В УПЦ МП оправдовують небажання єрархії БПЦ МП бути разом з народом під час захисту свободи вибору
Митрополит Антоній так оцінив події в Білорусі:
"Коли в державі відбуваються заворушення і негаразди, з боку різних активістів часто можна почути звинувачення Церкви в тому, що вона не підтримує протестні акції. Але потрібно розуміти, що Церква вище, ширше і глибше будь миттєвої політичної акції. Як правило, діти Церкви є серед всіх - і по одну, і по іншу сторону барикад. Тому, якщо Церква і виходить на барикади, то лише для того, щоб стати між протиборчими сторонами і закликати до миру.
Коли людина бере участь в протистоянні, особливо в натовпі, вона часто радикалізується... А тут вже один крок до кровопролиття. У цьому Церква брати участь не може, і звинувачувати її в «бездіяльності» і «байдужості» здатна тільки людина, поглинена пристрастю боротьби".
Релігієзнавець Дмитро Горєвой на прохання РІСУ прокоментував слова митрополита:
"Я погоджуюся, з митрополитом Антонієм у тому, що по обидві сторони є вірні Білоруської Православної Церкви. Однак саме це і повинно спонукати Церкву до активної позиції. Хіба не повинна Церква стати на захист тих, кого нещадно б’ють, калічать, мордують, гвалтують і врешті-решт вбивають? Якщо ні, то яка ціна такій Церкві? «Ви – сіль землі. Коли ж сіль звітріє, чим її солоною зробити? Ні на що не придатна більше, хіба – викинути її геть, щоб топтали люди» (Мт. 5:13-14).
Хіба така Церква може бути моральним авторитетом у суспільстві, закриваючи очі і ховаючи голову у пісок щодо відвертого знущання над гідністю та самою природою Божого творіння?", - запитує релігієзнавець.
Він пригадав митрополиту Антонію документ «Основи соціальної концепції РПЦ», який діє на всій території РПЦ, і в Росії, і в Білорусі.
"Так ось, - нагадує Дмитро Горєвой, - там у главі ІІІ, розділ 5 (останній абзац) вказано, що «у разі неможливості підкоритися державним законам і розпорядженням влади Церква має право... звернутися до своїх чад із закликом до мирної громадянської непокори». Тому фраза митрополита Антонія «если Церковь зовет на баррикады – это верный маркер того, что это уже не Церковь» – суперечить офіційній позиції УПЦ (МП) та РПЦ, а відтак є брехнею".
Дмитро Горєвой пояснює таку позицію митрополита Антонія тим, що "Московському Патріархатові не вигідно підтримувати протести проти Лукашенка, оскільки той забезпечує проросійський курс у Білорусі. Як тільки но білоруси розвернуться у бік Заходу, монополія на православ’я з боку РПЦ там почне хитатися".
"Ми це бачили в Україні за часів Януковича. УПЦ (МП), в особі ярого ковід-дисидента митрополита Павла (Лебідя) клялась йому у «вірності до кінця», бо боялися втратити проросійський курс. Ті ж самі побоювання зараз лунають і в контексті Білорусі. І це яскраве свідчення того, що Московський Патріархат, щоби не казали там в УПЦ (МП), є провідником проросійської політики та геополітичного прокремлівського вектору", — наголосив релігієзнавець.
