Вчені встановили, яким було письмо слов'ян до Кирила і Мефодія

16 лютого, 10:40
Культура
Вчені встановили, яким було письмо слов'ян до Кирила і Мефодія - фото 1
Чеські вчені переконані, що західні слов'яни дохристиянських часів використовували для письма германські руни. Це доводить археологічна знахідка.

Про це пише Gazeta.ua.

Ще 2017 року на півдні Чехії у слов'янському городищі археологи знайшли зламане бичаче ребро з 6 рунами. Пізніше вчені з багатьох країн встановили, що напис зробили у 600 роках. А фахівець з Віденського універитету Роберт Недома дійшов висновку, що руни належали до рунічного алфавіту Старший футарк. Його використовували жителі Європи з II по VII ст. н. е, інформує Phys.org.

За словами фахівців, знахідка розповідає про особливості письма слов'ян до запровадження глаголиці Кирила і Мефодія IX ст. Ці свідчення завжди ховалися під завісою таємниці через відсутність хоча б якихось творів.

Головний дослідник Іржі Мачачек зазначив, що це найдавніший напис, виконаний слов'янами. Імовірно, цілісна кістка містила усі 24 руни алфавіту та являла собою не послання, а звичайний "буквар" для навчання.

Знахідка також є першим археологічним свідченням прямого контакту між германськими племенами Центральної Європи і ранніми слов'янами.

Візантійські просвітителі Кирило і Мефодій за наказом імператора Михайла III близько 863 року упорядкували слов'янську писемність та розробили абетку - глаголицю. Її використовували для запису релігійних текстів. В основу заклали грецьку, суттєво змінену під слов'янську звукову систему. Згодом ченці продовжили працю, започаткувавши вдосконалену абетку, яку пізніше називатимуть "кирилицею".

Діячі перекладали на слов'янську богослужбові книги, зокрема Євангеліє і Псалтир, проповідували християнську віру, відкривали школи. Саме завдяки їхній роботі абетка поширювалася південнослов'янськими землями. Вони ж заклали найбільше підґрунтя і для поширення східного християнства.

Глаголицю вважали найбільш раньою писемністю, яку опанували слов'янські народи.