Я не знаю, що таке "русский мир" - митрополит УПЦ МП Лука про причини війни та стосунки з Москвою

Поки патріарх Московський Кирило услід за російською офіційною пропагандою називає війну "спецоперацією", яка розпочалася чи то через "геополітичну ситуацію", чи то через те, що Донбас відмовився проводити на своїй території гей-паради, митрополит Київський Онуфрій з першого дня каже на агресію агресія, а на війну - війна.

Більше того, називає її Каїновим гріхом, де роль Каїна очевидно відводиться самопроголошеному "старшому братові", який прийшов захищати Українську церкву, хоча вона його про те не просила. Склад злочину, якщо дивитися з точку зору нинішнього російського законодавства.

А патріарх Кирило у цей час проводить службу, на якій дарує командувачу Росгвардії Віктору Золотову - це її загони зараз беруть участь у бойових діях в Україні - ікону, яка має "надихати молодих воїнів".

"Перемога буде за нами, а ця ікона захищатиме російське воїнство і пришвидшить нашу перемогу", - відповідає патріархові Золотов.

Тож чи варто дивуватися, що уже понад півтора десятки українських єпархій церкви Московського патріархату офіційно відмовилися поминати Московського патріарха на своїх богослужіннях? Чи що вже кілька десятків парафій цієї церкви перейшли до лав ПЦУ?

50-річний митрополит Запорізький і Мелітопольський УПЦ МП Лука (Коваленко) патріарха Кирила поминає. І вірян ПЦУ продовжує вважати безблагодатними відступниками.

Недарма його вважають одним із найконсервативніших єпископів церкви, яка досі перебуває у духовному зв'язку з РПЦ.

Але й він - уродженець Донбасу, єпископ у місті, надзвичайно близькому до театру воєнних дій - підтримує позицію митрополита Онуфрія. Просто закликає не робити поспішних кроків і обговорити подальші дії своєї церкви соборно.

Утім, хтозна, коли це можна буде зробити. Архієрейський собор РПЦ, у якому теоретично мали б брати участь і українські ієрархи, заплановано на травень цього року. Проте уже зараз там не виключають, що перенесуть його - "через транспортні проблеми".

Собор УПЦ теж зібрати поки що неможливо, каже митрополит Лука, - не всі його потенційні учасники зможуть доїхати до Києва.

Отож поки що розмовляємо по відеозв'язку - про розбіжності між УПЦ та РПЦ і прірву між українським та російським народами, про причини початку війни і способи її закінчення, про концепт "русского мира" і законодавчі спроби заборонити УПЦ.

Ця розмова відбулася 30 березня.

Причина війни - це гріх

ВВС: Як ви зустріли початок війни, 24 лютого?

Лука: Я був дуже далеко за межами України і для мене це був шок.

Зайшли близькі мені люди і заявили: "Владико, ви чули новини?" Я кажу: "Ні, а що трапилося?" - Росія напала на нашу країну. Наші міста бомблять. Наші люди гинуть".

(пауза) Я не можу спокійно говорити. Як це сприйняти? Шок.

ВВС: Ви очікували, що все, що зараз відбувається, станеться, чи думали, що обійдеться?

Лука: Не міг у це повірити ніколи. Не міг.

Та людина, яка віддавала наказ почати війну, ми всі чудово знаємо, де вона сидить, - вона вчинила нелюдяно. Я не думав, що ця людина здатна на це.

ВВС: Як ви для себе пояснюєте причини цієї війни, чому це все сталося?

Лука: Я віруюча людина, принаймні себе таким вважаю. І можу сказати одне: причина - це гріх. Усім цим рухає гріх - гординя, бажання владарювати.

І найстрашніше, що ми просто розслабилися. Коли людство покидає Бога, що Бог попускає? Ми це чудово знаємо. І ось це, будь ласка, попущення Боже.

ВВС: Якщо так, то виходить, що у цій війні винен і я, і мій восьмирічний син, і моя мама…

Лука: Звичайно, однозначно, так. І я в тому числі. Тому що я теж грішу.

Ми хочемо міряти своїми людськими мірками, але ніколи не думаємо про духовне. Ви хочете почути політичні, соціальні оцінки, а я хочу, щоб ми побачили духовні оцінки.

Ми говоримо: а діти наші в чому винні? Але вибачте, згадайте Євангеліє: сонце сходить над ким, тільки над праведниками? Дощ іде лише над тими, хто працює на землі? Над грішниками та над праведниками. Це відповідь.

Священик скаже: кожен з нас робить свій внесок у чашу зла. Невідомо, чия крапля була останньою, що на нас зараз пролився гнів Божий.

ВВС: Що в такому разі треба робити, щоб зупинити війну?

Лука: У Євангелії все чітко сказано. "Прийдіть до Мене всі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою", - каже нам Христос.

У Старому Завіті? Будь ласка, (те саме). Що робив народ? Каявся, звертався до Бога і з Божою допомогою все (налагоджувалося).

Друга світова війна, війна із фашизмом - що зробили? До Бога звернулися. Переповнені храми були, священиків не вистачало. Чим закінчилося всенародне покаяння? Перемогою.

Я впевнений: якщо ми будемо каятись, Господь нас ніколи не полишить.

ВВС: Є й інша точка зору: що йти треба на фронт. Деякі релігійні конфесії благословляють своїх вірян на те, щоб захищати свою землю зі зброєю в руках.

Лука: Я не сказав, що не треба боронити свою батьківщину. Немає вище того подвигу, ніж душу свою покласти за ближніх своїх. І церква благословляє захищати свою батьківщину. І церква молиться за воїнів своїх. Ані в заявах нашого предстоятеля, ані в заявах інших наших ієрархів ви не знайдете, що не треба йти захищати батьківщину.

Ми ні на кого не нападали. Зараз Росія напала на Україну. Ми повинні чітко це розуміти. Ми ні на кого не нападали.

В середині березня митрополит Лука заявив, що однією з причин початку війни могло бути голосування українських делегатів у ПАРЄ за резолюцію у захист прав ЛГБТ-спільноти. "І до Содому та Гоморри жили на землі люди, які мали протиприродні нахили. Але коли у цих містах гріх почав зводитися до норми і перебувати під захистом закону, дощ з вогню та сірки пролився на їхніх мешканців… Може, хтось сподівався, що Києво-Печерські святі спокійно будуть дивитися з неба, як Києвом - колискою православ'я Святої Русі - походжатимуть содомити?", - написав він у своєму Телеграм-каналі.

ВВС: У середині березня ви заявили, що у початку війни винна ЛГБТ-спільнота. Ви можете прояснити цю ситуацію?

Лука: ЛГБТ - це була одна, можливо, остання крапля, після якої чаша гніву Божого на нас вилилася. Це ж просто безумство! Ми говоримо "Русь свята", ми говоримо "Золотоверхий Київ"... А що це? Це повне безумство…

ВВС: Під бомби потрапляє не лише Київ, у якому, як ви кажете, проходять ЛГБТ-паради, але й Святогірська лавра, у якій, очевидно, гей-парадів не було.

Лука: А ви уважно мене слухали чи ні? Сонце сходить над ким?

ВВС: Над усіма.

Лука: Ось.

ВВС: Але проясніть ще раз: коли ваші слова трактують як "митрополит Лука сказав, що геї винні у тому, що почалася війна" - це надмірне спрощення?

Лука: Так. Однозначно. Це одна з причин. Але не маловажлива.

Матом ми не закликаємо поміч Божу

ВВС: Як змінилося ваше життя, ваше служіння з того часу, як почалася війна?

Лука: Ми зараз з вами розмовляємо, а в місті гуде сирена. Сьогодні зранку десь під Запоріжжям бахало. Розриви снарядів. Звичайно, місто не впізнати. (пауза)

Я казав, що на початку війни був дуже далеко, з 26 лютого я фактично тиждень добирався додому. Я три ночі провів на залізничному вокзалі у Львові, набитому як консервна бляшанка, я бачив цих людей. Там не можна було навіть на підлозі присісти. Це було страшно.

Коли я вже приїхав до свого міста, я не впізнав його - блок-пости...

Ще один приклад: я їздив на окуповану територію, до Пологів, я вивозив діток. І там місто було розвішане матюками. І діти повторюють ці матюки.

ВВС: Про російський корабель, ви маєте на увазі?

Лука: Ну, не тільки. "Іди туди, йди сюди", ліворуч, праворуч - і все це мат. Адже це також ображає Бога. Цим ми не закликаємо поміч Божу. Мат - це язичницький заклик, це проклін Бога. Дитина що, молитиметься після цього? От ми й посіяли цей гріх у її душу. Ми продали дияволові її душу цими гаслами. І ми хочемо, щоб Бог після цього нам допомагав?

Тому Запоріжжя для мене змінилося, дуже змінилося. Змінилися люди. Слава Богу, дуже багато людей відгукуються, приходять на допомогу одне одному…

ВВС: До храмів більше люди стали ходити чи менше?

Лука: Однозначно більше. На минулих вихідних у нас була комендантська година з вечора суботи до ранку понеділка, тобто в неділю богослужінь у храмах не було. З ким я не спілкувався - то кажуть, що й у добрі часи вони не знали такої кількості причасників, яка була тієї суботи.

ВВС: Ви сказали, що люди змінились. Окрім озлобленості, так це назвемо, які ще настрої ви помічаєте?

Лука: Люди приходять на допомогу. У тому ж таки Львові ніхто не питає, якою мовою ти розмовляєш? Питали: хочете канапку? А ми вам приготували супу, борщу. Будь ласка, чай. Якою б мовою ти не говорив, люди відгукуються, поспішають на допомогу. Це дуже важливо.

Я бачив жахіття війни. Я бачив ненависть, я бачив злобу, безумство. Вся війна - це безумство, і той, хто її розв'язує, - це безумець. Але я побачив і людяність.

Наш конвой не доїхав до Маріуполя через людське безумство

12 березня митрополит Лука та 12 священиків його єпархії на прохання керівництва України виїхали з Запоріжжя, аби супроводити колону гуманітарних вантажів для оточеного Маріуполя. Проте конвою не вдалося проїхати далі Бердянська - за три дні він повернувся до Запоріжжя. Разом з тим, колоні вдалося вивезти з окупованих територій близько 400 мешканців Маріуполя, які зуміли самі добратися до Бердянська, а також 130 дітей з Бердянського інтернату.

"Досі не можу відійти від того, що довелося пережити… Таке не під силу зняти навіть найгеніальнішим режисерам з найталановитішими артистами, ані описати в книгах найталановитішим письменникам. Ті емоції та почуття, з якими ми зіткнулися, неможливо передати, доки ти сам не відчуєш цей жах на власній шкірі", - розповідав він про цю поїздку в інтерв'ю для сайту Запорізької єпархії УПЦ.

ВВС: У вас є відповідь на питання, чому ваша гуманітарна колона не доїхала до Маріуполя?

Лука: Я можу прикритися простою відповіддю: винних немає.

Але коли починають один в одного стріляти, жодні обіцянки не дотримуються.

Я знаю, що Ірина Верещук, віцепрем'єр, зі мною була на зв'язку щопівгодини. Ми зв'язувалися з губернатором Донецької області, губернатором Запорізької області, тобто з тими людьми, які могли хоч якось на це вплинути, хоч якось достукатися.

Я думаю, що все-таки це людське безумство, а війна - це найвищий ступінь безумства, не дозволило цьому гуманітарному конвою доїхати.

Я не можу судити, кому хто накази віддавав. Я знаю одне, що мені було сказано: "Ні, ваш конвой не проїде".

ВВС: Я розумію, що ця місія викликала у вас дуже важкі переживання, але чи збираєтеся поїхати туди ви ще раз?

Лука: Якщо чітко відповісти (за себе) - я поки що не збираюся.

ВВС: Під час руху цієї колони до Маріуполя в полон до російських військових потрапила журналістка "Громадського" Вікторія Рощина. Після звільнення вона розповіла, що її затримали після того, як у її телефоні знайшли підозрілий контакт. А потім поїхати далі з колоною їй не дозволили, бо я цитую: "Лука від неї відмовився"…

Лука: Давайте так, я читав інтерв'ю Вікторії. По-перше, Вікторія такого не говорила. Вона сказала чітко: їй співробітники російських спецслужб сказали, що "Лука від неї відмовився".

ВВС: Вибачте, так.

Лука: Розумієте, мене за це в Україні збираються вбити, звинувачують у зв'язках із ФСБ.

Я можу чітко сказати: я чітко розповів нашій СБУ все, що я знав про цю людину, а я фактично нічого не знав.

До мене підійшли співробітники спецслужб Росії, сказали, що "ця людина скомпрометувала вашу місію, вона знімала військові об'єкти, ми її забираємо". Все.

ВВС: Ви з нею були знайомі раніше?

Лука: Ні. Я навіть її імені не знав.

Я не поминаю громадянина Росії Гундяєва. Я поминаю патріарха Московського

ВВС: Першого дня війни патріарх Кирило затвердив текст особливої молитви, яку розіслали по всіх єпархіях. У ній були такі слова: " Иноплеменным же языком, брани хотящим и на Святую Русь ополчающимся, запрети. И замыслы их ниспровергни". І багато хто прочитав ці слова так, що "Свята Русь" - це, виходить, Росія, оскільки патріарх Московський. А той, хто на неї ополчився, - ну, це, напевно, у такому разі Україна...

Лука: По-перше, цієї молитви я не читаю. Я не знаю про цю молитву. Я читаю іншу молитву. Ви її на офіційному сайті знайшли?

Молитву, яку 24 лютого розіслала Московська патріархія, досі можна знайти на сайті РПЦ. Натомість 26 лютого до єпархій УПЦ надійшло розпорядження митрополита Онуфрія з іншим текстом молитви про припинення бойових дій і відновлення миру в Україні. Там неоднозначної фрази з російської молитви справді немає.

Я не готовий коментувати її, бо я її не бачив і не чув про неї. А поняття Святої Русі все-таки… Давайте так: Свята Русь насамперед це Київ. Не через те, що націоналісти перетягують на себе ковдру, у жодному разі. Свята Русь, повнота - це те, що є Київською Руссю насамперед.

ВВС: Першого дня війни митрополит Онуфрій виступив із сильною заявою, яка показала велику розбіжність у позиціях Української та Російської церков. Він чітко назвав те, що відбувається, агресією, війною. Патріарх Кирило називає те, що відбувається, "спецоперацією", до якої призвели якісь "геополітичні ігри Заходу". І на свято Торжества Православ'я, по суті, благословляє війну у присутності командувача Росгвардії генерала Золотова.

Як ви пояснюєте ці розбіжності, чому так сталося?

Лука: Я чесно скажу, що я в день Торжества Православ'я не читав новини, бо перебував у конвої у Бердянську. Там було не до того. Вибачте, але коли тебе оточили військовослужбовці з автоматами, то багато новин не почитаєш. Тому я можу відповідати лише за те, що я щось прийняв чи щось сказав.

Відповідати за слова інших, давати оцінку - я не вважаю це коректним. Ми не знаємо їхнього контексту. Ми не знаємо, про що вони думали.

Я знаю одне: що гинуть наші люди, гинуть українці. Гинуть і російські солдати. Але руйнуються наші міста. Тому я чітко займаю позицію свого предстоятеля, блаженнішого митрополита Онуфрія.

ВВС: Якщо говорити про ваші слова, то вже більше 15 єпархій офіційно відмовилися поминати патріарха Кирила, і ви назвали це смутою та розбратом у церкві.

Лука: Однозначно. Я не поминаю громадянина Росії Володимира Гундяєва (мирське ім'я патріарха Кирила). Я поминаю патріарха Московського. А ті, хто не поминає, хай прочитають статут церкви.

Є єдність церкви. У статуті церкви чітко написано: "Українська православна церква з'єднана через РПЦ з усією повнотою православ'я". У статуті чітко написано, кого і як поминати.

Добре, навіть якщо народ протестує, народ просить, не треба виносити сміття з хати. Сьогодні як раз на літургії читався уривок про те, як Хам осквернив свого батька.

Він виніс сміття з хати. Якби він побачив недолік свого батька і промовчав, не було б гріха. Але він вийшов і насміявся над своїм батьком. Я вважаю, що (відмова від поминання патріарха Кирила - Ред.) - це гріх Хама.

Буде рішення собору - я прийму рішення собору.

ВВС: Саме собор має ухвалити рішення?

Лука: Однозначно. Не одноосібно. Ми не удільні князьки, які сидять у себе на кафедрах.

Мені дзвонять з інших єпархій і кажуть: ми будемо виганяти нашого архієрея, який відмовляється поминати патріарха. Що я маю сказати? Я кажу: хоч ви не вносьте розбрат у нашу церкву. Може, його залякали, я не знаю, я не можу його засуджувати.

Якщо ти не знаєш, як вчинити, чини за законом. У нас є канони церкви, у нас є статут: архієрея має право судити лише архієрейський собор. А у нас зараз усі розумні, усі духовники. Що ж ви робите, люди добрі? Великий піст.

Ви замість того, щоб каятися у своїх гріхах, хочете лайків побільше зібрати і постів у соцмережах написати, усякої гидоти, сквернослів'я і так далі. І думають, що вони рятують православ'я, рятують церкву.

ВВС: А ви це доносите своїм колегам, які відмовляються поминати патріарха Кирила у відповідь на звернення своїх вірян? Першим відмовився, здається, митрополит Сумський Євлогій. Ви з ним спілкувалися? Адже його аргументацію зрозуміти нескладно: на тебе летять літаки, які фактично благословляються Російською церквою, і є така підозра, що патріарх Кирило не робить того, що міг би, аби припинити цю війну. У всякому разі, на звернення і митрополита Онуфрія, і синоду УПЦ з проханням звернутися до Володимира Путіна, аби він зробив усе для закінчення війни, не було жодної відповіді.

Лука: Давайте запитаємося: а коли нас політики слухали?

ВВС: Ось, може, зараз було б вперше.

Лука: Не слухають. У тому й річ. Вони ж - як нас вкусити за те, що слово сказали не в їхню угоду, як нас осквернити, як нас принизити, як закликати нас убити...

(Нас можна) звинувачувати в тому, що ми чогось не робимо, що ми мовчали про Донбас вісім років. Але ми ніколи не мовчали, ми робили, що могли, тільки хто нас слухав?

Я нікого не захищаю, в жодному разі, зрозумійте. Я хочу просто донести: а чи почують? А може, він там кричить, може об стінку головою б'ється?

ВВС: Та ні. Він начальнику Росгвардії ікону дарує і каже, що "вона надихне бійців".

Лука: Повертаючись до історії про Хама і Ноя, - кожен відповість за свої вчинки. Мені відповідати за мої вчинки. Я не духівник цих людей, у мене не запитують поради. Тому, хто мене запитає, я дам цю пораду.

ВВС: Свого часу ви входили до синоду РПЦ, у вас, очевидно, є знайомі ієрархи в Росії. Ви знаєте їхню точку зору на те, що відбувається? Ви з ними спілкуєтесь?

Лука: Скажу вам чесно, я телефоном майже ні з ким не спілкуюся. І думаю, ви розумієте, чому. (Сміється)

Я впевнений, що ми з вами сидимо втрьох, але щонайменше четверо людей ще поруч з нами. Тому я намагаюсь не спілкуватися.

Українська церква благословляє своїх солдатів захищати свою батьківщину, Україну

ВВС: У низці єпархій вже зараз збирають підписи під заявами духовенства з вимогою негайно скликати архієрейський собор, на якому проголосити автокефалію УПЦ…

Лука: Цими заявами ми підливаємо оливи до вогню.

От як вони уявляють, як мені з Запоріжжя доїхати на собор?

Відеоформат - це не відповідь на питання. Ми не зможемо поспілкуватись. Це як мити руки у рукавицях.

ВВС: Тобто до кінця війни рішень щодо ставлення до РПЦ, щодо позиції патріарха Кирила, від УПЦ чекати не варто?

Лука: Я ще раз повертаюсь до того, що архієрея має право судити лише архієрей. І тому поки не буде знайдено форму... може, вона знайдеться, я нічого не можу стверджувати.

Ми можемо публічно висловитися, можемо писати листи, але все одно остаточне вирішення питання - це обов'язок лише собору.

ВВС: І найближчим часом собор провести неможливо, правильно?

Лука: Я нічого не можу сказати, все в руках Божих. Поворот на перемовинах (між Україною та Росією у Стамбулі - Ред.) я оцінюю дуже позитивно. Може, це відбудеться дуже скоро.

ВВС: Коли ви називаєте відмову від поминання патріарха Кирила смутою, ви маєте на увазі розкол? Це одне і те саме?

Лука: Ні. Я радше мав на увазі збентеження (смущение). Йде велике збентеження в народі, я не сперечаюся.

Навіть у нас в Запоріжжі є парафії, які не поминають патріарха.

Потрібно знайти золоту середину. Навіть ця автокефалія (для УПЦ, яку вимагають її окремі ієрархи - Ред.) - вирішить вона питання чи ні? Пан Архондоніс (мирське прізвище Вселенського патріарха Варфоломія - Ред.), який відпав від православної церкви і називає себе патріархом Варфоломієм, який співслужив з розкольниками, - як він нам дасть автокефалію? Він скаже: "Я вже дав вам Томос, йдіть туди".

Я прошу вас, не оцінюйте церкву світськими мірками. Це ж не те, що в податкову пішов, тобі дали посвідчення підприємця, і ти ним став. У церкві діє благодать Святого Духу, і те, що суперечить цій благодаті, порушує передачу благодаті, є безблагодатним. Все те, що відпало від церкви, має повернутися до церкви.

Хто визнає цю автокефалію? Що вона нам дасть?

ВВС: Ви не будете у духовній спорідненості з церквою, яка благословляє війну в Україні.

Лука: Але ми будемо тоді як відірваний рукав. Нас ніхто не визнає. Православна церква - єдина во Христі. Те, що відпало від церкви, не є церквою.

Зараз метою ворогів православ'я є розпад православ'я на дрібні горошинки. Ось це страшно. Тому більш глобально вирішувати це питання і давати канонічну оцінку всьому, що відбувається, може лише собор.

ВВС: Ви говорите про духовну єдність церкви, але є ще й контекстуальна єдність, єдність у думках, у посланні, яке церкви несуть. Про яку єдність можна говорити, коли духовна єдність між УПЦ та РПЦ зберігається, а дискурсивної єдності більше немає?

Лука: Я все одно повертаюся до позиції, що наша позиція обговорюватиметься на соборі.

Наведу приклад Другої світової війни. Румунська православна церква благословляла своїх солдатів знищувати українців, росіян, молдован, бо вона вважала це боротьбою з комуністами.

Але при цьому євхаристійне спілкування між Російською та Румунською церквами не розривалося. Навіть у Сталіна вистачило розуму не вимагати від католиків СРСР відмовитися від папи, який жив у Римі, спілкувався з Муссоліні і таке інше.

Я не знаю, що буде далі, не знаю, що зі мною буде за хвилину. Але я знаю, що Бог нас врозумить і не залишить. Тому я так уповаю на собор.

ВВС: Якщо звертатись до вашого прикладу про Румунську церкву. Чи благословляє зараз Українська православна церква українських солдатів знищувати російських солдатів, які прийшли в Україну?

Лука: Я ще раз чітко скажу: Українська церква благословляє своїх солдатів захищати свою батьківщину, Україну.

Не читаю російські газети. Я дуже люблю "Собаче серце

В українського політикуму немає однозначного ставлення до УПЦ через її зв'язки з Російською церквою. З одного боку, влада зараз ставиться до неї підкреслено шанобливо. Президент Зеленський подякував її священикам - в тому числі митрополитові Луці - за спробу довезти до Маріуполя гуманітарний вантаж. А глава офісу президента Андрій Єрмак заявив, що будь-які заклики до погромів УПЦ є "інформаційно-психологічними операціями Кремля".

З іншого боку, днями до Верховної Ради внесли два законопроєкти, які передбачали заборону церкви Московського патріархату. Один з них внесла представниця "Свободи", автори другого - група представників такого самого опозиційного "Голосу" і один член президентської "Слуги народу".

Митрополит Лука назвав ці проекти "зрадницьким ударом у спину тих, хто захищає цілісність нашої країни, та закликав СБУ дати правову оцінку діям їх авторів.

ВВС: Останнім часом до Верховної Ради внесли два законопроєкти про заборону вашої церкви. Швидше за все, вони не будуть прийняті. Чи у вас інша думка?

Лука: Після всіх подій в українському парламенті може бути все що завгодно. Тим більше, що ви подивіться на список авторів цих проєктів: там є хоч один реально православний?

ВВС: З іншого боку, владико, вас же зараз влада захищає. Глава офісу президента Андрій Єрмак каже, що будь-які заклики до погромів вашої церкви, які можна знайти у соцмережах і не лише там, - це інформаційно-психологічні операції Кремля. Та з вас зараз порошинки здуватимуть.

Лука: А я у вас запитаю: ви читали, що у Смілі зробили зі священиком? Майже до смерті відлупцювали, тероборона зі зброєю, зайшли мужики і побили священика.

УПЦ заявила, що 28 березня в одному з храмів Сміли, що на Черкащині, "сторонні озброєні люди" побили та викинули з храму ієромонаха Василія (Мірошниченка), якого Черкаська єпархія послала туди, аби "напоумити та заспокоїти" кількох смілянських священиків, які "підбурювали одне одного та читачів з інтернету до розкольницьких дій".

"Потерпілий батюшка живий та здоровий, дякує Богу за нагоду трошки постраждати за Його правду", - резюмують в УПЦ.

Мірошниченко приїхав до Сміли, щоб замінити священника, який захотів перейти з храмом в ПЦУ. Станом на зараз майже всі храми Сміли вирішили покинути УПЦ МП.

Так, президент чітко сказав: я дякую священикам Української православної церкви, це він про нас говорить. Але чи чують його? Ось у чому проблема.

ВВС: Якщо говорити про ситуацію в Смілі, то є інформація просто звідти, "з низів", що частина тамтешньої громади захотіла піти з Московського патріархату…

Лука: Захотіли піти. Але взяти за шкірку священика і волочити по землі? Так? Зайшли мужики з автоматами і витягли його.

ВВС: ПЦУ заявляє, що з початку війни вже кілька десятків парафій і навіть один монастир УПЦ перейшли до їхньої юрисдикції. Як ви вважаєте, чи продовжиться хвиля таких переходів на тлі того, що війна триває?

Лука: Я знаю одне, що ці люди (ПЦУ) агресивно мародерствують. Якби не втрутився Варфоломій, ми б домовилися і були б разом, я впевнений, що рана на тілі нашої церкви загоїлася б.

Але ці люди, скориставшись тим, що відбувається в країні, просто захоплюють храми. Є ті, які дійсно згодні (на перехід до ПЦУ - Ред.), але основна маса - захоплюється. Але вони при цьому бравурно звітують: подивіться, до нас переходять.

ВВС: Як загалом зараз УПЦ почувається у стосунках з чинною українською владою?

Лука: З владою - у Запоріжжі слава Богу. І спецслужби працюють, і влада працює, і людям допомагає, їм зараз не до цього (щоб з нами воювати). Їм би людей нагодувати і розмістити.

ВВС: Просто в російських державних та провладних ЗМІ історія про те, що в Україні знущаються чи принижують православну церкву - це дуже великий пропагандистський інструмент.

Лука: Я розумію, але не читаю російські газети. (сміється) Я дуже люблю "Собаче серце".

ВВС: Але їх читають солдати, які зараз вбивають українців. Їх читають люди, які підтримують агресію в Україні.

Лука: У тому й річ. Андрій Єрмак чітко сказав: (ті, хто виступають за погроми УПЦ) - це вороги України. Але мені цікаво, його почули чи ні? Адже кожен вважає себе великим начальником на своєму місці.

Наше керівництво у Запоріжжі зараз вдень і вночі займається обороною та людьми, а інші (маються на увазі автори законопроєктів про заборону УПЦ МП - Ред.) невідомо де сидять і ці законопроєкти пишуть, письменники. Вони приїхали б сюди і попрацювали трохи, подивилися на це горе. А потім би думали, на чий млин вони воду ллють.

Кров раз і назавжди нас розділила на покоління

ВВС: В одному зі своїх нещодавніх звернень Володимир Зеленський заявив, що Володимир Путін проводить в Україні дерусифікацію.

Лука: Я погоджуюся зі своїм президентом. Ми (Україна та Росія - Ред.) могли вирішувати свої питання за столом переговорів, але не війною. Кров раз і назавжди нас розділила на покоління.

ВВС: Я питаю радше про долю російської мови в Україні.

Лука: У побутовому плані - люди ж і так спілкуються між собою (російською - Ред.).

Але це взагалі не те питання, яке треба обговорювати. Я служу на церковнослов'янській мові. Якщо люди проситимуть: ми не розуміємо, служіть українською, я це робитиму. Я її вчив у школі, я просто не активний носій української мови, у мене є якийсь словниковий запас, я вільно читаю українською, слухаю новини, люблю українські пісні.

Скажуть англійською - намагатимуся і вивчатиму англійську. Скажуть грецькою - значить, грецькою. Припустімо, на угорській мені було б важко, але в нас, дякувати Богу, такого немає. Тому я не вважаю, що це те питання, яке є каменем спотикання.

ВВС: Тобто коли Росія заходить в Україну і каже, що захищатиме російську мову і православну церкву, фактично проголошуючи російську мову своєю власністю…

Лука: Церква не просила його про захист. Правильніше навіть сказати, що я не знаю того моменту, коли церква б його просила про захист. Ми просимо захисту лише у Бога.

І друге - я міг спілкуватися у своєму колі чи зі своєю паствою російською мовою. Тобто це російська мова, а не мова Росії. Це як англійська мова (яка не є власністю Англії).

Я думаю, що Достоєвського читати краще російською, а не якоюсь іншою…

Можете мене через це назвати прихильником "русского мира", але це неправда. Я не знаю, що таке "русский мир". Я знаю, що таке православний світ.

І православний світ поширюється не лише на Росію, Україну чи Грецію - це вся повнота світу, я його зустрічав скрізь, навіть у Африці.

ВВС: Але коли патріарх Кирило у своїх цілком офіційних промовах говорить про "русский мир", який поширюється скрізь, де є Російська церква та російська мова, то ви підтримуєте цей концепт?

Лука: Ще раз кажу: я - православна людина, я взагалі не знаю такого концепту як "русский мир".

ВВС: Патріарх Кирило знає.

Лука: Це ж теорія, а не догмат.

Ось є теорія виникнення життя землі авторства (академіка Олександра) Опаріна. Вона має право на існування? А є біблійна теорія виникнення життя на землі і виникнення Всесвіту.

Так і тут: є російська культура, є українська культура.

Але не треба, будь ласка, притягувати культуру до релігії та церкви. Я православна людина і взагалі я громадянин Неба. Якщо на те пішло, я маю думати про Небо.

ВВС: Просто митрополит Онуфрій каже, що зараз триває війна двох братніх народів, які вийшли з однієї купелі. А патріарх Кирило вважає, що росіяни та українці - це, по суті, один народ. Ви з якою точкою зору згодні?

Лука: (сміється) Я згоден з точкою зору мого предстоятеля, однозначно.

Мені як лікареві це простіше пояснити на прикладі з ембріології. Є гладка мускулатура, є поперечно-смугаста, і є кардіоміоцити. Це все - м'язові тканини, що виникли з одних певних стовбурових клітин.

Так і тут: колись це був один народ, навіть сперечатися не хочу. Але зараз історично ми маємо два народи, дві держави. І найстрашніше - що ті, хто вийшов з однієї купелі, один одного вбивають.

ВВС: 28 лютого синод УПЦ прийняв заяву з такими словами: "Якщо кровопролиття не буде негайно припинено, прірва між нашими народами може залишитися навічно". "Негайно" - це, я так розумію, кілька днів. Але після того минуло вже більше місяця. Тобто прірва залишиться навічно?

Лука: Ця прірва збільшується. Я повністю погоджуюся з тим, що сказав наш синод, на тисячу відсотків.

Церква намагається якось це зшити. Але ті люди, які знають, хто їх бомбив, які втратили все, - що вони думатимуть? І вони це своїм дітям розкажуть.

Це буде величезна рана... Все в руках Божих, але я не думаю, що ця рана швидко загоїться.