Великдень 2025: як війна змінює релігійні настрої українців – дослідження
Компанія Gradus Research провела соціологічне опитування напередодні Великодня, щоб з’ясувати, як трансформуються вірування та звички у святкові дні. Про це інформує ZN.UA.
ПЦУ зберігає першість, але з невеликим спадом
Найбільша частка опитаних — 29% — ідентифікує себе з Православною Церквою України. Попри незначне зниження порівняно з 2023 роком (тоді таких було 32%), ПЦУ залишається найпопулярнішою конфесією серед українців.
Другу позицію зайняли православні без чіткої конфесійної належності — 24% респондентів. Це може свідчити як про кризу довіри до церковних інституцій, так і про прагнення жити вірою поза організованими структурами.
8% опитаних зазначили, що належать до Української Греко-Католицької Церкви, ще стільки ж — до Української Православної Церкви Московського Патріархату. Показник останніх залишився практично незмінним у порівнянні з попереднім роком (7%).
Рівень невіруючих, атеїстів та агностиків також демонструє стабільність: 15% у 2025 році, що лише трохи більше, ніж 14% у 2023-му.
Віра — у серці, Великдень — у родині
Попри постійний стрес і воєнні обставини, 90% українців все одно планують відзначати Великдень. Для багатьох це не лише релігійне свято, а й важлива культурна традиція, яку хочеться зберігати.
Понад половина опитаних (51%) вже вирішила, що піде до церкви під час великоднього тижня — більшість обере неділю, проте частина відвідає храм у четвер, п’ятницю чи суботу. Ще 20% не змогли остаточно відповісти, чи відвідають богослужіння.
Цікаво, що лише 29% респондентів не планують йти до церкви — у 2023 році цей показник був суттєво вищим і сягав 40%. Очевидно, українці прагнуть відновити звичний ритм життя, попри загрози.
Зміни глибші, ніж здається
«Релігійна ідентичність українців змінюється у відповідь на політичну та безпекову реальність. Багато хто дистанціюється від УПЦ МП, частина переходить до ПЦУ або ж шукає власні шляхи до віри, поза традиційними рамками. Особливо це помітно серед молоді, для якої духовність дедалі частіше — це особистий простір, а не інституційна приналежність», — коментує Євгенія Близнюк, керівниця Gradus Research.
Опитування проводилося в мобільному додатку Gradus методом самозаповнення анкети. Дослідження охоплює населення міст із понад 50 тисячами жителів у віці від 18 до 60 років (окрім окупованих і прифронтових територій). Першу хвилю зібрали 13–14 квітня 2023 року (1330 респондентів), другу — 11–14 квітня 2025 року (1000 респондентів).
