Вінничина вшановує своїх духовних подвижників

Вінниччина та вся Українська Православна Церква нещодавно вперше вшанувала Собор Вінницьких святих. Рішенням Священного Синоду УПЦ (МП) від 1 квітня 2015 року 14 вересня визначено днем пам’яті святих, які внесли частку своєї праці для розвитку Православної Церкви на Вінниччині.

За словами керівника історичного відділу Вінницького єпархіального управління УПЦ прот. Назарія Давидовського, архівні матеріали опрацьовувалися протягом 6 років. За результатами плідної праці вдалося зібрати матеріали щодо життя та діяльності на Вінницькій землі 15 святих, які вже нині канонізовані Православною Церквою.

Серед них є як і відомі на увесь світ подвижники, так й імена, які ще не широко прославлені громадськістю, проте духовний подвиг кожного вагомий та безпосередньо пов’язаний з Вінницькою землею.

Як розповів нам отець Назарій, ідея з віднайдення духовних подвижників Вінниччини з’явилася після ознайомлення з працею відомого Вінницького краєзнавця та іконописця Ростислава Моспана про архиєпископа Інокентія (Тихонова).

Владика Інокентій в 1937 році був призначений керуючим Вінницькою єпархією, проте в тому ж році арештований і помер як мученик за віру. Після ексгумації братських могил центрального парку у 1942 р. тіло його було перепоховане у братській могилі на центральному кладовищі міста. Причислений до лику святих у 1993 році, але Слобідського краю, так як до переходу на Вінницю він очолював Харківську кафедру.

Священний Синод УПЦ у квітні цього року встановив 29 листопада окремим днем пам’яті священномученика Інокентія як архиєпископа Вінницького, що незабаром відзначатиметься також вперше.

На сьогоднішній день, це єдиний святий, мощі якого знаходяться на Вінниччині, проте, нажаль, у братській могилі.

Важливим для Подільського краю є діяльність святителів Петра Могили, Амвросія (Полянського) та Феодосія Чернігівського.

Петро Могила у 1632 році при Вознесенському монастирі м. Вінниці відкрив Братський колегіум, його можна вважати філією нинішньої Києво-Могилянської академії. Проіснував він у місті 7 років. Збереглися імена тих, хто працював при цьому колегіумі та праці написані у м. Вінниці. Цікавим історичним документом є лист Петра Могили, який зберігається в Центральному історичному архіві м. Києва, скріплений його печаткою і підписом та свідчить про перебування святителя у Вінниці.

Святитель Амвросій Полянський був першим єпископом, якого рукоположили як вікарія тодішньої Подільської єпархії з титулом Вінницький (до цього були єпископи, які носили такий титул, але вони не проживали у м. Вінниці). Владика ж Амвросій став першим архиєреєм, який оселився у місті. І, фактично, із Спасо-Преображенського кафедрального собору почалася його «голгофа», тому що у 1923 році, коли він звершував Богослужіння, його репресували НКВД. Закінчував своє життя владика в Казахстані.

Цікаво, що один покійний вінницький священик був свідком, як на останній хвилині життя святитель Амвросій просив передати Вінницькій пастві, що він до останнього подиху молиться за неї – розповідає о.Назарій.

Вінничанином за походженням є відомий святий Феодосій Чернігівський. Народився він у с. Уланові Хмільницького району Вінницької області, де священиком працював його батько.

Крім того, навіки закарбовані в історії Подільського краю і постаті преподобних Антонія Печерського, Федора Острозького та Феофіла Київського.

Преподобний Антоній, засновник чернецтва на Русі, у 1013 році подорожуючи з Афону до Києва зупинився на берегах р. Дністер, де заснував скельний монастир (поблизу сучасного с. Лядова Могилів-Подільського району). Нині Лядівська обитель активно відроджується. Варто зазначити, до наших днів в монастирі збереглась келія преподобного, яка залишається незмінною протягом останнього тисячоліття.

Преподобний князь Федір Острозький, тіло якого покоїться у печерах Києво-Печерської Лаври, будучи ще мирською людиною, володів Вінницею і ще деякими містами на Вінниччині.

Преподобний Феофіл, юродивий Київський, народився у селі, яке сьогодні носить назву Комсомольське, Козятинського району. На основі його життя відзнятий художній фільм «Острів» 2006 р., який отримав Пальмову гілку на Канському фестивалі.

Серед Вінницьких святих є й інші єпископи і священики, які перетерпіли мученицький вінець за Православну Церкву. Це священномученики Олександр (Петровський), Інокентій (Тихонов), Порфирій (Гулевич), Іоанн Мельниченко, Олексій Воробйов, преподобномученики Іоанн (Лаба), Василь (Мазуренко), Євтихій (Качур), Геннадій (Ребеза).

Вони народилися чи проходили служіння у Вінницькому, Жмеринському, Літинському, Бершадському, Могилів-Подільському, Хмільницькому, Козятинському районах Вінницької області. Життя кожного — це окрема історія, яка, безумовно, заслуговує уваги та вдячності сучасного покоління.

Священні образи 15 подвижників, які уславилися на Вінниччині, були увічнені на іконі Собору Вінницьких святих, певну ідею якої подав правлячий архиєрей митрополит Вінницький і Барський Симеон. Владика запропонував, щоб святі стояли на фоні кафедрального Спасо-Преображенського собору, а зверху їх оточували місцеві шановані чудотворні ікони, такі як Браїлово-Почаївська, Браїлово-Ченстоховська, Зіновинська, Писарівська, Вінницько-Рожецька. До речі, нині очікується рішення Священного Синоду УПЦ (МП) про затвердження Вінницько-Рожецької ікони як загальноцерковної святині.

Окрім ікони прот. Олег Кожушний склав Службу на честь Собору Вінницьких святих, яка затверджена Літургічно-богословською комісією. Це велика фундаментальна праця — і тропар, і канон, тобто цілі піснеспіви, в кожному з яких прославляється подвиг одного із святих.

«Паска Вінницької землі», — так назвав цей день митрополит Вінницький та Барський Симеон.

Православні вінничани ж вважають встановлення цього свята великою милістю Божою, та зазначають, що віднині у їх краю з’явилися свої покровителі, які будуть заступниками перед Господом.

Юлія САВЧУК