Чи можна уявити Вільгельма Рентгена у статусі перекладача Священного Писання? Напевне, якось не дуже! Натомість, Івана Пулюя – можна! Технічна освіта останнього, а також його професійні зацікавлення тут не шкодили.
Чи можна уявити Вільгельма Рентгена у статусі перекладача Священного Писання? Напевне, якось не дуже! Натомість, Івана Пулюя – можна! Технічна освіта останнього, а також його професійні зацікавлення тут не шкодили. Більше того, після вивчення біографії Пулюя, переконуєшся – той був не просто всесторонньо розвинутою особистістю з багатьма, часом різноплановими, зацікавленнями. Він був справжнім генієм. Його зусилля і робота, напрямки, у яких він працював і до чого долучився – це все заслуговує величезної поваги й вшанування на найвищому рівні. Також це дійсно той випадок, коли замість людини говорять її справи. Не потрібно ні піару, ні реклами. Достатньо просто прочитати про людину, проникнутись духом її діянь, задумів – і тебе одразу ж пробирає гордість.
Може не для широкого загалу, але для зацікавлених Іван Пулюй (2 лютого 1845 – 31 січня 1918) відомий як український винахідник, фізик та електротехнік. Крім того, він був ректором та професором Вищої технічної школи в Празі, державним радником з електротехніки, членом Наукового товарива імені Шевченка і почесним членом Віденського електротехнічого товариства. До Івана Пулюя зверталися із пропозицією стати ще й міністром освіти Автро-Угорщини, але він відмовився, обґрунтовуючи своє рішення станом здоров’я. У будь-якому випадку, навіть сама пропозиція подібного характеру – це вже визнання.
Для особливо “втаємничених” Іван Пулюй також відомий як публіцист, хороший перекладач і активний громадський діяч. Зокрема, він перекладав Священне Писання українською, що, зважаючи на його фах та біографію, гідне особливої уваги та поваги. Як цей вчений стільки встигав, краще за нього самого не розповість ніхто: “Нема більшого гонору для інтелїґентного чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому красшу долю”.
Можна нарахувати не так вже й багато людей, чий життєвий шлях розпочинався у Гримайлові Гусятиньського району Тернопільської області, а закінчували у Празі. Тим не менше, Іван Пулюй – це саме той випадок.
Його батько, Павло Пулюй, був бургомістром Гримайлова, тобто австрійським чиновником – ці території були частиною Королівства Галичини та Володомирії. Іван Пулюй ріс і формувався як особистість у достатньо заможній греко-католицький родині. Так виглядає, що одне і інше мало значний вплив на те, яким він постане у майбутньому. Зв’язки і знайомства родини створили для нього можливості росту, а релегійність дала відчуття причетності до давньої і глибокої традиції, ідентичність, свідомість.
Перераховане вище вилилось у те, що вже у юності майбутній науковець почав займатися дуже серйозними речами. Зокрема, в часі навчання в Тернопільській гімназії, разом із Барвінськими, він заснував організацію для виховання молоді. Учасники цієї групки збиралися разом у вільний час і проводили додаткові заняття з історії, літеатури, а також – читали й декламували Святе Письмо. Коли Іван Пулюй став студентом, навчаючись на першому курсі, він замахнувся на просто-таки унікальне досягнення – переклав українською мовою підручник з геометрії для гімназії. По-перше, хто з нас сьогодні може похвалитися подібними досягненнями за час навчання на першому курсі університету? По-друге, чогось подібного на той час ще просто не було й Івана Пулюя можна вважати першопрохідцем і в цьому напрямку.
На навчання Іван Пулюй перебрався до Відня. Це була Греко-католицька духовна семінарія. Саме в той час він познайомився із українським письменником і громадським діячем Пантелеймоном Кулішем. Пулюй продовжував активно ангажуватися у суспільно корисну роботу, займався пронаціональними проектами – це знову ж були переклади, різноманітні культурно-просвітницькі організації. Десь у той самий час він декілька разів відвідав заняття з математики, фізики та астрономії. Останнє полонило його і трохи змістило акценти у баченні світу молодим юнаком. Таким чином, він вирішив не висвячуватися на священика, а став студентом фізичного факультету у Відні.
Пулюй з родиною
На початку професійної кар’єри Іван Пулюй попрацював у Хорватії, був у Франції. Його роботу супроводжували важливі відкриття в галузі фізики, що винагороджувалися різноманітними преміями, або ж медалями міжнародних виставок, він здобув ступінь доктора фізики Страсбурзького університету. Там познайомився із Вільгельмом Рентгеном та Ніколою Теслою. Співпрацював з окремими приватними фірмами – у якості консультанта та директора фабрики освітлювальних ламп. Пізніше сам міністр освіти імперії Габсбургів звернувся до Івана Пулюя з проханням, аби той став професором Німецької вищої технічної школи в Празі. Вчений погодився. Працював ректором закладу, був деканом, активно займався науковою діяльністю. Саме в той час Пулюй робить революційні відкриття щодо природи та властивостей Х-променів, публікує свої спостереження у наукових працях.
Фахівці єдиноголосні у тому, що саме дослідження Івана Пулюя у цій сфері є більш точними, аргументованими й описово підкріпленими. Іншими словами, наш земляк значно краще розумів та пояснював природу Х-променів, аніж його більш знаний колега та конкурент Вільгельм Рентген. Саме Іван Пулюй зробив перший повний знімок людського скелета.
Також одним із перших почав проектувати електростанції на змінному струмі. Якість цих робіт, звично для Пулюя загалом, була на найвищому рівні, а реалізація проектів відповідає технічним та екологічним стандартам не лише тогочасного, але й сучасного світу. Це все зайвий раз підтверджує, вченим якого масштабу був Іван Пулюй.
Про переклад Біблії, до якого мав стосунок Іван Пулюй, варто знати те, що він був першим в Україні повним перекладом Священного Писання. Парадоксально, але у нас цю роботу вперше було видано лише в 2000 році, в Києві. Це при тому, що роботу над тим Пантелеймон Куліш розпочав ще у 1860-х роках. Іван Пулюй приєднався до даного проекту пізніше, наприкінці 60-х років ХІХ століття, після свого знайомства з Кулішем. В особі відомо вченого проект отримав учасника, який давав собі раду з церковнослов’янською, давньогрецькою і давньоєврейською мовами, непогано орієнтувався у тонкощах богословської науки. Ще пізніше намагання зробити так, аби Біблія “заговорила” українською, підтримав знаний український письменник та дослідник народної творчості Іван Нечуй-Левицький, що також був непогано обізнаний із теологічними тонкощами.
Перший український переклад Біблії було опубліковано у 1903 році. Це сталося зусиллями Британського та закордонного біблійного товариства у Відні. Видання мало назву “Святе письмо Старого і Нового Завіту”. Пантелеймон Куліш до цього часу не дожив. Іван Пулюй та Іван Нечуй-Левицький побачили плоди своїх зусиль і всіляко сприяли популяризації цього видання. Зокрема, у 1904 році Іван Пулюй написав до Академії Наук в Петербурзі. Називав цю інституцію “єдиним компетентним форумом для наукових і культурних справ Російської імперії”. Відтак просив сприяти у поширенні свого перекладу на українські території. Зазначав, що “вільно мати Святе Письмо на рідній мові навіть Монголам і Татарам, тілько український нарід […] позбавлений царським указом 1876 року свого природного права, мати в себе дома слово Боже на рідній мові”.
Наступні перевидання першого повного перекладу Біблії українською мовою були, але це не траплялося у Києві, як і в жодному іншому українському місті – був той самий Відень, також Берлін, Нью-Йорк, Лондон. Вперше в Україні, як вже було сказано, видання Куліша-Пулюя-Левицького побачило світ лише у 2000 році. Сьогодні минає 175 років від дня народження Івана Пулюя – Великого Українця, Великого Вченого, багатодітного Батька і Автора першого повного перекладу Біблії українською мовою. Маємо нагоду пригадати цього непересічного діяча й подумати над тим, як популяризувати його спадщину.
Використані фото з сайтів: https://uk.wikipedia.org/, https://www.radiosvoboda.org/
Більше інформації можна дізнатися з наступних джерел:
Збожна О. Іван Пулюй. Листи. – Тернопіль: Воля, 2007. – С. 5 – 8, С. 293, С. 447
Ісаюк О. Український фізик Іван Пулюй (1845 – 1918) став жертвою трагічних парадоксів // Радіо Свобода, 2020 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/30411695.html?fbclid=IwAR0E-np03PNxgBlr5fETz6EEJRKuh_kgKvPguVIG4e1MXB7P4mifmPg14QM
Шама О. Іванова лампа. Як український фізик за кілька років до Рентгена відкрив Х-промені // Новое время, 2019 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/ivanova-lampa-yak-ukrajinskiy-fizik-za-kilka-rokiv-do-rentgena-vidkriv-h-promeni-50015308.html
Якель Р. Пам’ять, що покривається пилом // Дзеркало тижня, 2005 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://dt.ua/SOCIETY/pamyat,_scho_pokrivaetsya_pilom.html