В Україні не може бути "привілейованої" Церкви і повинен існувати Держкомнацрелігій, вважають учасники Круглого столу

Фонд Конрада Аденауера, Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій та Інститут релігійної свободи 20 грудня проводять у Києві круглий стіл на тему: «Діалог між владою та конфесіями в контексті європейської системи цінностей». У роботі круглого столу беруть участь представники різних конфесій України, посадовці Адміністрації Президента України, Кабінету міністрів України, Верховної Ради України, представники громадських організацій, молоді політики та науковці.

Після жвавого обговорення теми діалогу між владою та конфесіями учасники Круглого столу запропонували Резолюцію, до якої увійшли 4 розділи. Резолюція констатує, що Україна є релігійним і багатоконфесійним суспільством, що це конфесійне багатоманіття та його правове забезпечення є об’єднавчим чинником у суспільстві, тому відмова держави забезпечити рівні можливості для всіх Церков і релігійних організації може викликати ризики міжконфесійної ворожнечі та протистояння на релігійному ґрунті.

Учасники конференції назвали декілька викликів для релігійної свободи та міжконфесійної злагоди в Україні. Зокрема, представники конфесій не схвалили ліквідацію Держкомнацрелігій. Саме це питання є одним із ключових у резолюції Круглого столу, а також те, що 2010 року були непоодинокі факти ускладнення міжконфесійних відносин, обумовлені тим, що влада, в тому числі і на місцях, діяла на користь однієї конфесії та за відсутності діалогу з іншими. Тому учасники Круглого столу з метою збереження існуючого балансу у міжконфесійних відносинах та забезпечення високого рівня релігійної свободи закликали Президента, Кабмін та Верховну Раду зробити дієві кроки у напрямку налагодження діалогу з представниками різних конфесій і не вносити без узгодження з Всеукраїнською Радою Церков і Релігійних організацій (ВРЦіРО) зміни до чинного закону «Про свободу совісті і релігійні організації».

Учасники Круглого столу акцентували увагу на тому, що в Україні у сфері релігії необхідно проводити єдину державну політику, як це гарантує чинне Законодавство про свободу релігії. Тому, на їх переконання, необхідно зберегти Держкомнацрелігій, існування якого прописане Законом і розробленою 2003 року представниками Церков, урядовцями і науковцями Концепцією державно-конфесійних відносин.

Під час круглого столу виступили: керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні Ніко Ланге, заступник глави Адміністрації Президента України Ганна Герман, представник Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, відповідальний за зовнішні зв‘язки Римо-Католицької Церкви України Маркіян Трофим‘як, Верховний архиєпископ Української Греко-Католицької Церкви Патріарх Любомир (Гузар), Архиєпископ Білоцерківський і Богуславський, керуючий справами Української Православної Церкви (Московського Патріархату) Митрофан (Юрчук), єпископ Васильківський, секретар Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату Євстратій (Зоря).

Ніко Ланге звернув увагу на те, що, якщо країна хоче мати стабільність, то усі повинні дотримуватися принципу: Один закон для всіх. Це та базова цінність, на якій потрібно будувати життя в країні, яка дасть стабільність.

Відповідальний за зовнішні зв‘язки Римо-Католицької Церкви України Маркіян Трофим‘як наголосив на великому значенні ВРЦіРО, яка протягом 15 років своєї діяльності приймає рішення на основі консенсусу. За цей весь час, за його словами, було тільки три випадки, коли ВРЦіРО не могла дійти до консенсусу.

Глава УГКЦ Патріарх Любомир звернув увагу на те, що єднання і порозуміння, яке існує серед єпископів різних Церков, потрібно доносити до вірних. За переконанням Патріарха, потрібно прийняти Концепцію державно-церковних стосунків, бо без цього не можуть розглядатися і тим паче прийматися будь-які законопроекти. Глава УГКЦ у виступі застеріг, що надання переваги одній із конфесій – це шлях до конфліктів і матиме негативний наслідок для самої «привілейованої» Церкви. Глава УГКЦ акцентував на тому, що на жаль, система державно-конфесійних відносин в Україні так і залишилася пострадянською.

Керуючий справами Української Православної Церкви (Московського Патріархату) Митрофан (Юрчук) наголосив, що відносини, які склалися між державою і УПЦ відповідають конституційним нормам. Серед недоліків він лише назвав те, що не завжди держава відгукується на ті проблеми, які піднімаються ВРЦіРО: ідентифікаційні коди, церковні школи.

Секретар Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату Євстратій (Зоря) позитивно оцінив діяльність ВРЦіРО і наголосив, що попередня влада рахувалася з цією міжконфесійною організацією, натомість чинна – її ігнорує, бо за 9 місяці так і не знайшла часу для зустрічі з представниками різних Церков і релігійних організацій в Україні. За словами єпископа, Церкви до такої зустрічі вже давно готові. Секретар Синоду УПЦ КП висловив однозначну позицію щодо неможливості надання привілейованого статусу якісь одній Церкві в Україні. Це неможливо, за словами владики, з огляду на те, що на загальноукраїнському рівні немає Церкви з домінуючими позиціями. У різних регіонах такі позиції займають різні Церкви. За словами єпископа, навіть якщо юридично прописати таку норму, то це нічого не дасть, бо де-факто жодна з конфесій не має переваг. Владика Євстратій піддав різкій критиці факти, коли на місцях чиновники у своїх діях керуються симпатіями до тієї чи іншої конфесії. Представник УПЦ КП акцентував на негативних наслідках, які може мати ліквідація Держкомнацрелігій і наголосив, що не можна вносити зміни до основного закону про релігію, бо крім шкоди це нічого не принесе.

Учасники круглого столу виокремили ще одну важливу проблему у державно-церковних стосунках – це передача колишнього майна Церков. Вони закликали владу не передавати у приватну власність майна, яке колись належало Церквам.

Депутатка від БЮТ Ольга Боднар наголосила, що атмосфера, яка сьогодні існує у Верховній Раді, не дозволяє приймати позитивних змін до чинного Закону про свободу совісті і релігійні організації. Вона порадила Церквам звернутися до своїх вірних, які є сьогодні депутатами, і закликати їх у прийнятті рішень керуватися духом Церков.

Круглий стіл показав бажання його учасників відкрито і прямо говорити про сучасні проблеми Церков та їх стосунків з державою.