ.
Відомо також, що днями представники громади УПЦ Селекційного відділку, що в с. Мала Вільшанка (коло Білої Церкви на Київщині) письмово звернулися до Прокуратури Білоцерківського району Київської області. У зверненні православні парафіяни наводять низку аргументів, на їхню думку, вагомих, проти будівництва греко-католицького храму в селі. Станом на сьогодні відомо, що Білоцерківський МВМ ГУМС України в Київській області відмовив у порушенні кримінальної справи стосовно представників УГКЦ за відсутністю у їхніх діях складу будь-якого злочину.
Департаменту інформації УГКЦ вдалося поспілкуватися із о. Василем Мізюком, парохом греко-католицької громади Архистратига Михаїла с. Мала Вільшанка та парафії Різдва Христового м. Біла Церква. В одному із аргументів проти будівництва храму УГКЦ представники УПЦ зазначають, що в селі проживає менше як три особи католицького віросповідання. Насправді ж, за словами о. Василя, недільну Літургію відвідують близько 15 парафіян, а на великі свята людей значно більше. Як розповів священик, до того як офіційно було зареєстровано громаду УГКЦ, у селі не було жодної церкви: ні православної, ні католицької. «Сюди час від часу приїжджав із сусіднього села православний священик: коли потрібно було здійснити чин освячення чи поховання. А люди хотіли постійно ходити до церкви».
Отець Василь також розповів, як у цьому селі зародилася греко-католицька громада. «Греко-католики Білої Церкви їхали на прощу до Зарваницької Божої Матері разом із кількома знайомими із с. Мала Вільшанка. Під впливом вражень від паломництва люди розпитували мене про УГКЦ і запросили до свого села. Я приїхав до них, ми разом помолилися, я розмовляв із ними і розповідав про нашу Церкву. Наступного разу я вже відслужив там першу Літургію», – згадує парох. Після цього люди самі почали шукати приміщення, щоб щонеділі разом молитися. Згодом, після юридичної реєстрації громади, селяни попросили в директора селекційної станції приміщення, яке було давно занедбане. «Люди самі зробили там ремонт, прибирали, провели там світло, поставили лічильники», – каже священик, зазначаючи, що це приміщення не є в орендній власності громади. Дізнавшись про це, представники УПЦ почали приїжджати до села і казати людям, що їх обдурили. Тоді одні відійшли від УГКЦ, інші – залишилися. Згодом вже було зареєстровано дві парафії на селекційній станції – УПЦ і УГКЦ. Цікавим є те, що представники УПЦ проводять свої Богослужіння в тому ж приміщенні, що і греко-католики. Крім цього, православні висувають звинувачення греко-католикам, що ділянка, яка виділена під будівництво храму УГКЦ, була призначена для зведення клубу, а це, на їхню думку, «важливіше за зведення храму». Як розповів о. Василь, за радянських часів на місці, де запроектовано будівництво храму УГКЦ, було справді заплановано будівництво Будинку творчості. Проте із розпадом СССР цього ніхто так і не зробив. Земля під забудову храму УГКЦ належить не селу, а Академії аграрних наук України. «Через Президію ААНУ ми отримали дозвіл на будівництво храму УГКЦ, пройшли різні інстанції. Знаючи це, православні почали проводити в селі акції протесту, писати листи до сільського голови, до сільської ради, щоб закрили нашу громаду», – каже парох.
Коментуючи описані вище події, владика Йосиф повідомив, що 7-8 липня 2012 року, після того як він відвідав греко-католицьку парафію у м. Золотоноша Черкаської області, вночі з каплиці УГКЦ був зірваний хрест і понівечена скульптура Богоматері. «Гадаю, що це не просто випадок, а спланована акція. Сподіваюся, що правоохоронці знайдуть винуватців цього вандалістського вчинку», - сказав єпископ.
«На мою думку, Блаженніший Володимир (Сабодан), Глава УПЦ, який є людиною миру, повинен відреагувати на ці події і втрутитися в ситуацію в Білій Церкві і Хмільнику. Адже представники УГКЦ не дозволяють собі подібних дій і дотримуються демократичних позицій щодо інших Церков. Кожна Церква повинна наполегливо працювати і старатися виконати завдання, яке перед нами поставив Христос – проголошувати Добру Новину про спасіння людини, любити людей і для них працювати, незважаючи на їхню конфесійну приналежність», – сказав на завершення владика Йосиф (Мілян).