В Україні 4% громадян стали жертвами зґвалтування у дитинстві. Результати опитування

Оскільки немає ґрунтовної статистики про сексуальне насилля над дітьми в Україні, тому Центр гідності дитини при УКУ ініціював проведення соціологічного опитування щодо цього. Опитали 1600 жінок і чоловіків віком від 16 до 55 років із усіх українських регіонів.

Результати соціологічного дослідження здивували фахівців. Адже, як виявилось, громадяни України мають хибні уявлення про сексуальне насилля, небезпеки, з якими стикаються діти, кривдником вважають чужу людину.

Результати дослідження

Згідно з результатами соціологічного опитування, понад 50% жінок і чоловіків в Україні перший сексуальний досвід отримали після 18 років. Сьогодні вік ‒ молодший.

Слово «секс» в українців викликає такі емоції, як кохання, задоволення, ніжність, довіра, збудження, відповідальність. 66% опитаних респондентів уперше дізнались про секс у віці від 9 до 13 років. Понад 40% почули про інтимні речі від друзів, 17% ‒ від батьків.

Сучасна молодь про сексуальне життя дізнається у значно молодшому віці, ніж їхні батьки, бабусі та дідусі. А джерелом інформації для нинішніх молодих людей є переважно інтернет, для їхніх старших рідних були книги і фільми.

93% респондентів зазначили, що саме батьки відповідальні за секспросвіту своїх дітей, 47% вважають, що відповідальними є вчителі.

Опитування показує, що українці розуміють сексуальне насилля досить широко. 14% респондентів обмежують цей термін зґвалтуванням. Ніхто з респондентів не вважає секс за згодою у повнолітньому віці сексуальним насиллям.

Згідно з даними опитування, у сексуальному насиллі винен кривдник, а так відповіли 77% осіб. Понад 20% назвали винними кривдника і жертву. Найчастіше застосовують сексуальне насилля до дітей, на думку респондентів, незнайомці, некровні родичі, друзі віком 35-49 років.

«У ході соцопитування акцентували увагу на персональному досвіді і уявленні. Понад 60% вважають, що кривдником є чужа людина, а, насправді, статистика Всесвітньої організації охорони здоров’я свідчить про інше: кривду сексуального характеру щодо дітей вчиняють близькі люди. Також ми побачили, що одна третя опитаних українців думають, що проблема сексуального насилля над дітьми не є притаманна українській культурі, що вона притаманна лише неблагополучним сім’ям», ‒ каже Мар’яна Малачівська, керівниця дослідницької агенції «Фама»

Згідно з соцопитуванням, 4% респондентів відповіли, що є жертвами зґвалтування в дитинстві, 23% ‒ сексуального насилля та домагань. Опитані громадяни пояснили, що не розповідали нікому про те, що з ними сталося, бо соромились або боялись зізнатись, думали, що їх покарають. І цей факт дуже тривожний, зауважують фахівці.

Небезпек стає більше

В опитуванні було запитання: «Від яких небезпек варто оберігати сучасних дітей? Відповіді були різноманітні. Чим старшою стає дитина, тим з більшою кількістю небезпек вона стикається.

Якщо у віці 13 років найчастіше говорять про такі небезпеки, як сексуальне насилля (педофілія, розбещення, сексуальні домагання, збочення), то після 14 років ‒ це ранні сексуальні контакти і вагітність.

Якщо у 8-річному віці небезпеку для дітей становлять водойми, ґаджети, порнографія, насилля, булінг, побутові небезпеки, дороги, травми, прогулянка наодинці, інтернет, сексуальне насилля, то у 9-13 років ‒ усі перечислені речі і ще незнайомці, шкідливі звички, залежність, погана компанія, вагітність. Від 14 до 17 років саме погане товариство і залежність є найбільшими небезпеками для неповнолітніх, вважають респонденти.

Згідно з офіційною статистикою, близько 400 випадків сексуального насилля фіксується в Україні щороку. За словами Христини Шабат, керівниці Центру гідності дитини УКУ, ця цифра значно більша. Тому фахівці вирішили провести дослідження, щоб дізнатись про досвід українців у питанні сексуального насилля в дитинстві, думку про те, хто має займатися сексуальною освітою, як батьки повинні правильно розмовляти з дітьми на такі теми.

«Ми отримали суспільно-схвальну модель сексуальної освіти, яка може бути запроваджена у школі і садку. Виявляється, що суспільство абсолютно підтримує таку освіту, але система не готова. Це досвід людей, їхні минулі травми не є опрацьовані. Важливо розуміти, що немає категорій населення, де сексуальне насилля не може відбутись, але є категорії, де діти більше під ризиком, це, коли їздять на цілодобові табори, соціальні сироти, які виховуються не рідними людьми, діти батьків, які мали досвід сексуального насилля в дитинстві, чиї батьки розлучені. Важлива точкова превенція у тих групах, які під більшим ризиком», ‒ говорить Христина Шабат.

Відповідальними за попередження сексуального насилля щодо дітей учасники опитування називають передусім батьків дітей (92%), педагогів (52%), шкільних психологів, соціальних педагогів, правоохоронні органи. 85% респондентів стверджують, що дорослі мають проявляти більше активності для захисту сторонніх дітей, якщо мають підозри на факти сексуального насилля в їхній сім’ї.

З вересня у кількох дитячих садочках Львова започаткували пілотний проєкт із сексуальної освіти. Вихователі пройшли тренінги, програма розрахована на різні вікові категорії. Невдовзі такий проєкт діятиме у всіх дошкільних закладах, а з нового навчального року ‒ в усіх школах.

«Є напрацьована програма для педагогічних працівників дошкільних закладів. Працюємо для вчителів шкіл у рамках програми «Основи здоров’я». Батьки повинні бути зацікавлені, щоб такий проєкт запровадити. У час пандемії до нас не надходили повідомлення про сексуальне насилля щодо дітей, але до карантину, у попередні роки були такі звернення», ‒ розповіла Галина Слічна, заступниця міського голови Львова.

Центр гідності дитини намагається налагодити таку систему, щоб всі інституції, які працюють з дітьми, пройшли безпекові тренінги, знали, як виглядають діти, які зазнають насилля, як це впливає на їхню поведінку, вміли надати первинну допомогу, скерувати до фахівця.

«Найкраща модель у запобіганні сексуального насилля це Великобританія. Там діє величезна державна політика, яка має бюджет 5 млрд фунтів на рік, які фінансуються у безпеку дітей. Безпека шкіл, гарячі лінії, відпрацьовані система взаємодії між всіма інституціями. Для нас це наразі непідйомна глиба. Треба одночасно працювати з освітянами, батьками, дітьми», ‒ зауважила Христина Шабат.

За даними Центру гідності дитини, сьогодні в Україні кожна четверта дитина потерпає від сексуального насилля. Про таку небезпеку дітей ніхто не попереджав, вони не розуміли, що з ними відбувається, дітей кривдники залякують. Тому важливо запроваджувати сексуальну освіту у школах і садочках, але батьки мають розуміти і підтримати таку ініціативу, наголошують фахівці.

Цього року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства». Національне законодавство відповідає нормам Конвенції Ради Європи. Запроваджено особливий механізм запобігання (профілактики) насильства над дітьми для працівників, що з ними контактують, конкретизовані заходи щодо захисту дітей, які постраждали від сексуального насильства або стали його свідками. Законом встановлено кримінальну відповідальність за вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла 16-річного віку. Кримінальне провадження щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої або неповнолітньої особи має здійснюватися невідкладно і розглядатися у суді першочергово, допити не повинні травмувати дитину.

Втім, у реальному житті розгляд таких справ у судах затягується. Майже півтори роки триває слухання справи у суді щодо зґвалтування школяра у Львові. Процес постійно затягується підозрюваним.

Триває судовий розгляд у справі Романа М, якого підозрюють у сексуальному насиллі щодо 147 неповнолітніх. Шестеро жінок торік заявили про зґвалтування.