Владика УГКЦ після відвідин Авдіївки і Мар'їнки розповів про жахливі будні мешканців прифронтової зони
Нещодавно владика Степан, Екзарх Донецький УГКЦ, з благословення Блаженнішого Святослава, Глави УГКЦ, разом із командою БФ «Карітас» відвідав Авдіївку, де напередодні від чергового артудару по житловому сектору у старій частині міста сильних руйнувань зазнали багатоповерхівки та приватні будинки.
Нещодавно владика Степан, Екзарх Донецький УГКЦ, із благословення Блаженнішого Святослава, Глави УГКЦ, разом із командою БФ «Карітас» відвідав Авдіївку, де напередодні від чергового артудару по житловому сектору у старій частині міста сильних руйнувань зазнали багатоповерхівки та приватні будинки.
У супроводі військових CIMIC була здійснена первинна оцінка потреб для відновлення пошкоджених домогосподарств, продуктової та медичної допомоги.
Владика побував у Мар’їнці, де спілкувався з вихованцями місцевого центру дитячої та юнацької творчості.
Пропонуємо кілька думок і вражень владики Степана після цих відвідин.
«Таке враження складається, коли мандруєш по цих пустих зруйнованих будівлях, що ведеться біологічна війна. Тоді, коли людей отруюють і вони гинуть, а після них залишаються лише помешкання, речі. Йдучи пустою вулицею, я зустрічав й бідних безпритульних тварин. До мене прибився кіт, який шукав своїх господарів. Повертався я із препаскудним настроєм і тягарем на душі.
В Мар'їнці я відвідав місцевий центр творчості для молоді і дітей. Мені навіть влаштували там невеликий концерт.
Спілкуючись із постраждалими, я чув багато нарікань. Люди прийшли до мене жалітися то на військових, які зайняли їхнє житло, то на владу…А там фронтова лінія, наші військові змушені жити в домівкх місцевих жителів.
У місті продовжує активно діяти БФ «Карітас», міська влада цьому сприяє.
Люди живуть в постійному психологічному напруженні. Уявіть собі, вони щовечора лягають спати з думкою, що снаряд може влучити в їхні помешкання.
Одна жінка, бачачи, що я належу до духовного сану, промовила до мене: «Я хотела бы спокойно умереть и больше ничего». А я їй на те: «Ну, гаразд. А що робити молоді?».
Будь-хто, якби йому сказали жити під обстрілами, одразу відчув би зміну в своєму організмі; йому нічого би не було миле. А ви уявіть собі, люди постійно живуть під таким тиском. Тому цілком ймовірно, що з часом вони будуть мати зрушення в психіці.
Усюди діє військова адміністрація, бо не довіряють цивільним».
Про це повідомила прес-служба Донецького екзархату УГКЦ.