Вийшов ролик до 100-річчя Першого Всеукраїнського православного церковного Собору
Про це йдеться на сайті Інституту.
«З кінця XVII століття поряд із наполегливими спробами підпорядкувати Україну політично Росія протягом двох століть жорстко контролювала і місцеве релігійне життя. Лише на початку XX століття, з падінням самодержавства і потужними процесами національного відродження, що охопили Україну, з’явилися реальні перспективи відродження Української Автокефальної (тобто незалежної) Православної Церкви», - повідомляють в УІНП.
Наголошується, що на початку грудня 1917 року була створена Всеукраїнська православна церковна рада, і патріотичне духівництво почало рух за українізацію парафій, відстоюючи право проведення богослужінь рідною мовою. Кульмінацією цих процесів став I Всеукраїнський православний церковний Собор, який відбувся 14–30 жовтня 1921 року в Софійському соборі Києва. Участь у ньому взяли 402 делегати від священників та мирян.
Як йдеться у повідомленні, Російська Церква саботувала Собор. А оскільки на той час усі єпископи були росіянами, було вирішено висвятити українських єпископів за традицією Александрійської Церкви, яка існувала до 250 року, – рукопокладанням усіх присутніх.
Саме за цим чином 23 жовтня 1921 року відбулося висвячення протоієрея Василя Липківського на митрополита Київського і всієї України Української Автокефальної Православної Церкви. У Літургії в Софійському соборі взяли участь 30 священників і 12 дияконів. Таким чином вперше у XX столітті було покладено край домінуванню Російської церкви в Україні та розпочалася нова сторінка в історії українського православ’я. «Не нову церкву для нашого народу ми утворюємо – ми відновлюємо ту рідну нашу церкву, за яку предки наші страждали, за яку життя своє покладали, могилами матір-Україну покривали», – наголошував тоді Василь Липківський.
«На жаль, через більшовицькі репресії ця історія відновлення виявилася короткою і драматичною, але недаремною. Нагадуємо про неї за допомогою нового ролика з циклу «Події епохи», - зазначає УІНП.
У ролику використані кадри з історичної хроніки. Виробництво: студія «Диваки Продакшн».
