– У Коломиї поховано сім цадиків, тобто святих, шість з яких – на цвинтарі по вулиці Оренштайна. В Умані похований лише один такий святий. Розумієте, що для нас означає це місце? – наголошує голова Коломийської єврейської громади Яків Заліщикер і вказує на міський сквер з боку вулиці Петлюри.
Минулого тижня, як пояснює пан Яків, всі входи до скверу були на замку, бо днями планують розпочати реалізацію проекту благоустрою меморіального комплексу.
У четвер, 17 вересня, у соцмережах коломияни почали бити на сполох: міський сквер, який простягається від вулиці Петлюри до міського озера – зачинений. Звичне місце відпочинку коломиян, а для мешканців вул. Леонтовича цей парк ще й значно коротить шлях з дому до роботи і навпаки.
Люди, які того дня навідалися до парку, побачили оголошення на аркуші формату А4 такого змісту: «У зв’язку з роботами по благоустрою та з метою забезпечення безпеки відвідувачів доступ до кладовища буде закритий з 17.09.2015 р. по 01.10.2017 р.».
А вже наступного дня, в ніч з п’ятниці на суботу, невідомі підпалили капличку, де похований Хілель Барух Ліхтенштейн, який 32 роки у ХІХ столітті був головним рабином Коломиї. Ковані ворота з боку озера спочатку зрізали автогеном, розповідає пан Яків, а потім ще й попрацювали «болгаркою» і вкрали.
– Я ще міг зрозуміти, коли зрізали замки, але коли підпалили капличку, нашу святиню… Це вище дозволеного. Я живу тут понад 60 років, але з таким не стикався…
Про те, що входи перекриють, містян сповістили цими ж оголошеннями, які вивісили на брамі два тижні тому. Єврейська громада поставила до відома місцеву владу, надіславши листа, в якому зазначалося: входи перекриють у зв’язку з ремонтними роботами. Громадських обговорень по цьому питанню не проводили.
– Не називайте це місце парком, – звертається Яків Заліщикер. – Це меморіальне єврейське кладовище. Тут був парк лише за радянських часів, а до того це місце було єврейським кладовищем.
У 1995 році Коломийська міськрада за головування Ігоря Довганюка визнала частину міського скверу площею 1,4 га по вул. Чехова територією меморіального кладовища та видала єврейській громаді дозвіл на розробку проекту впорядкування згаданої території.
Проект вже готовий, і, за словами Якова Заліщикера, днями приступлять до робіт з благоустрою.
«Почнемо з реконструкції освітлення. Тепер освітлення вже буде по центру… Далі всі асфальтовані доріжки замінимо на бруківку. Довкола буде багато нових дерев, як у проекті», – розповідає Яків Заліщикер і демонструє проект благоустрою.
На кладовищі розмістять стіни пам’яті, які складатимуться з надгробних плит, звезених сюди з цілої Коломиї.
Плит є 1300. До цього найчастіше ними були вимощені подвір’я біля будинків коломиян, є тут і надгробні плити, знайдені торік біля ратуші. Ще чимало надгробків виявили на вулиці Франка, де колись містилося ґестапо. Пам’ятники Леніну та Кірову в місті також стояли на надгробних єврейських плитах. Тепер, заради історичної справедливості, єврейська громада планує встановити приблизно сорок таких стін пам’яті.
Всі ці роботи фінансують євреї з цілого світу. Левову частину коштів виділяє головний рабин Коломиї, який живе у Сполучених Штатах Америки.
«Тут виникає такий колапс: спонсори дають гроші на проект, якщо входи на час ремонту будуть зачинені. Якщо все відчинено – жодної копійки не отримаємо, – коментує Яків Заліщикер. – Планувалося, що після ремонтних робіт, а це приблизно за два роки, кладовище відчинимо для відвідувачів. Входи будуть на замку лише у нічний час – з 22 години до 6 години ранку».
«Це кладовище – майно міста. Ми робимо благоустрій, хочемо увіковічити пам’ять, але це все залишається у власності громади міста», – наголошує пан Яків.
Відтепер, після подій з підпалом каплички та викраденням воріт, зазначає голова єврейської громади, ворота будуть відчинені навіть під час ремонтних робіт. Зачиненим буде лише вхід з боку політехнічного коледжу, адже там, за словами пана Якова, студенти щодня скидають купи сміття.
«Коли тут копатиме екскаватор і хтось травмується, – відповідатиме міська рада», – наголошує він.
У ратуші, в свою чергу, коментують, що дозволу на закриття входів до міського скверу не давали, а проект благоустрою кладовища – не погоджували.
«Цей проект ніким не затверджений, і перекривати парк вони не мали права, – каже начальник відділу комунального майна Коломийської міськради Віктор Волошенюк. – Вони написали нам листа про те, що перекривають входи. Але написати листа і отримати дозвіл – це різні речі».
Тим часом Коломийська єврейська громада оголосила винагороду – 10 тисяч гривень тому, хто знайде злочинців, які підпалили їхню святиню.
