29 листів дітей-сиріт, написаних до Митрополита Андрея (Шептицького), вперше вийшли друком у книжечці «Небо. Святому Миколаю, через руки Митрополита Андрея Шептицького» (видавництво «Добра книжка»).
Дитячі листи, написані у 20-30 роки минулого століття Марцельками, Ольгами, Нусями, Васильками, Ганусями, Ірцями, Михасями (так вони себе підписували), дуже теплі і щирі, але у них гірка доля кожної сироти.
«Маленькі хитруни добре знали, що Святий Миколай неодмінно їм щось передасть через руки улюбленого Митрополита Андрея, якого вони називали Таточко. Власне у радянський час КДБ поширював наклеп щодо Митрополита, мовляв, у нього було багато дітей, бо є листи від дітей», − розповіла упорядник книжки Оксана Гайова. Тут розміщені і численні світлини про Митрополита, який відвідував сиротинці і спілкувався з дітками.
У 1921 році Митрополит Андрей написав лист до Папи Бенедикта XV та єрархії США та Канади з проханням про допомогу сиротам. Цей лист опублікований у книжці. Слуга Божий пише про те, що з 1914 до 1920 не було року, щоб через Галичину не переходили якісь війська. І вже маємо 20 000 сиріт, писав митрополит Андрей, що нема ними кому зайнятись. У листі йдеться про те, що Церква організувала двадцять сиротинців, але не завжди може дати дітям те, що їм потрібно: «Діти, що їх примістили ми по сиротинцях, є часами так пригноблені трагедією їх життя, що сестри, котрі є якби матерями для дітей, мусять не раз місяцями працювати, щоб викликати усміх тих маленьких. Через цілий рік є неможливо виробити атмосферу веселости і щастя».
«Ця книжечка дитячих листів до улюбленого Митрополита – це ще один штрих до історії Галичини і особливо особи Слуги Божого Андрея Шептицького, якого шанували і любили як дорослі, так і діти, який був дбайливим батьком свого народу», − зазначає у своєму матеріалі журналіст «Свободи» Галина Терещук.