«Молитва завжди є молитвою: не існує магічних закликів, які змусять Бога зупинити війну. Натомість час, в якому відбувається війна, є дуже плідний, щоб знайти ясність в декількох аспектах. По-перше, усвідомити, що є найважливішим. Бо ми не думаємо про другорядні речі: спакували тривожну валізку і знаємо, що це — важливе. По-друге, час війни говорить нам також про те, хто для нас є найважливішим. І це є Господь Бог, коли ми говоримо про молитву», — каже о. Василь Рудейко, доктор богослов’я, доцент кафедри літургійних наук Філософсько-богословського факультету УКУ.
Джерело: УКУ
Під час Богословської школи УКУ о. Василь Рудейко розповів про те, як молиться в часі війни та знаходити відповіді на ті запитання, які вона піднімає: «Дієвим інструментом для молитви є псалми. Оскільки більшість псалмів були написані людьми, які перебували в дуже складних ситуаціях. Їхньому життю загрожувала небезпека, але в той момент вони знаходили всередині свого досвіду слова, якими вони зверталися до Бога. Не факт, що вони завжди розуміли, як Бог повинен їм відповісти. Але, згідно із юдеохристиянською традицією, підсумовували молитву вірою в Бога, яка є незалежною від того, чи зробить Бог так, як хоче людина, чи ні».
У часі війни значення молитви, як і інших процесів, переосмислюється. Отець Василь Рудейко каже, що молитва біблійної людини завжди є розмовою: «Будь-які молитовні тексти є лише допоміжними. Вони ніколи не є визначальними для молитви. Розмова не обов’язково є говорінням. Існує безліч способів невербального спілкування. Це і жести, і мовчанка, і просто готовність побути у присутності співрозмовника. Зокрема, мовчання є потужним засобом розмови, бо мовчання дає можливість почути свого співрозмовника і водночас заохоченням його до говоріння, створенням для нього нагоди сказати справді щось важливе, щось гідне нашої уваги. Тому молитва як розмова обов’язково є діалогом, обміном бачень, бажань, сподівань і готовності відгукнутись на них».
Ще одним інструментом є часослов неустанної молитви, який створений для допомогти тим, хто хотів би ступити на дорогу щоденної молитви. «Більшість молитов з цього часослову для нас є знайомими. Але є й особливі псалми, які люди молилися саме в час війни. Це піснеспіви, які створені Церквою на той випадок, коли нашому життю загрожує війна. Та особлива молитва початку XVII ст., яку приписують перу святителя Петра Могили, митрополита Київського», – каже о. Василь Рудейко.
Подаємо повний текст молитви митополита Петра Могили:
Го́споди Бо́же сил, Бо́же спасіння на́шого, Бо́же єди́ний, що тво́риш чудеса́, згля́нься у ми́лості і щедро́тах на смире́ння рабів Твоїх і чоловіколюбно ви́слухай і поми́луй нас. Ось бо вороги́ на́ші зібра́лись на нас, щоб погуби́ти нас і зруйнува́ти святи́ні на́ші. Тому́ ми, грішні і недосто́йні, в покая́нні і з умиле́нням мо́лимось Тобі: поможи́ нам, Бо́же, Спаси́телю наш, і ізбави нас ра́ди Імени Тво́го, щоб не сказа́ли вороги́ на́ші «Бог поки́нув їх і нема́ Ізбави́теля і Спаси́теля». Ра́дше хай пізна́ють всі наро́ди, що Ти єси́ Бог наш, а ми – лю́ди Твої, си́лою Твоє́ю бере́жені. Створи́ з на́ми знаме́ння на бла́го, щоб ненави́сники на́ші поба́чили нас і впокори́лися.
Так, Го́споди Бо́же, Спаси́телю наш, Си́ло і Упоко́єння і Засту́пниче наш, не згада́й беззако́нь і непра́вд люде́й Твоїх, і не відверни́ся від нас у гніві Твоє́му, але в ми́лості і щедро́тах посіти́ смире́нних рабів Твоїх, що припада́ють до Тво́го благоутро́бія. Повста́нь на по́міч нам і оберни́ нечести́ве зухва́льство їх на стра́х і вте́чу. Христолюби́вому ж во́їнству на́шому пода́й у си́льній відва́зі і му́жності погна́ти і наздогна́ти і в Імені Твоє́му перемогти́ їх. А тим, яки́м Ти призначи́в покла́сти у бою за вітчи́зну своє́ життя, прости́ їм прогрішення їх і в день пра́ведної відпла́ти Твоє́ї пода́й вінці нетлінні. Бо Ти єси́ Засту́пник і Перемо́жець і Спасіння всім, хто на Те́бе упова́є, і Тобі сла́ву возсила́ємо Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні і повсякча́с і на віки віків. Амінь.Серед іншого, корисним для молитви стане «Молитовний псалтир: Впровадження», у якому зібрані понад 150 поетичних текстів більш ніж 2500-літньої давнини.
«Псалми є поезією, і як поезію їх треба вчитись відчитувати, віднайти те пророче слово, яке призначене саме для тебе. Псалми, відтак, потребують часу і медитації. Їх не можна прочитати за вечір. Їх також неможливо “зрозуміти”, навіть, коли прослухаєш усі курси про псалтир і прочитаєш усі коментарі до псалмів. Як і кожна поезія, вони є дотиком до вічного, а отже і непідвладного людині досвіду, передати який можна лише “у загальних рисах” і завжди недосконало. Але саме ця недосконалість і є шансом для Бога промовити до нас не текстом, а словом, не законом, а благодаттю. У читанні псалмів суттєво важливішим є не те, що ми зрозуміли, а те, що Бог “покладе нам на серце”. Саме тому віддавна псалми читати молитовним чином, поєднуючи їх із піснеспівами, молитвами, проханнями до Бога “відкрити очі ума”, “вкласти в серце Духа”, “запалити Словом”», – розповідає упорядник молитовного псалтиря, о. Василь Рудейко.
Заохочуємо вас до перегляду повного відео на YouTube-каналі:
Ділимось також посиланнями, які будуть корисними для вас: