До 188-ої річниці від дня народження Софії Фредро-Шептицької, 20 травня, у храмі Святої Софії — Премудрості Божої УГКЦ, відбувся вечір-меморіал присвячений пам’яті матері Митрополита Андрея та блаженного Климентія Шептицьких.
Жінка з талантом художниці та літературним хистом мала неймовірний вплив на формування своїх синів. Софія Шептицька своєю любов’ю огорнула синів, між нею і дітьми був сильний духовний зв’язок, взаєморозуміння, вона відчувала духовний світ своїх синів. А водночас графиня Софія та граф Іван поважали погляди дітей та їхній вибір у житті.
«Софія Шептицька сьогодні є для нас прикладом материнства. Материнства повного щирості, жертовності, цінностей та любові до Бога, в якій вона плекала своїх синів. Сьогодні хотілося б, щоб настанови та думки Софії Фредро-Шептицької стали вашим дороговказом у вихованні молодого покоління. Одна із них - постійна молитва за своїх дітей. Коли одного разу Софію спитали, що вона робила, щоби так шляхетно виховати синів, вона відповіла: “Я любила їх і старалася пізнати, яким кожний із них є. Моя єдина система виховання — це Богородице Діво. Ніщо інше, — лише Богородице Діво. Хлопець добрий, чемний, вчиться, слухає, є здоровий — Богородице Діво. І навпаки — хлопець зле робить лекції, є непослушний, доказує, наражується на небезпечний випадок — знов Богородице Діво”. Щира молитва за наших дітей та віра в них формує великих людей», — поділився своїми роздумами о. Тарас Островський, духівник УКУ.
Спеціально до цієї події, у співпраці з Львівською архиєпархією, було виставлено унікальну ікону “Найсвятіше Серце Христове”, яку в 1878 році створила Софія Фредро-Шептицька. Спершу образ перебував у храмі Пресвятої Трійці села Брухналь (нині Терновиця) Яворівського району, поряд з родинним селом Шептицьких – Прилбичі. Довгий час вона вважалася зниклою. Ікону було віднайдено у митрополичих палатах, з метою безпеки у радянський час вона була замальована іншим релігійним зображенням. Згодом її відновили.
Дослідник спадщини роду Шептицьких, доцент кафедри богослов’я УКУ д-р Михайло Перун представив ретроспективну лекцію «Графиня Софія Фредро-Шептицька», в якій детально розкрив життя, діяльність та вплив Софії Шептицької на формування своїх синів.
«Софія Шептицька виховала своїх синів у цінностях, які стали їхнім світоглядовим орієнтиром на усе життя. Любов до мистецтва, краси та гармонії передалася Андрею Шептицькому від його матері. Він не лише сам малював, але активно працював над збереженням мистецького спадку нашого народу. Адже він збирав старовинні ікони, купував світові твори мистецтва та роботи. З науками матері, Митрополит почерпнув глибоку віру та надію на Бога. Саме матір навчала ще малого Романа звертатися у своїх потребах до Бога, шукати в нього поради як діяти у складних життєвих перепетіях. Його мати, Софія, також навчила майбутнього Патріарха не сіяти розбрат, а завжди шукати спільні риси з іншими. Об'єднуватися з людьми для досягнення загального добробуту та творення добрих і великих справ. Ці ключові теми наскрізно проходять через усі листи, які писала Софія Фредро-Шептицька своєму синові, Роману (Андрею) Шептицькому», — прокоментував дослідник.
«Сьогодні ми вшановуємо жінку, яка залишила духовний слід у житті цілого народу, — відзначила Ярослава Яковлєва, кураторка проєкту та співорганізаторка вечору-меморіалу. — Сьогодні ми не просто згадуємо — ми продовжуємо свідчити. Пам’ять про Софію Шептицьку — це не формальність, це наш обов’язок плекати традицію добра, віри, родинного тепла. Це пам’ять, що вчить і веде нас у доброчесне майбуття. Через спогади про Софію ми згадуємо головне: важливість духовного виховання, силу смирення заради ближнього, покликання кожного з нас — бути світлом у своєму колі, як була вона у своєму».
Внутрішній світ Софії Шептицької, її глибоку віру, ставлення до дітей, їхнє формування, відкривають також досі не опубліковані її листи. В рамках події Шкільний Театр УКУ «На Симонових стовпах» підготував театралізоване читання за матеріалами епістолярного спадку графині, які вже незабаром увійдуть до другого тому видання «Листи Софії Фредро Шептицької до сина Романа (Андрея) Шептицького».