У Київському Патріархаті вітають налаштованість УПЦ (МП) до ведення діалогу, – повідомив для «Церква.info» архипископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій, коментуючи позицію керуючого справами УПЦ (МП) митрополита Антонія (Паканича) щодо діалогу з Київським Патріархатом, висловлену в інтерв’ю «Комсомольській правді в Україні».
Разом з тим – підкреслив владика Євстратій – необхідно чітко розуміти: «практична відповідь на наш заклик до діалогу на сьогодні залежить від УПЦ (МП)».
«Київський Патріархат був ініціатором та зробив ряд кроків до діалогу – ми звернулися з офіційним листом до УПЦ (МП) та мали зустріч у Лаврі з її Предстоятелем митрополитом Володимиром, ми просили утворити робочу групу для підготовки до діалогу, ми виступили з ініціативою зустрічі робочих груп у Лаврі в жовтні 2009 р. Ця зустріч, у якій також брав участь і владика Антоній, була успішною. Однак менше ніж за тиждень Синод РПЦ відкликав до Москви одного з ключових учасників підготовки до діалогу, архімандрита Кирила (Говоруна). І після цього підготовка завмерла. Ми кілька разів пропонували різні дати зустрічей, різні формати продовження роботи, однак справа далі не зрушилася з місця. Тож було би дуже добре, якби слова про налаштованість до діалогу знову знайшли продовження у справах.
Зі свого боку, як член робочої групи та речник Київської Патріархії, можу засвідчити – ми готові зустрітися навіть завтра, якщо з боку УПЦ (МП) надійде така пропозиція», – йдеться у коментарі владики Євстартія (Зорі).
Як наголошують в УПЦ КП, пояснюючи відсутність практичних кроків у діалозі, владика Антоній нагадав про події міжконфесійного протистояння, які ще живі у свідомості рядових членів УПЦ (МП). В УПЦ КП наголошують, що у свідомості архиєреїв, духовенства та вірних Київського Патріархату ці події також живі, і їм не раз доводиться стикатися з проявами агресії щодо себе й сьогодні.
«Для того й існує діалог, щоби не повертатися до минулого, не розпалювати ворожнечу, а шукати шляхів примирення і порозуміння. Образи минулого не повинні визначати всі наші сьогоднішні вчинки. Не виправдовує відсутність практичних кроків у діалозі й різниця у позиціях сторін. Якщо різниці немає – тоді й діалог не потрібен, бо є однодумність. Призначення ж діалогу – зближувати тих, хто має різні думки, шукати точки дотику, дати можливість почути одне одного.
Зрозуміло, що не все у питанні діалогу залежить від владики Антонія, чи митрополита Володимира, чи навіть цілої УПЦ МП. Важливу роль у цій справі відіграє Московська патріархія, яка, судячи з дій, є категоричною противницею порозуміння між нашими Церквами, бо марно сподівається на приєднання УПЦ КП до Московського Патріархату на його умовах.
Тому ми також найбільшу надію у справі подолання церковного розділення покладаємо не на людей, а на Бога»? – підсумував архиєпископ Євстратій.