Нещодавно в москві в залі церковних соборів Храму Христа Спасителя під головуванням патріарха кирила гундяєва, якому СБУ оголисила підозру, пройшов 25-й так званий «всемирный русский народый собор». На ньому було прийнято нацистський за своєю суттю підсумковий документ — «Настоящее и будущее русского мира». В ньому зазначено, що це «наказ» законодавчій та виконавчій владі. Судячи з усього, він являє собою програмний маніфест путінського режиму. Учасниками «собору» стали 488 делегатів — чиновники, силовики, путінські підспівувачі від сфери культури та священники (зокрема понад 30 архієреїв). В онлайн-режимі (з екрана величезного монітора) в ньому взяв участь російський диктатор путін.
Джерело: "Факти"
Ігор Осипчук
Прокоментувати рішення «собору» «ФАКТИ» попросили директора Міжнародного інституту афонської спадщини, наукового співробітника Ексетерського університету у Великобританії та Інституту історії України НАНУ, заслуженого працівника культури України, кандидата історичних наук та доктора теології Сергія Шумила.
— Що в «наказі», прийнятому так званим «собором» стосується України?
— Його зміст за своєю суттю українофобський та геноцидний, — відповідає Сергій Шумило. — Адже в ньому прямим текстом виключається сама можливість існування України як держави і українців як окремого народу. Автори «наказу» зачислили нашу батьківщину до виняткової сфери впливу росії. Тобто вони поставили за мету поглинути Україну, знищити свідомих українців і все українське, насильно асимілювати тих, кого лишать жити, й домогтися, щоб наші нащадки не знали правду про своє коріння. Важливо чітко розуміти, що задум знищити український народ отримав благословення та санкціонування з боку вищого керівництва Московського патріархату.
З його благословення в «наказі» також зроблена спроба реанімувати антинаукову теорію про те, що «великороссы, малороссы и белорусы — три ветви одного народа». Цілком можливо, що політичне керівництво рф впише цей блеф до конституції росії — під приводом виконання «наказу» «собору». Ясна річ, що облудну тезу про «триединый народ» будуть втовкмачувати дітям в школах. Власне, про це йдеться в одному з пунктів «наказу».
— В ньому щось сказано про напад росії на Україну?
— Він став першим офіційним документом, в якому так звана СВО названа війною, причому «священною». Тож патріарх кирил та інші ієрархи Московського патріархату мало того, що дали благословення на проведення війни, так ще й надали їй псевдосакральний сенс.
— Хто автор ідеї «русского міра»?
— Я провів дослідження про її джерела. Виявляється, кирил гундяєв був серед тих, хто розробляв ідеологію «русского міра» ще з початку 1990-х років і просував її у владних колах, зокрема озвучував путіну. Тож коли російський диктатор зараз каже по телебаченню антиісторичну маячню про Україну, то він послуговується фантазійними напрацюваннями саме кирила гундяєва і його команди ідеологів. Це ганебно, що гундяєв перетворив РПЦ МП фактично на пропагандистський придаток путінського тоталітарного режиму.
До речі, ще донедавна цього діяча обов’язково поминали у всіх храмах Української православної церкви (Московського патріархату), і це подавалося як такий собі «містичний маркер» прив’язування України до «русского міра». І досі в деяких храмах цієї церкви єпископи і священники продовжують поминати московського патріарха, попри те, що він благословив російську армію вбивати українців.
— Як йому вдалося зайняти найвищу посаду в Московському патріархаті? Чи сприяли цьому російські спецслужби?
— гундяєв був агентом Комітету державної безпеки СРСР (попередника російської фсб). Це з’ясував ще на початку 1990-х російський дисидент і священник Московського патріархату отець Гліб Якунін (я його добре знав особисто). У 1990 році отця Гліба обрали депутатом Верховного совєта РСФСР. Згодом він очолював там парламентську підкомісію з розслідування заколоту ГКЧП, мав доступ до архівів КДБ. Отець Якунін знайшов в тих архівах документи про співпрацю вищого керівництва Московського патріархату з КДБ. гундяєв тоді був митрополитом Смоленським і Калінінградським, та очолював відділ зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату (таке собі церковне Міністерство закордонних справ). В документах КДБ значилось, що він вже багато років був агентом цієї спецслужби, мав агентурний псевдонім «Михайлов». Отець Гліб опублікував ці матеріали. Але це не похитнуло становище гундяєва в Російській православній церкві й не завадило подальшому кар’єрному зростанню.
Слід зазначити, що відділ закордонних зв’язків, який очолював гундяєв, являв собою свого роду філіал КДБ в церковній структурі, через який організовувалися закордонні поїздки під прикриттям церкви. В Радянському Союзі без санкції КДБ поїхати за кордон було неможливо. Якщо подивитися на біографію гундяєва, то ще замолоду у нього був неймовірний зліт кар’єри та велика кількість закордонних поїздок. Зокрема, тривалий час він жив у Швейцарії, займаючись міжнародними контактами.
— Як виник так званий «всемирный русский народный собор»?
— Цю структуру створив саме гундяєв. Незабаром після розпаду СРСР і краху КПРС, в росії постало питання про розробку консолідаційної національної ідеї. У 1993 році гундяєв вхопився за цю тему, заснував «всемирный русский народный собор». В його уставі записано, що главою цієї структури є Московський патріарх (на той час ним був Алєксєй Рідігер), а гундяєв став його заступником в цій організації. Всі ці роки гундяєв з діячами, яких він залучив до роботи «собору» (зокрема з одіозним олександром дугіним), займався розробкою, тестуванням та впровадженням ідеології «русского міра».
Після того, як у 2009 році гундяєв став московським патріархом і відповідно очолив «всемирный русский народный собор», ця організація дуже посилила свою впливовість. В неї увійшло багато високопоставлених чиновників як з центральних (зокрема адміністрації президента рф) так і регіональних органів влади, держдуми, фсб, мвс. Неодноразово в засіданнях «собору» брав участь путін. Цього разу диктатор слідкував за його засіданнями в онлайн-режимі та вставляв свої коментарі.
— Чи є підстави стверджувати, що ідеологія «русского міра» має багато спільних рис з гітлерівським нацизмом?
— Таких підстав чимало. Власне, одна з ключових осіб в розробці концепції «русского міра» — олександр дугін — ще в кінці 1980-х захопився не тільки окультизмом, але й ідеями раннього фашизму і нацизму. Він ніколи цього не приховував. Не дивно, що дугін переніс засадові постулати раннього нацизму в концепцію «русского міра». Звідси й заклики до знищення українців (у гітлера така ж патологічна ненависть була спрямована проти євреїв), прагнення поневолити інші народи.
Про те, як високо цінує дугіна путінський режим, свідчить нещодавнє призначення цього діяча керівником Вищої політичної школи при Російському гуманітарному університеті (колишня Вища партійна школа при ЦК КПРС), який працює під патронатом адміністрації президента рф. В цьому виші виховується майбутня політична еліта.
— Окультизм, яким захоплюється дугін, і християнство, певно, суперечать один одному?
— Ці світогляди несумісні. Власне, прийнятий «собором» «наказ» з богословської точки зору є єретичним документом, адже суперечить християнському віровченню. Через це у християнських богословів різних країн виник намір прийняти документ, в якому буде засуджено антихристиянську ідеологію, до створення та просування якої дотична РПЦ на чолі з її патріархом.
— Чи можливо організувати церковний суд над гундяєвим?
— Так. На рівні Всеправославної наради (наради всіх помісних православний церков) може бути прийнято рішення про засудження патріарха кирила і навіть позбавлення його сану. Подібні прецеденти в історії були: один з улюблених історичних діячів гундяєва, його земляк та, як і він, ерзянин за національністю, колишній патріарх Никон Московський (жив в XVII столітті) був позбавлений патріаршества за участі представників інших помісних церков. Є підстави сподіватися, що кирил гундяєв розділить долю свого попередника. Хоча, якщо церковний суд над ним відбудеться, то це станеться не надто скоро. Для цього ще попереду дуже багато роботи.
— В ході нинішньої війни росія депортувала декілька мільйонів громадян України. В прийнятому «собором» «наказі» є пункти про примусове переселення?
— Там є вимога насильницького виселення мешканців російських великих міст в малі містечка та села пропорційно по всій території рф. А також — в села, покинуті людьми.
— Навіщо?
— Начебто для того, щоб відродити таким чином тисячу населених пунктів рф. Для нас важливо те, що автори «наказу» вимагають переселяти й українців з окупованих територій. Маємо ставитись до цього як до реальної загрози, адже так званий «народний собор» — це зараз не клуб по інтересах, а така собі «лабораторія» зі створення та просування наративів путінського режиму.
Плани переселення мешканців великих міст в містечка і села мають на меті ще й збільшення народжуваності. Бо уклад, темп життя в малих населених пунктах сприяє збереженню родин і збільшення їх чисельності. Взагалі тема різкого зростання народжуваності міститься в низці пунктів «наказу». Сама по собі ця мета нормальна, але методи її досягнення тоталітарні: власна воля людей до уваги фактично не береться.
— Концепція «русского міра» передбачає поневолення і поглинання тільки України чи й інших країн?
— В «наказі» «народного собору» проголошується, що простір так званого «русского міра» не обмежуються державними кордонами російської федерації і навіть колишньої російської імперії. Бо, за загарбницькою логікою московського патріарха і його однодумців, цей «мір» охоплює всіх, (цитую) «для кого русская традиция, святыни русской цивилизации и великая русская культура являются высшей ценностью и смыслом жизни». Використовуючи це розпливчасте формулювання, путін може виправдати агресію проти дуже великої кількості країн.
Варто зазначати, що сам «русскій мір» путінські ідеологи проголосили окремою «цивілізацією» — відмінної від європейської та всіх інших, навіть православних. При цьому весь світ, окрім росії та кількох партнерських їй тоталітарних країн, оголошені «ворогами», «слугами зла» та «сатаністами». Таким чином вони протиставляють росію всьому іншому світові, по суті оголошують йому «священну війну».
— Читав, що в «наказі» «собору» росію проголошено «катехоном». Як це розуміти?
— Річ у тім, що гундяєв зі своєю командою ідеологів приписує росії виняткову місію. В «наказі» вона, дійсно, проголошується так званим катехоном (це біблійний термін, який можна перекласти, як «той, що стримує беззаконня»). Під цим розуміють містичну надприродну силу, яка протистоїть поширенню у світі зла, не дає воцаритися сатані. Зазвичай в богослов’ї під терміном катехон розуміють благодать Духа Святого. А в гундяєвському «наказі» цю містичну місію передано російській федерації.
— Як це оцінити з богословського погляду?
— Однозначно, що це єресь. Тут ще слід сказати, що в «наказі» записано: росія має особливу місію стати 1000-літнім царством Божим на землі. Це також єретична ідея (так звана єресь хіліазму), суть якої в тому, що перед «кінцем світу» на землі існуватиме 1000-літнє царство праведників, яке буде очолювати Христос. Це вчення повністю суперечить Євангелію. Тут варто пояснити, що православним богослов’ям під «тисячолітнім царством» розуміється існування на землі вселенської церкви Христової, а не якоїсь окремої держави.
По суті, путінський режим та керівництво РПЦ МП здійснюють підміну християнства, створюючи антихристиянство (давньогрецьке слово «анти» (ἀντί) в перекладі означає не лише «проти», але й «замість», тобто заміну одного іншим, фальсифікацію, підміну). Відбувається «догматизована» підміна, спотворення і перекручення справжнього православ’я. Цей процес розпочався ще в 1927 році під наглядом ОГПУ-НКВС, але набирає завершальної стадії саме тепер. Отже, сучасне російське «антихристиянство» — це не просто те, що «проти християнства», а те, що підміняє його при зовнішньому оманливому прикриванні удаваним християнством.
Раніше серйозні політики й експерти не зважали на ідеї гундяєва і компанії, справедливо оцінюючи їх як маргінальні. Але ж тепер ця нацистська маячня (про «особенное предназначение россии» і таке інше) стала частиною державної ідеології путінського тоталітарного режиму та РПЦ МП як його придатку.
Теж саме, до речі, було майже 100 років тому, коли Гітлер і його поплічники розробляли свою расистську ідеологію. Тоді на це мало хто в Європі звертав увагу. Навіть на Мюнхенській конференції 1938 року західні держави наївно намагалися домовитись про мир з Гітлером, віддавши йому Чехословаччину — аби тільки не почалася велика війна. Але ж поступки таким маніякам та злочинцям, як Гітлер і путін, призводять лише до того, що в головах цих божевільних ще більше зміцнюється ілюзія вседозволеності та ще більше зростають їх збочені апетити. Таких типів необхідно вчасно рішуче зупиняти. Інакше вони, мов орда, і далі вбиватимуть і руйнуватимуть по всьому світу. Така природа їхньої одержимості чи біснування, якщо говорити мовою християнської теології.