Вищий спецсуд підтвердив право мобілізованих віруючих на альтернативну службу
Вищий спеціалізований суд України підтвердив право на альтернативну службу під час мобілізації через релігійні переконання.
Рішення у цій справі дуже важливе, адже тепер на нього можуть посилатися ті віруючі, які бажають скористатися конституційним правом на альтернативну службу, але зазнають кримінального переслідування зі звинуваченням в ухиленні від військової служби, повідомляє Інститут релігійної свободи.
Віталій Шалайко, який є членом релігійної організації Свідків Єгови, отримавши повістку з військкомату, попросив про проходження альтернативної невійськової служби. За це його було звинувачено в ухиленні від призову за мобілізацією. Як суд першої інстанції, так і апеляційний суд виправдав В. Шалайка, але прокурор подав касаційну скаргу. 23 червня 2015 року Вищий спецiалiзований суд України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ відхилив скаргу прокурора, залишивши рішення судів нижчих інстанцій без змін.
Вищий спеціалізований суд України постановив, що ті, хто відмовляється від військової служби через заперечення сумління, базовані на релігійних переконаннях, мають право на альтернативну невійськову службу навіть під час мобілізації, а не лише під час звичайних призовів на військову службу.
При цьому відсутність у органів влади можливості організувати альтернативну (невійськову) службу для віруючих в період мобілізації не може бути підставою для притягнення їх до кримінальної відповідальності за статтею 336 КК України. Також навіть відсутність заяви мобілізованого віруючого до місцевої державної адміністрації про бажання проходити альтернативну (невійськову) службу не може бути підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності.
Вищий спеціалізований суд підтвердив, що «суд [першої інстанції] обґрунтовано послався на відповідні положення Європейської конвенції з прав людини та на рішення Європейського суду з прав людини». Суд також погодився зі застосуванням судом першої інстанції рішення у справі «Баятян проти Вірменії», яке було прийнято 7 липня 2011 року Великою палатою Європейського суду з прав людини, та «Бухаратян проти Вірменії», «Цатурян проти Вірменії», «Стефанов проти Болгарії» й «Ерчєп проти Турції».
Як сказано у повідомленні, рішення суду підтвердило, що право тих, хто відмовляється від військової служби через глибокі релігійні переконання, захищене статтею 9 Європейської конвенції з прав людини.
Ця остаточна постанова суду, йдеться у новині, стала для виправданого віруючого справжнім полегшенням. “Я розумію, що моя країна проводить мобілізацію, аби захистити своїх громадян. Моє сумління не дозволяє мені погодитись на військову службу, але я готовий виконувати альтернативну службу. Я вдячний судам, які визнали, що моя відмова від військової служби продиктована моїми глибокими релігійними переконаннями”, – заявив Віталій Шалайко.
Адвокат віруючого Вадим Карпов зазначив: “Варте похвали те, що Україна, яка потерпає від війни та неспокою, дотримується норм міжнародного права щодо свободи совісті та віросповідання”.
Як повідомляв ІРС, здебільшого суди в Україні визнають, що право на відмову від військової служби через особисті релігійні переконання є основоположним правом людини, яке підлягає захисту навіть у період військової мобілізації. Такий підхід відповідає міжнародним стандартам захисту права на свободу релігії та переконань.
