Другий рік поспіль у Мюнхені, в Німеччині 12-13 лютого 2025 року УКУ організовує міжнародний симпозіум, який збере провідних науковців для обговорення релігійного, морально-етичного виміру протистояння глобальній російській агресії та переосмислення викликів для безпеки в Європі й у світі. Цьогорічна подія під назвою «Безпека в Європі: релігійні виміри війни та моральна відповідальність за мир» знову відбуватиметься в Мюнхенському університеті, та вперше – в рамках Мюнхенської безпекової конференції.
Джерело: УКУ
Підготовка та проведення наукового форуму стали можливими завдяки співпраці Українського католицького університету (УКУ) із Університетом Людвіга – Максиміліана (Ludwig-Maximilians-Universität München (LMU) та Університетом Нотр-Дам (University of Notre Dame) – трьох відомих академічних установ з України, Німеччини та США, а також за підтримки Католицької Церкви через благодійну організацію «Renovabis», Мюнхенсько-Фрайзингську архиєпархію й Апостольський екзархат для українців-католиків візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії.
«Той факт, що симпозіум привʼязаний до великої Мюнхенської безпекової конференції дає підстави сподіватися, що озвучені ідеї, матимуть вплив на тих людей, які приймають політичні, зокрема, військові, рішення. Знаково, що голова конференції Вольфґанґ Ішинґер, який виступить з вітальним словом, підкреслив, що наш симпозіум доповнить тематику цілої конференції і це дуже цінно для них», – каже Олег Турій, проректор зі стратегічної співпраці, директор Інституту історії Церкви УКУ.
Доповідачами наукового симпозіуму стануть науковці трьох університетів-організаторів, а також представники інших інституцій та середовищ. Це фахівці з різних країн (України, Німеччини, США, Австрії, Грузії, Італії, Литви, Польщі) та сфер – богослов’я, дипломатії, права, історії, філософії, політології, соціології та інших.
Серед промовців: Вольфґанґ Ішинґер – Голова постійної Мюнхенської безпекової конференції; Юрій Никитюк – генеральний консул України в Мюнхені; Маркус Фоґт – німецький католицький богослов і професор соціальної-суспільної етики Університету Людвіга – Максиміліана в Мюнхені; Олександра Матвійчук – українська правозахисниця, голова організації «Центр громадянських свобод», лауреатка Нобелівської премії миру 2022 року; Клеменс Седмак – директор Інституту європейських студій Університету Нотр-Дам; о.Томас Шварц – керівник благодійного фонду Католицької Церкви в Німеччині «Renovabis»; Мартін Шульце Вессель – дослідник історії Центрально-Східної Європи; Хосе Казанова – іспанський та американський соціолог релігії, професор факультету соціології Джорджтаунського університету; о.Юрій Аввакумов – професор історії богослов’я в католицькому Університеті Нотр-Дам у США; Ірена Вайшвіляйте – професорка Вільнюського університету; Ян Томбінський – Посол Польщі в Німеччині; Мартін Єґер – Посол Німеччини в Україні та інші.
УКУ на симпозіумі представлятимуть владика Борис Ґудзяк – митрополит Філадельфійський, президент університетуу; ректор Тарас Добко; Олег Турій – проректор зі стратегічної співпраці, директор Інституту історії Церкви; Володимир Турчиновський – декан Факультету суспільних наук; Мирослав Маринович – дисидент, правозахисник, радник ректора; Оксана Кулаковська – керівничка Аналітичного центру УКУ в Києві; Юрій Підлісний – керівник програми «Етика-Політика-Економіка»; Андрій Костюк – сенатор і викладач кафедри філософії та Бізнес-школи УКУ.
Панельні дискусії конференції будуть присвячені моральним і релігійним вимірам нападу Росії на міжнародний порядок. Учасники обговорюватимуть такі теми, як конфлікти ідентичностей, використання релігії у пропаганді війни, зокрема, інструменталізацію Російської православної церкви, ідеологічне виправдання військової агресії, моральна і юридична відповідальність церковних лідерів, пошуки шляхів припинення кровопролиття, а також етичні засади відновлення сталого миру в Європі. Симпозіум має на меті інтегрувати перспективи богословʼя, релігієзнавства, соціальної етики, моральної філософії та суміжних дисциплін у ширший безпековий дискурс, висвітлюючи їхній внесок у пошук адекватної відповіді на російське вторгнення в Україну.
Володимир Турчиновський, декан Факультету суспільних наук, наголосив, що, працюючи з міжнародними партнерами, зʼявляється спільне розуміння, що сьогодні вкрай важливо будувати майданчик для обговорень безпекових питань в контексті моральних і релігійних вимірів, адже вони мають важливі ключі до розвʼязку глобальних викликів сучасності.
«Довгий час безпеку в Європі помилково сприймали як незмінну даність. Сьогодні ж перед нами повен загроз турбулентний світ, який розгойдують з усіх боків сили популізму і нові імперіалістичні тенденції. У цих умовах Європа, заколисана своєю толерантністю та “Ніколи знову”, перед лицем російської загрози, виглядає дистабілізованою, розгубленою, вразливою, а надто, коли підтримка та безпекова парасолька США сьогодні виглдає досить хиткою, – каже Володимир Турчиновський. – Той час, який дарує Україна світові, не може тривати безкінечно, адже щодня ми стримуємо Росію дуже дорогою ціною – платячи численними людськими життями наших військових та цивільних протягом останніх десяти років. На наше переконання, один із діагнозів сучасного західного світу полягає у тому, що руйнування етичної інфраструктури, неувага до релігійних аспектів лежить в основі кризи, яка розгортається на глобальному рівні. Тому один з аспектів порятунку полягає у тому, щоб зрозуміти і реставрувати ці моральні і духовні фундаменти майбутнього. Лише з розумінням моральної і духовної оптики можна якісно думати про побудову безпеки».
Проректор УКУ Олег Турій, який активно налагоджує мости співпраці з західними науковцями, зауважив, що у німецькомовному середовищі останнім часом простежується тенденція до кращого розуміння і більшої підтримки України. Це, насамперед, є реакцією на певні серйозні проблеми, які загострились в німецькому суспільстві: економічна стагнація та соціальне напруження, зростання впливу радикальних популістських і неофашистських сил – і це тривожить багатьох. «Досвід України, яка протидіє реальному новому фашизму – рашизму, заставляє приглянутися до агресії Росії як загрози для всієї Європи», – каже історик.
Також Олег Турій наголосив, що на симпозіумі ґрунтовніше говоритимуть про інструменталізацію релігії чи, радше, про активну задіяність Московського патріархату у розпалюванні та виправданні війни в Україні як частини «метафізичного протистояння з Заходом»: «Дуже важливо розуміти, що те зло, яке чинить РПЦ своєю участю в агресії Росії, не стосується лише її. Така політизована заангажованість, мілітаризація цієї Церкви дискридитує релігію як таку. І одне з наших завдань показати, що віра може виконувати позитивну морально-етичну й миротворчу функцію, а священнослужителі мають пряму відповідальність за збереження і відновлення миру».
Військова агресія Росії, яку зокрема живить і пропаганда РПЦ, – це лише один із аспектів всеосяжної війни, яку сьогодні веде РФ. Західний світ досі не до кінця розуміє гібридності цієї війни.
«Гаряча фаза війни, яка сьогодні відбувається в Україні, – є лише елементом у великому конструкті гібридної війни, яку не одне десятиліття веде Росія. Тому одне з завдань симпозіуму – змінювати оптику і пояснювати, що війна – це не лише там, де пролягає лінія фронту. Вона сягає дуже різних сфер, Росія не лише прагне захопити нові землі, але й окупувати ментальний та духовний простір людей у різних куточках світу, – каже Володимир Турчиновський. – Відтак, російській агресії ми маємо протиставити свою згуртованість та солідарність, що дуже непросто. Такі заходи як конференція у Мюнхені покликані поволі формувати цю солідарність, яка базувалася б на морально-етичній відповідальності всіх демократичних націй за спільну безпеку. Якщо ми спроможемося на це надзусилля, то зробимо величезну інвестицію у демократію, а це дасть новий поштовх для розвитку Європи. І одне з питань, яке ми обговорюватимемо на симпозіумі, – як знайти простір солідарної інвестиції у перемогу».
Також, зі слів декана Факультету суспільних наук УКУ, треба остерігатися швидких рішень, які виглядають, на перший погляд, дуже спокусливо: «Нам навʼязують думку, начебто достатньо зробити якийсь крок, жест і війна припиниться в один день, фронт затихне і почнеться мирне життя. Думати, що це і є розвʼязок, – дозволити себе приспати, ошукати. Є підстави вважати, що Росія охоче піде на так зване примирення, але це буде лише один із кроків у її гібридній війні. Тому науковцям, католицьким лідерам треба зробити все можливе, аби світові політики не піддалися на цю чергову пастку».
За підсумками минулорічного симпозіуму під назвою «Виклики війни Росії проти України й етичні принципи сталого миру в Європі» учасники напрацювали та підписали звернення до учасників Мюнхенської безпекової конференції 2024, яка зібрала провідних політиків та аналітиків для обговорення проблем оборони та безпеки. У cерії «Цілісний розвиток людини» Видавництва УКУ нещодавно вийшов у світ англомовний збірник «Протидіючи російській агресії: боротьба за безпеку і мир у Європі» (також є його паперова версія), до якого увійшли доповіді 24 науковців та експертів із 8 країн.
«У час, коли Україна стоїть перед екзистенційним викликом війни з російським агресором, католицькі інтелектуали роблять свій внесок у критичні дискусії щодо суспільно-політичних та безпекових питань, пропонуючи ціннісні орієнтири для їхнього вирішення. У статтях цього збірника, який є результатом конференції, науковці з різних країн розглядають травматичний досвід минулого, сучасні прояви тоталітаризму, етичні виміри глобальної безпеки, протистояння російській агресії та принципи досягнення справедливого миру», – підсумовує Володимир Турчиновський.