Головним завданням у сфері державно-церковних відносин, за словами Президента, є «створення якнайсприятливіших умов для реалізації духовної місії Церкви».
У своїй промові Президент України наголосив: «Гуманітарна політика в сучасній Україні повинна поступово привести наше суспільство до того стану, коли відмінності в історичному розвитку регіонів, їх культурних традиціях перестануть використовуватися в політичних цілях. Саме тоді, і лише тоді ми зможемо повною мірою заявити, що інтегрувалися в культурний простір об’єднаної Європи».
Що стосується державно-церковних стосунків, то В. Янукович з цього приводу сказав наступне: «Могутнім чинником духовного вдосконалення суспільства, піднесення його моралі, відповідальності перед нинішніми і прийдешніми поколіннями є Церква. Для Української держави всі Церкви і релігійні організації рівні і водночас рідні. Дотримання цього принципу ми вимагатимемо від керівників державної влади на всіх рівнях. Держава ніколи не втручатиметься у справи Церкви. Це повинні вирішувати громади і душа кожної людини. Розділення народу за релігійними, національними чи мовними ознаками є тяжким гріхом. Українська держава не втручатиметься у внутрішньоцерковні справи, але ми завжди повинні максимально сприяти примиренню і подоланню будь-яких протистоянь та непорозумінь».
Головним завданням у сфері державно-церковних відносин, за словами Президента, є «створення якнайсприятливіших умов для реалізації духовної місії Церкви».
У виступі Глави держави наголошувалося також, що активізація міжкультурного діалогу, застосування широкої культурної автономії регіонів із правом визначати власну культурну політику забезпечить збереження в Україні міжетнічного й міжконфесійного миру.
У промові В. Януковича йшлося і про збереження та актуалізацію національної культурно-історичної спадщини. «У цій царині маємо терміново узаконити збереження історичного середовища наших міст, у першу чергу – історичної зони Софії Київської, Києво-Печерської лаври у столиці України. Слід припинити незаконну забудову схилів і берегів Дніпра, парків, скверів у Києві та інших містах», – наголошувалося у виступі Президента.
Учасники наради, серед яких Б. Олійник, В. Литвин, Д.Стус, Л, Скорик, обговорили широке коло питань гуманітарної політики в сучасній Україні, насамперед ті, що стосуються науки, культури, освіти, охорони здоров’я тощо. Їх виступи зводилися до думки, що гуманітарна політика в сучасній Україні має свою специфіку і покликана не лише сприяти розвиткові науки, культури, освіти, охорони здоров’я, а й бути інструментом досягнення громадянської злагоди у розколотому політикою суспільстві.