Вельмишановний Володимире Олександровичу!
Українська Православна Церква має понад тисячолітню історію. З часів хрещення рівноапостольного князя Володимира, саме наша Церква стояла біля витоків української державності. Злети творчої думки, науки та високого мистецтва були пов’язані з її благотворним освітнім та виховним впливом. У найбільш критичні періоди буття нашого народу Свята Церква була тією силою, яка зберігала його ідентичність та давала наснагу підійматися з колін і рухатися далі. Численні приклади цього ми бачимо зі сторінок історії за часів монгольської навали, литовсько-польської доби, козаччини, радянського періоду і до сьогодні.
З початком вторгнення Російської Федерації на територію України, Українська Православна Церква перша серед інших релігійних організацій рішуче засудила цю військову агресію і висловила свою безумовну підтримку територіальної цілісності нашої Батьківщини. З самого початку воєнних дій, наші віряни захищають свою країну, жертвуючи життям заради визволення рідної землі. Українська Православна Церква постійно підносить молитви та надає матеріальну допомогу військовослужбовцям, вимушеним переселенцям та іншим категоріям населення, які постраждали від війни.
На цьому фоні великою прикрістю є ті численні наклепи, образи та безпідставні звинувачення, які лунають у бік Української Православної Церкви. Вони не лише формують негативну суспільну думку, а й розпалюють релігійну ворожнечу, що налаштовує одних громадян України проти інших, роз’єднує наш народ, який так потребує єдності в умовах війни. Той шквал бруду, який виливається на Церкву, породжує гнів і нетерпимість один до одного в українському суспільстві, що, своєю чергою, призводить до духовного занепаду і втрати моральних цінностей. Це спонукає до побиття віруючих і священників, захоплення і руйнування храмів та заборони самої Церкви. Окрім цього, Українську Православну Церкву досі умисно називають «російською» та «московською», а віруючих, які є громадянами України, безпідставно вважають ворогами лише за приналежність до цієї Церкви.
Наразі у Верховній Раді України готують до ухвалення законопроекти: реєстр. № 7403 від 24.05.2022, автор Совсун І.Р.; реєстр. № 8012 від 08.09.2022, автор Богданець А.В.; реєстр. № 8221 від 23.11.2022, автор Княжицький М.Л. та інші; реєстр. № 8262 від 05.12.2022, автор Констанкевич І.М. та інші. Зазначені проекти законів не відповідають міжнародному праву і Конституції України, встановлюють переваги та обмеження, чим порушують принцип рівності релігійних організацій і спрямовані на дискримінацію віруючих громадян України та ліквідацію Української Православної Церкви.
Більше того, вперше в історії нашої держави проти священнослужителів, які є громадянами України, незаконно та невиправдано застосували «персональні» санкції. Це є грубим втручанням в діяльність релігійних організацій. Як наслідок, заблокована діяльність цілих єпархій, які охоплюють десятки тисяч вірян, та надають масштабну соціально-гуманітарну допомогу військовим, вимушеним переселенцям та багатьом іншим потребуючим верствам населення. По суті, ці обмеження порушують не стільки особисті права священнослужителів, а права майже тисячі релігійних громад.
Систематичне порушення права на свободу віросповідання, риторика ненависті та релігійної ворожнечі щодо Української Православної Церкви, що безкарно культивується в українському суспільстві, призводить до таких негативних проявів у ЗМІ, як це трапилось 7 грудня 2022 року. Цього дня у телевізійному ефірі та YouTube каналі під назвою «Официальный канал Чисто News» було оприлюднено відео передачі «Байрактар New#104» виробництва студії «Квартал 95». Впродовж майже 14 хвилин у передачі лунало богохульство, глузування і блюзнірство стосовно Бога та Української Православної Церкви, а також було використано неправдиву і недостовірну інформацію, зневагу та образи релігійних почуттів віруючих і розпалювання релігійної ворожнечі.
Проте шокуючими стали богохульні слова, які неможливо й повторити. Це цинічні глузування над Святим Письмом, Богом-Трійцею та Господом Іісусом Христом, за Якого тисячі людей жертвували собою і йшли на мученицьку смерть.
Даючи заповіді пророку Мойсею на горі Синай, Господь наголошує на тому, щоб Його святе ім’я не вживалося даремно, бо «не залишить Господь Бог твій без покарання того, хто вживає ім’я Його марно» (Втор. 5:11; пор. Вих. 20:7). Кощунство над Богом та Його ім’ям тягло за собою тяжкі наслідки, аж до покарання смертю: «Хто буде лихословити Бога свого, той понесе гріх свій; і хулитель ім’я Господнього повинен померти» (Лев. 24:15–16). «Я Господь, Бог твій, Бог ревнитель, що карає дітей за провину батьків до третього і четвертого роду тих, які ненавидять Мене» (Вих. 20:5). Однак найбільшої шкоди зазнає людина не в цьому світі. В Євангелії Господь говорить: «Якщо хто скаже на Духа Святого, не проститься йому ні в цьому віці, ні в майбутньому» (Мф. 12:32).
У зв’язку з цим, духовенство та миряни Української Православної Церкви звернулися до керівництва телеканалу «1+1» та авторського колективу студії «Квартал 95» з вимогою принести публічні вибачення за передачу та вилучити її з інформаційного простору, а також до правоохоронних органів для належного розслідування цього ганебного сюжету. Чекаємо, що автори сценарію вказаної передачі, її ведучі та актори зроблять належні висновки і принесуть вибачення перед християнською спільнотою України.
Сьогодні наша Держава як ніколи потребує Божої допомоги. Публічна наруга над Богом – неприпустима. Ми поважаємо свободу інших громадян сповідувати обрану ними релігію або не сповідувати ніякої, але в цьому випадку мовиться про наругу над релігійними почуттями віруючих громадян України, багато з яких нині, жертвуючи собою, захищають її територіальну цілісність та суверенітет.
Нинішня війна – це наша спільна боротьба за загальнолюдські цінності: свободу, гідність, права людини. І ми віримо, що Україна вийде з полум’я війни саме такою країною, в якій поважають конституційні права кожного громадянина. Саме тому не місце в нашій державі тим засобам і технологіям, які кривдять і зневажають Церкву, та цинічно ображають релігійні почуття мільйонів віруючих. Це ті методи, які використовувала богоборча влада в часи радянського тоталітаризму. Тоді були позбавленні людських прав, заслані та вбиті сотні тисяч священнослужителів, ченців та мирян, яких ми нині вшановуємо як мучеників та героїв. Сьогодні Україна намагається раз і назавжди подолати тоталітарне минуле заради майбутнього. Але справжня декомунізація має відбутися у сфері людської свідомості. Подолання залишків комуністичної системи неможливе, якщо ми дозволяємо застосовувати її методи, особливо в правовому, публічному та інформаційному просторі. В жодному разі не можна вести війну проти Бога, бо це є дорога до самознищення.
Високоповажний пане Президенте! У Вашій особі ми бачимо гаранта дотримання Конституції України. На виборах 2019 р. Ви проявили себе як харизматична особистість, незіпсована бюрократичною системою людина. Цим Ви заслужили довіру вірян нашої Церкви, які масово віддали за Вас свої голоси. Вам вдалося консолідувати український народ в усіх регіонах України навколо цінностей демократії, свободи й гідності. Саме тому Вас поважає і підтримує увесь світ.
І сьогодні ми шанобливо звертаємось до Вас з проханням забезпечити право на свободу совісті та віросповідання для вірян Української Православної Церкви. Захистити українське суспільство від риторики ненависті і нетерпимості за релігійною ознакою, що розпалює релігійну ворожнечу в країні. Розблокувати діяльність релігійних організацій, що потрапили під санкції разом зі своїми архіпастирями. Не допустити прийняття антиконституційних законів проти Церкви, що перебувають на розгляді у Верховній Раді України. Ми покладаємо на Вас надії, що Вам вдасться запобігти штучному розколу Українського народу за релігійною ознакою, що життєво необхідно в умовах зовнішньої агресії. Нехай духовні цінності, які ми сповідуємо і відстоюємо, дійсно втілюються в життя, а їх реалізація буде справжнім мірилом нашої національної зрілості.
З глибокою повагою
члени Священного Синоду Української Православної Церкви