В Україні вшановують Героїв Крут, правляться панахиди

Подвиг українських патріотів має свій духовний вимір. Ціною власного життя вони показали, що любов до Батьківщини – це і є та могутня сила, яка набагато перевищує зброю і будь-які внутрішні чи зовнішні загрози.

КИЇВ – Сьогодні українці вшановують Героїв Крут, які 29 січня 1918 року стали на захист української державності. Подвиг українських патріотів має свій духовний вимір. Ціною власного життя вони показали, що любов до Батьківщини й відданість національній ідеї – це і є та могутня сила, яка набагато перевищує зброю і будь-які внутрішні чи зовнішні загрози. За повідомленням УКРІНФОРМу, сьогодні керівники держави та представники духовенства взяли участь у церемонії покладання квітів до пам'ятника Героям Крут на Аскольдовій могилі у Києві. По всій Україні правляться панахиди в пам'ять тих, хто віддав життя за свободу рідної землі.

У своєму зверненні до співвітчизників Президент Віктор Ющенко підкреслив: "Це – живі цінності, які повинні об'єднувати всіх нас і визначати наш спільний український шлях - шлях незалежності, соборності й демократії". Глава держави закликає подумати про це сьогодні - без пафосу і надміру емоцій, згадати доблесть молодих людей, які десятки років перед нами мріяли і боролися за сильну Українську державу. "Їхній подвиг - це наші святощі, єдині й нероздільні для всіх, хто живе на українській землі", - наголосив Президент.

Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко вважає, що кожна річниця подвигу Героїв Крут є черговим нагадуванням сучасним політикам про відповідальність за долю країни. "Бій під залізничною станцією Крути, де за волю України загинули 300 патріотів, назавжди золотими літерами буде закарбований в історії нашої держави", - зазначає голова уряду. "Молоді люди, мов триста спартанців, віддали своє життя за свою батьківщину в боротьбі з чужоземним агресором, і це був приклад жертовної та самовідданої любові до рідної землі", - підкреслює Юлія Тимошенко.

Подвиг Героїв Крут замовчувався і не визнавався радянською ідеологією. У 1930-х роках було навіть ліквідовано хрест та могили крутян. Перші згадки та справжня реальна оцінка історичної ролі захисників Крут припадають на часи незалежності України.

25 січня 1918 року делегати засідання Центральної Ради Української Народної Республіки прийняли IV Універсал, який проголошував незалежність УНР. Проте радянська влада розуміла: втрата України буде водночас і крахом для неї самої. Тому після захоплення Харкова та Полтави більшовики спрямували своє п'ятитисячне військо під проводом Михайла Муравйова на Київ.

На противагу від більшовицького війська, у Центральної Ради армії фактично не було: основна її частина перейшла на бік радянської влади, інші ж утримували так званий "нейтралітет", що в тодішній ситуації був звичайною зрадою.

Лише 300 українських юнаків-добровольців виступили на захист Української Народної Республіки та прийняли на засніженому чернігівському полі поблизу залізничної станції Крути нерівний бій із майже п'ятитисячним військовим з'єднанням. Серед українських добровольців були переважно студенти Київського університету, політехнічного інституту та гімназисти - бійці Юнацької школи імені гетьмана Богдана Хмельницького та Студентського куреня Українських січових стрільців.

Нерівний бій розпочався о 12 годині дня 29 січня 1918 року і тривав п'ять годин. Юнаки мужньо відбивали атаки ворога, проте незабаром, скориставшись величезною перевагою, наступаючі зламали оборону і почали оточувати українські частини. Розуміючи безвихідність свого становища, бійці Студентського куреня пішли в атаку і були майже всі знищені.

27 студентів і гімназистів потрапили в полон, де і загинули. Згодом їх тіла було перевезено до Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання.

За повідомленням прес-служби Президента України, В. Ющенко 28 січня підписав Указ «Про вшанування учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті». Згідно з Указом, учасниками боротьби за незалежність України визнаються члени формувань Української Центральної Ради, УНР, ЗУНРу, Української Держави (Гетьманату), Української військової організації, Організації народної оборони «Карпатська Січ», ОУН, УПА, Української головної визвольної ради тощо.

«Я дав доручення Кабінетові Міністрів розробити й подати до Верховної Ради проект Закону, який би визначив правовий статус учасників українських визвольних змагань», - сказав В. Ющенко.