• Головна
  • Новини
  • В УПЦ КП закликали УПЦ не ставити процес подолання розділення українського православ’я у залежність від поодиноких місцевих непорозумінь...

В УПЦ КП закликали УПЦ не ставити процес подолання розділення українського православ’я у залежність від поодиноких місцевих непорозумінь

26.11.2009, 13:02
В УПЦ КП вважають, що влагодження непорозумінь щодо питання переходу парафій від однієї Церкви до іншої не повинно висуватися, як передумова до діалогу.

КИЇВ — В УПЦ КП вважають, що влагодження непорозумінь щодо питання переходу парафій від однієї Церкви до іншої не повинно висуватися, як передумова до діалогу. Про це зокрема заявив митрополит Переяслав-Хмельницький і Бориспільський Димитрій (Рудюк), голова робочої групи УПЦ КП для підготовки діалогу з УПЦ (МП). Свою заяву митрополит Димитрій надіслав 20 листопада архиєпископу Білоцерківському і Богуславському Митрофану, голові робочої групи УПЦ з підготовки діалогуз УПЦ КП «у зв’язку з тим, що тема зміни парафіями та віруючими своєї юрисдикції була порушена в офіційному коментарі архиєпископа Митрофана, опублікованому сайтом УПЦ (МП), а також актуалізувалася у зв’язку з подіями у с. Мусорівці Збаразького району Тернопільської області».

Проблема зміни парафіями своїх юрисдикцій, як йдеться у заяві, «поглиблюється тим, що в Україні Православні Церкви не мають фіксованого членства в громадах». «Згідно з типовими статутами громад, які є в принципових положеннях тотожними для УПЦ і Київського Патріархату, найвищим органом управління громадою та прийняття нею рішень є парафіяльні збори, правом участі в яких наділені всі повнолітні православні віруючі, що є парафіянами певної громади. Але ця норма є настільки розпливчастою і неконкретною, що у кожному окремому випадку, а особливо у разі виникнення конфліктів, під парафіяльними зборами можуть розумітися абсолютно різні зібрання», — зазначив митрополит Димитрій.

Він також наголосив, що причини конфлікту у громадах щодо зміни юрисдикції є надзвичайно різними, їх першопричиною здебільшого не є протистояння між самими Церквами, тому їх не слід глобалізувати.

«Історія конфліктів навколо переходу парафій показує, що найчастіше першопричиною таких конфліктів є не протистояння між нашими Церквами, а внутрішні проблеми громад: незадоволення парафіянами своїм настоятелем, або навпаки – незадоволення громади рішенням єпархіального архиєрея замінити популярного настоятеля; тривала відсутність постійного настоятеля і відмова єпархії у його призначенні; зміна конфесійних вподобань мецената будівництва храму, тощо. Очевидно, що такі особисті проблеми не повинні іменуватися «міжконфесійними конфліктами», адже конфлікт конфесій у таких випадках – лише тло, а не причина», — йдеться у заяві.

Розмірковуючи над способами подолання таких конфліктів, митрополит УПЦ КП розглядає декілька. По-перше, як сказано в заяві, «здавалося б, найпростішим способом припинити такі конфлікти є прийняття своєрідного «мораторію» та перехід парафій, бо такий перехід неможливий, якщо конкретна єпархія не прийматиме певну громаду в свою юрисдикцію». Та митрополит наголосив, що такий спосіб на сьогодні видається не дуже реалістичним з кількох причин: «Зрозуміло, що мораторій має бути паритетним, тобто передбачати повну взаємність у цьому рішенні. Такий мораторій не може бути одностороннім, коли зобов’язання не приймати парафії, що бажають увійти до нової юрисдикції, бере на себе лише одна сторона».

Проте на даному етапі розвитку наших відносин ми бачимо, що прийняття, і найголовніше – реалізація рішення про мораторій неможливі. Навіть, якщо таке рішення буде ухвалене на рівні робочих груп, або й затверджене Священними Синодами – очевидно, що і в нашій, і у Вашій Церквах знайдуться єпархіальні архиєреї, які вважатимуть його неправильним і для себе необов’язковим. А будь який випадок порушення «мораторію» лише погіршить умови для подальшого діалогу».

Більш можливим для впровадження, як ствердив митрополит, на сьогодні є можливість запровадження у конфліктних парафіях почергового богослужіння, як це передбачено законодавством. «Це є важкий і не найкращий для реалізації спосіб подолання конфлікту, але очевидно, що силове протистояння ще гірше», — зазначив він.

Водночас митрополит Димитрій наголосив, що «як би всім не хотілося уникнути протистояння, остаточне вирішення конфліктних ситуацій станеться тільки тоді, коли в Україні буде відновлена єдність Православної Церкви.

Тому він закликав архиєпископа Митрофана та загалом єпископів УПЦ, «незважаючи на виникнення подібних конфліктів, продовжувати процес діалогу з метою досягнення єдності Церкви в Україні, адже нам потрібно спільними зусиллями прийти до подолання кореню проблем – розділення Православної Української Церкви, а не безкінечно втягуватися у точечне подолання наслідків цього розділення». Адже, як він відзначив, полагодження конфлікту у випадку кожної окремої парафії зовсім не гарантує того, що такий конфлікт не виникне в іншому місці.

«У нагнітанні напруженості навколо кожного з конфліктів вирішальну роль відіграють взаємна ворожнеча і упередженість православних віруючих УПЦ і Київського Патріархату... подолати їх на кілька місяців чи навіть років, подолати її кількома рішеннями, «згори» – нереально... Ми повинні подолати не один одного, а зло розділення Церкви, бо боротьба наша не проти плоті й крові, а проти духів злоби. Не ми, православні двох Патріархатів, а вони, духи лукаві, є нашими справжніми ворогами», — читаємо у заяві.

У зв’язку з цим, як інформує прес-служба УПЦ КП, митрополит Димитрій зазначив, що в УПЦ КП вважають, що «повне і остаточне розв’язання проблеми переходу парафій від однієї Церкви до іншої не повинно висуватися, як передумова до діалогу».

«В наш час випадки переходів парафій у масштабах України є, безперечно, поодинокими. Такі переходи відбуваються за місцевою ініціативою. Тому ставити процес подолання розділення Українського Православ’я у залежність від поодиноких місцевих непорозумінь було би необ’єктивним і невиправданим, тим більше, що така передумова, як можемо бачити, не ставилася ні перед початком діалогу між УПЦ і УАПЦ, ні перед початком діалогу між РПЦ і РПЦЗ. Думаю, цілком очевидно: той, хто бажає подолати розділення Церкви – шукатиме для цього можливості, а той, хто не бажає – завжди знайде виправдання своєму небажанню. Ми віримо, що перших серед вас і серед нас більше, ніж других», — підсумував митрополит.