В Одесі "ділять" владу над церквою та кірху – Центральний лютеранський кафедральний собор України Святого Павла. Нове керівництво перемогло у юридичній площині, старе ж не віддає контроль над будівлею, документами та рахунками
Джерело: Депо.Одеса
Олена Кравченко
Навколо духовного центру лютеран в Одесі кілька років поспіль тривають геть не духовні суперечки. Тим часом Одеська Кірха випала з культурного життя міста та занепадає: будівля нахилилася на 10 сантиметрів після прориву теплотраси у 2015 році. Depo.Одеса вислухало думки щодо ситуації від "нового" і "старого" керівництва Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України в Одесі. Попереднє керівництво вважає себе легітимним – попри те, що нове перемогло у довгій юридичній та судовій тяганині і вже внесене до реєстру Департаментом з етнополітики та свободи совісті при Міністерстві культури.
Одеська кірха, якій понад 120 років, за часів незалежності стала справжньою окрасою міста. Після радянського занепаду на неї витратила чималу суму благодійних грошей – понад 6 млн євро. Після відновлення кірху продовжували підтримувати лютерани Німеччини – Баварська Євангелічно-Лютеранська Церква. Однак кілька років тому ця підтримка припинилася, і у цьому та загальному занепаді духовного центру лютеран Одеси нове керівництво Кірхи звинувачує колишнього керівника Сергія Машевські. Зокрема, такі обвинувачення лунали на пресконференції 18 травня, на єпископ Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України Павло Шварц, президент Синоду Німецької Євангелічно-Лютеранської Олександр Гросс та їхній адвокат Артем Карташов повідомили про відновлення юридичного контролю над церквою.
На пресконференції офіційно оголосили, що церква після кількох років судової тяганини отримала єдиного духовного і юридично легітимного керівника – Павла Шварца. Відповідні дані внесені до Державного реєстру. Попереднику Синод висловив недовіру, начебто у зв’язку з тим, що Машевські використовував свій юридичний статус для задоволення особистих інтересів. Нові керівники закидають, що за його участі начебто відбувалося заволодіння майном громад лютеран по всій Україні. Також були розірвані зв'язки з лютеранськими Церквами інших країн, в тому числі з Євангелічно-Лютеранською Церквою Баварії – головним партнером НЄЛЦУ, за чиї кошти і відновили з руїн будівлю кірхи в Одесі.
Одна з претензій нового керівництва до попередників – значне зменшення кількості парафіян. "Коли Машевські обрали на посаду єпископа, у нас офіційно налічувалось від 2 000 до 2 500 членів, зараз, в кращому разі – 1000, враховуючи громади Машевські. Кількість громад на момент його обрання – 31. Після втрати громад в Криму їхня кількість скоротилась до 23. З них 10 громад з загальною кількістю в 250 членів підтримують Машевські, а 13 громад і приблизно 750 членів – на нашому боці. Коли нас підтримувала Баварська євангелічно-лютеранська церква, в нас ще була фінансова стабільність. В наших проектах духовні питання завжди відігравали важливу роль, оскільки нам не вистачало духовних засад і ми мали перетворитись із німецької спілки на церковну громаду", – розповідав в інтерв’ю Павло Шварц.
Як розповів Depo.Одеса Олександр Гросс, колишній керівник церкви позбавляв своїх опонентів права голосу, звільняв пасторів, не узгоджуючи таких питань з громадами, в яких пастори несли служіння. Також, за словами Гросса, "з молотка" пішли дорогі квартири – у центрі Одеси, на вулиці Пушкінській, у Бердянську, у Харкові, а також дім молитов у Запоріжжі. Приміщення втратили лютеранські громади у селі Петродолинському в Овідіопольському районі Одеської області, у Полтаві, Кривому Розі та Білій Церкві. За словами президента Синоду, колишній керівник за статутом організації не мав права розпродавати майно.
Новий очільник Одеської кірхи Шварц обіцяє відновлення відносин з іншими лютеранськими церквами та проведення фінансового аудиту.
Водночас нове керівництво не має доступу ані до будівлі Кірхи, ані до документації, ані до банківських рахунків. Все це досі контролює колишній керівник, що вважає себе легітимним. Адвокат Карташов каже, що через це не можна запобігти виведенню сотень тисяч гривень з банківських рахунків релігійної громади колишнім керівником. Під питанням залишається і можливість повернення розпроданого майна.
На підтримку Сергія Машевські під Одеською кірхою нині голодує пастор з Кривого Рогу. Але нове керівництво каже, що голодуючий має особисту зацікавленість в керівникові Машевські. Начебто, у квартирі, яку втратила громада лютеран у Кривому Розі, зараз мешкають дорослі діти пастора.
Прихильники колишнього керівника НЄЛЦУ під час конференції писали коментарі до трансляції на Ютубі і ставили під сумнів легітимність нового керівництва. Зокрема, дописувачі стверджували, що Гросс і Шварц на Синоді були позбавлені сану і не можуть нести пасторське служіння та очолювати церкву. Також коментатори зазначали, що Гросс і Шварц не є співробітниками НЄЛЦУ, тому їх не могли увести до реєстру.
Для самого Сергія Машевські, як він повідомив, пресконфереція стала сюрпризом, саме з неї він дізнався про внесення змін до державного реєстру. "Зараз ми робимо всі кроки у правовому полі, щоб відомості, подані із порушеннями, визнати такими, що не відповідають дійсності", – сказав Сергій Машевські, коментуючи зміни в реєстрі.
За словами Машевські, Павло Шварц був звільнений з роботи у 2016 році за дисциплінарні порушення. Після цього йому давали чотири роки на покаяння. Порушення стосувалося невиходу на роботу. У 2020 році, каже Машевські, Шварца позбавили сану рішенням Синоду. "Виявляється в нас зараз настали такі часи, коли розчерком пера держслужбовець встановлює єпископа у церкві. Я розумію, що це юридична процедура, яка є обов’язковою, і ми підтримуємо законність і порядок, які мають бути в усіх державних та громадських установах, але водночас треба якось більш професійно підходити до виконання своїх обов’язків", – говорить номінально колишній голова НЄЛЦУ. На його думку, вносити зміни до реєстру можна лише за заявою чинного керівника (має на увазі себе, – ред.) або за заявою особи, якій він надав нотаріально завірену довіреність. Також Машевські стверджує, що Шварца неможливо було обрати єпископом, оскільки він не є парафіянином церкви.
Прокоментував колишній керівник церкви і звинувачення у розпродажі майна. Він запевняє, що усі відповідні рішення ухвалювалися не ним особисто, а Синодом, склад якого нині налічує п’ять осіб – представників громад різних територій. За словами колишнього керівника, до Синоду мають входити представники всіх громад, тому не зовсім зрозуміло, чому зараз в Синоді тільки п’ятеро осіб.
Щодо зняття грошей із рахунків Машевські каже, що такі транзакції не є поодинокими, вони відбуваються регулярно упродовж року і гроші потрібні на потреби громад. "Наприклад, зараз ми будуємо у Дніпрі воскресну школу і дзвіницю. Це дуже цікавий об’єкт, навіть [російський] цар Микола Перший забороняв будувати цю дзвіницю у 1865 році, тому що тоді лютеранська церква буде вища за православні. І тільки зараз, у 2021 році, ми будуємо там дзвіницю", – розповів Машевські. Єпископат, за його словами, підтримує громаду у Дніпрі.
Також колишній керівник НЄЛЦУ стверджує, що квартира, що її було продано у Бердянську, перебувала в жалюгідному стані – начебто, була варварськи спотворена. Простіше було продати, ніж ремонтувати. Тем більше, що, як запевняє Машевські, квартира буле не потрібна.
Говорячи про розрив стосунків з Баварською Євангелічно-Лютеранською Церквою, Машевські зазначив, що це відбувалося за ініціативи німецької сторони. Водночас наголосив, що позиція НЄЛЦУ – не підтримувати стосунків з церквами, які "вінчають гомосексуальні пари та хрестять собачок". "Ми дуже інтенсивно розвиваємо наше співробітництво з німецькою церквою SELK (Selbständige Evangelisch-Lutherische Kirche, – ред.), а також з американськими лютеранськими церквами, церквами Латвії, Литви, Естонії. Ми більше схильні до співробітництва, і в цьому немає секрету, з більш традиційними і консервативними церквами. Тобто з неоліберальними церквами – ми їх не засуджуємо у жодному разі, але не знаходимо підтверджень у святому письмі таким практикам. Ми не співпрацюємо з церквами, де практикується таїнство вінчання гомосексуальних пар чи хрещення собачок", – пояснює Машевські.
За словами колишнього керівника Німецької ЄЛЦУ, зараз церква інтенсивно розвиває стосунки з американськими лютеранськими церквами, звідти приїздять місіонери і навіть невдовзі очікується прибуття пастора з великою родиною – з п'ятьма дітьми.
Стан одеської Кірхи Сергій Машевські вважає задовільним. Він стверджує, що зараз вдалося зупинити просадку, яка виникла у 2015 році, у цьому напрямку співпрацюють з академією архітектури. Кірху, за твердженням Машевські, нині провидять до ладу коштом громади, а це не надто великі гроші.
Таким чином, попри заяви про "відновлення" контролю над духовним центром лютеран Одеси, по суті більше скидається на те, що тут триває "двовладдя". Чи припиниться воно, сказати важко. За словами Олександра Гросса, раніше ані суди, ані поліція не хотіли втручатися у церковні справи, не розуміючи, хто там правий, а хто винуватий. Справа зсунулася, коли у 2019 році виключне право вносити зміни до реєстрів стосовно релігійних організацій отримав реєстратор Департаменту з етнополітики та свободи совісті при Міністерстві культури. Саме цим скористалося нове керівництво Кірхи, але внесення змін до реєстру проблем Кірхи поки не розв’язало.