Мене звуть Олег Гавриш і у мене є кілька новин для вас.
Перша - Бог є. Друга - Він сильний зробити що завгодно, в тому числі і диво. Третя - Він любить вас.
У мене є підтвердження того, що я написав.
І воно безпосередньо стосується мене.
Отже, спочатку трохи історії.
22 квітня я після прийому препарату, який повинен був привести до схуднення, виявився в клінічній лікарні «Феофанія» з попереднім діагнозом «гострий інсульт».
Спочатку коротко про препарат. Його називають black spider. І це засіб, який використовують культуристи для того, щоб зігнати масу перед виступом.
Ніхто, звичайно, не сказав перед його прийомом, що він для сушки культуристів вже перед виходом на змагання, що кров загусає після цього препарату, і що в деяких країнах він взагалі заборонений, тому що в ньому є складові, які мають наркотичну дію.
Та й попередні три місяці в житті видалися ті ще ... Стреси, середній час сну 3-4 години щодня, заняття спортом упереміш з великою кількістю роботи. Так собі фон, чесно кажучи, для прийому ліків.
Проте, прийнявши його, я сам себе не впізнав. Я пробіг відстань в 14 (!) кілометрів від моєї квартири до моста Патона. Потім дві години розбирався зі справами. І потім ще три години займався спортом. Відчуття дуже своєрідні... Наче тобі все під силу. Це було вночі з 21 на 22 квітня.
Отже, я прокинувся 22 квітня о 10:00 від того, що став дзвонити будильник. Вірніше не прокинувся, а мене розбудила моя дружина. Я спробував взяти будильник в руки, він випав. Одне моє око дивилось прямо, інше взагалі в бік. Я не міг вимовити слова. Сир назвав чоботом. Я не міг нічого написати. Мої рідні викликали швидку. Лікар вирішив везти мене в клінічну лікарню «Феофанія». Там мене оглянули і швидко направили на МРТ головного мозку. Вана показала те, що у мене вражена ділянка два на два сантиметри десь з лівого боку мозку. Там типова очевидна світла пляма.
Лікарі зробили простий висновок: це інсульт, а уражена ділянка – це те саме місце, яке відповідає за мову, розуміння мови і рух правої частини тіла. І тому, власне, швидше за все я не зможу ходити, розмовляти і розуміти те, що мені кажуть.
Моїм рідним сказали, що, як мінімум, у мене все життя будуть проблеми з мовою і з тим, щоб пересуватися.
Згадували одного культуриста, якого привезли в «Феофанію» і він примудрився вижити після схожого інсульту. Він до кінця життя продовжує кульгати і погано розмовляє.
Я прокинувся о 17:00 того ж дня. Я не буду розповідати про те, що я побачив, будучи непритомним. Скажу тільки, що коли я прийшов до тями, я міг рухатися і говорити.
Цілком нормально говорити, трохи повільно звичайно. Через тиждень говорив вже зовсім без проблем. Я міг писати, я нормально бачив.
Я попросив набрати дуже близьку мені людину і передати інформацію для нього, напам'ять назвавши номер його мобільного. (В реанімації «Феофанії» жоден не має телефону, окрім лікарів). Лікар зателефонував цій людині, як раз коли та закінчила молитися за мене і сказала «Амінь!».
За мене молилися тисячі християн. Від київських митрополитів, єпископів, монахів, священиків, мирян до парафіян багатотисячних протестантських громад в Сакраменто. Католики, православні, протестанти.
За мене молилися по всьому світу.
Мене виписали з «Феофанії» з діагнозом «інсульт» 2 травня.
Треба сказати, що в лікарні мені надали правильну, чітку і своєчасну допомогу. Дякую їм за це.
Далі протягом місяця сталося чимало подій, але ключових з них декілька.
Перша. Мені провели обстеження на кращому апараті МРТ в Києві, яке показало, що слідів на мозку, які завжди залишаються при інсульті, у мене не залишилося. На тому місці, яке доктора зрозуміли як інсульт, зараз абсолютно нормальні тканини. Моя хвороба була кваліфікована як транзиторна ішемічна атака (ТІА). Хоч і сильна. У мене дві довідки тепер з новим діагнозом з двох кращих київських клінік. Порівнювати з інсультом транзиторну ішемічну атаку, це як порівнювати забій з переломом. Перелом хоч і зростеться, але залишить сліди на все життя. ТІА означає, що слідів на мозку більше немає. Два лікаря, що побачили ці мої аналізи і поставили діагноз, здивувалися. Обидва сказали, що таке буває дуже нечасто. Що зараз все пішло якось не так, як зазвичай. І що ніби судячи з МРТ починався інсульт, але ж виявився зовсім не інсультом. І ось все прийшло до свого попереднього стану.
Друга. Решта аналізів, включаючи МРТ та УЗД, енцефалограму, «холтер», кардіограму і інше й інше, показали, що я здоровий. Причин для інсульту немає. Причин для того, щоб ТІА повторилася, теж немає. Крім тієї нещасливої таблетки нічого іншого привести до ТІА не могло.
Третя. Звичайно, я переглянув своє ставлення до життя. Ти зовсім по-іншому відчуваєш себе, коли твоїм близьким людям спрогнозували, що вони поховають або в кращому випадку довго будуть відновлювати тебе в колясці. І раптом ти повертаєшся в найкоротші терміни. Додому, на роботу в Церкву. Живий. Працездатний. І звичайно дуже щасливий.
Так, я ще раз переконався, що Бог є. Адже це саме Він зцілив мене в цей ключовий момент. Саме Він витягнув мене з ями.
Всупереч логіці, твердженнями лікарів і взагалі всьому, що ми знаємо.
По молитві. По любові. По вірі.