В Україну прибули труни з прахами лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини Софії
Про це повідомляє Українська правда.
На територію України домовини занесли прикордонники і тричі прихилили їх у символічному поклоні — на знак пошани труни вкрили державними прапорами та вишитими рушниками з гуцульськими орнаментами.
Під час церемонії пластуни провели урочистий чин передачі землі з Красного поля — місця бою між підрозділами Карпатської України та Угорщини у березні 1939 незадовго після оголошення незалежності Августином Волошиним.
В УІНП зауважили, що Андрій Мельник як голова ОУН долучився до створення Карпатської Січі.
Із пункту пропуску Андрія та Софію Мельників провели під звуки гімну ОУН "Зродились ми великої години".
Як РІСУ інформувала, заупокійні молитви проведуть у Патріаршому соборі УГКЦ в Києві.
В УГКЦ закликають усіх вірних долучитися до спільної молитви за упокій душ спочилих.
Розпорядок богослужінь у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ:
П’ятниця, 22 травня
7:30 – Божественна Літургія за упокій, опісля панахида
9:00 – Божественна Літургія за упокій, опісля панахида
15:00 – Чин Парастасу
18:00 – Вечірня
19:00 – Молитовне читання Псалтиря
Субота, 23 травня
7:30 – Божественна Літургія за упокій, опісля панахида
9:00 – Божественна Літургія за упокій, опісля панахида
15:00 – Центральне заупокійне богослужіння. Чин похорону за участі Архиєреїв, духовенства та вірних з різних куточків України. До участі також запрошені державні діячі та представники органів влади.
Неділя, 24 травня
7:00 – перевезення домовин на Національне військове меморіальне кладовище.
Центральне заупокійне богослужіння відбудеться у суботу, 23 травня, о 15:00.
Андрій Мельник, видатний український військовий і політичний діяч, полковник Армії Української Народної Республіки, лідер Організації українських націоналістів. Він був одним із найближчих соратників Євгена Коновальця, організатором формації Січових Стрільців у Києві та одним із організаторів Української військової організації.
Софія Федак-Мельник стала дружиною Андрія Мельника в 1929 році після того, як чоловіка звільнили з польського ув’язнення. Вона відвідувала свого майбутнього чоловіка протягом всіх чотирьох років перебування у тюрмі.