«Головна ціль нашої діяльності – розбудова зрілого громадянського суспільства. Ми повинні завжди про це пам’ятати, бо це сенс того, що робимо. А без усвідомлення сенсів будь-яка робота стає каторжною», — такими словами розпочав зустріч представників партнерської мережі організацій Центрів турботи (We Care Centers) Олександр Орищин, співзасновник організації, директор Інституту лідерства, управління і коучингу (ІЛУК).
Захід відбувся у Львові 28-29 травня в приміщенні Української баптистської теологічної семінарії (УБТС), де зібралося понад 60 учасників з усієї України – від Борислава до Запоріжжя. Діапазон напрямків діяльності організацій-учасниць мережі різноманітний. Це і денні школи для дітей на прифронтових територіях, і ветеранські хаби та центри підтримки дружин військових і родин загиблих героїв, а також осередки розвитку творчості і спорту та гуманітарної допомоги вимушеним переселенцям.
Такі зустрічі — це частина загальної ідеї We Care центрів, а саме: піклування про високий рівень компетенції своїх колег, оскільки учасники мають змогу здобути чи покращити знання і навички з управліннями проєктами, фандрейзингу, організації роботи команди, психологічної підтримки, профілактики вигорання тощо.
Цього разу навчання команд охопило дві теми: проєктний менеджмент та ефективне використання штучного інтелекту в роботі.
«Ми живемо в епоху перезаснування нашої держави, — сказав у впровадженні Олександр Орищин. – Від наших сьогоднішніх рішень залежить те, в якій країні і в якому світі житимуть наші діти та внуки». Задля цього, на думку спікера, необхідно докладатися до розвитку зрілого громадянського суспільства, яке визначається п’ятьма ознаками. Перша – наявність критичної кількості людей, які мають осмислений світогляд та систему цінностей. Тут промовець зауважив відмінність між цінностями та чеснотами: цінності можна декларувати, але ними не жити, натомість чесноти – це якісні характеристики, які демонструють на практиці, якими ми є і як ми живемо. З цього огляду, сказав спікер, надзвичайно важливим є дати людям досвідчити гідне ставлення і турботу: «Ваша Церква, ваша організація мають бути місцем, де люди відчують передсмак Божого Царства».
Другою ознакою зрілого громадянського суспільства, на думку Орищина, є люди з україноцентричним світоглядом. Він наголосив, що патріотизм – це Божа чеснота, яку потрібно практикувати. А для цього треба вивчати історію України, плекати рідну мову та любов до традицій і культури свого народу. Цю думку доповідач проілюстрував розповіддю про давню українську традицію, яка особливо важлива сьогодні – це «вдовиний плуг». Колись, у весняний час, в селах спочатку виорювали поля вдів, а потім усі інші. Це важливий принцип допомоги – насамперед тим, хто має більші труднощі.
Ще одним із проявів патріотизму спікер назвав любов до рідної землі в значенні турботи про довкілля. Також патріотизмом є піклування про наступні покоління: яку країну ми їм передамо. Як приклади, Олександр назвав роботу «Несторівської групи» — неформального об’єднання експертів та громадських діячів, які працюють над стратегічним баченням розвитку нашого суспільства, а також Ініціативну групу «Першого грудня».
Третьою ознакою зрілого громадянського суспільства, за Орищиним, є наявність у людей правосвідомості та активної політичної позиції. «На жаль, серед наших співгромадян панує тотальне політичне невігластво, багато з нас безвідповідально підходить до виборів, а також страждає від патерналізму та полюбляє займати позицію «моя хата скраю», — вважає Олександр. Над цією проблемою потрібно працювати – дізнаватися про свої права та вміти захищати їх без зверхності та приниження інших.
Четверна ознака зрілого громадянського суспільства – критичне мислення, тобто розуміння природи різних медіа і протистояння маніпуляції.
І п’ята ознака – це реальне піклування про добро своїх громад. «Ми повинні пустити в хід принцип: «Світ після мене має бути кращим, ніж був до мене. Малий приклад: йду, бачу папірчик, піднімаю його», — говорить Олександр. У масштабі діяльності організацій і церков це означає, що працювати потрібно таким чином, аби життя місцевих громад покращувалося з появою Центрів турботи.
«Ми хотіли б, щоб ви стали «осередками змов доброти». Щоб робота вашої організації у громаді стала відчутною, щоб люди побачили, що є хтось, хто піклується про ваше місто, про людей в потребі, допомагає там, де необхідна допомога. І щоб ця доброта ставала заразною, й інші теж захотіли робити подібне. Таким чином відбувається розбудова громадянського суспільства – середовища людей, які готові брати відповідальність за себе і свою громаду», — резюмував Олександр Орищин.
Наступним пунктом програми зустрічі стали заняття з проєктного менеджменту з наголосом на практичному вимірі. Ключове питання поставив один із учасників: «Перед початком проєкту ми маємо запитати себе: “Ми робимо це, щоб що?” Наш проєкт має бути відповіддю на актуальну проблему».
Присутні ділилися тим, з чим найбільше мають труднощі, на якому етапі роботи відчувають власні слабкі місця. Для учасників, які прибули до Львова з різних міст і сіл, це стало нагодою зробити ревізію своєї діяльності, поглянувши на свою роботу з певної дистанції.
Ділячись своїм досвідом, керівник осередку з Одеси Влад Мітрян зазначив: «Це навчання допомогло мені актуалізувати власні знання. Я є керівником, то ж тема проєктного менеджменту стала для мене особливо корисною, а також практичною завдяки отриманим матеріалам з чіткими алгоритмами дій. Мушу визнати, непросто було сидіти і слухати, так як я звик постійно бути в русі і щось робити. Певно, якась частина мого мозку, що відповідає за спроможність надовго зосереджуватися і слухати, трохи послабилася. Але всі ділянки мозку потрібно тримати в “боєздатності”».
Основна частина заходу мала формат тренінгу, де люди розбирали конкретні випадки та пропонували свої рішення.
Опісля з мотиваційною промовою до учасників звернувся Ярослав Пиж, президент УБТС, який наголосив, що найголовніший проєкт в житті кожної людини – вона сама. І коли хтось має керівну посаду, то на шляху до цього, насамперед, має навчитися управляти собою. А це тисячі годин навчання і практикування.
Другий день зустрічі був присвячений темі використання штучного інтелекту (ШІ) в роботі громадських, благодійних організацій і церков. Своїми знаннями поділився досвідчений айтівець Олександр Грибовода, який розповів, на що спроможні Chat GPT та Gemini при вмілому створенні запиту користувача. Зокрема він продемонстрував приклад того, як використати штучний інтелект для написання проєктів. Учасники навчання мали нагоду спробувати все на практиці, формулюючи запити щодо проєктів, над якими працюють у цей час, та отримуючи цінні коментарі від лектора.
«Ми б і самі справилися, але це зайняло б набагато більше часу», — ділилися учасники тренінгу, які за допомогою ChatGPT створили план проведення літнього дитячого табору з цікавою програмою та розписаними відповідальностями. Іншим командам вдалося розробити актуальні для них проєкти, серед яких: денний центр для людей з інвалідністю, соціальне таксі та інше.
Говорячи про штучний інтелект, Олександр Грибовода, не оминув і питання етики його застосування. Він зазначив: «У сучасному світі ШІ стає все більш затребуваним. Проте, з його розвитком постають правові, моральні й етичні виклики». Доповідач зауважив, що критично важливими тут є сфери особистої відповідальності, захисту даних та інтелектуальної власності. То ж розробники, компанії і користувачі, які створюють і застосовують системи ШІ, повинні нести відповідальність за їхні дії, вплив і наслідки.
Попри свою функціональність, все ж таки є багато речей, які ШІ не замінить. Олександр Грибовода навів такі приклади:
У контексті етики застосування ШІ, айтівець наголосив, що штучний інтелект — це не друг для людини, а лише інструмент. Він також застеріг він бездумного його використання для написання академічних робіт, а також проповідей. «Штучний інтелект не замінить вам Духа Святого», — наголосив Олександр Грибовода.
У перервах між заняттями учасники заходу ділилися враження від події та розповідали про проєкти, які реалізують у цей час.
Любов Заріцька, представниця БФ «Шелтер+» із Кривого Рогу розповіла про те, що у своєму місті вони працюють понад 20 років. Їхня діяльність охоплює мистецькі, спортивні, гуманітарні та просвітницькі проєкти. До прикладу, там діє «Школа змінотворців», яка сприяє розвитку громадянської свідомості та залученню до волонтерства. «У нас літні жіночки, які ходять на фітнес, приходять раніше та впорядковують клумби, — говорила Любов. — Ось вам і громадянське суспільство в дії, про яке ми цими днями чули від спікерів». Вона також розповіла, що на базі їхньої організації знаходиться станиця місцевого “Пласту”. Що є свідченням вектору розвитку організації, скерованого на співпрацю та партнерство.
Наталя Мезенцева, керівниця БФ «Нове життя» з міста Нікополь, сказала, що її, насамперед, вразила тема про цінності і чесноти: «І хоч ми завжди розмовляємо про ідею нашої роботи, проте сьогодні для нас це прозвучало по-новому. Ми вже постановили обговорити почуте з іншими членами команди, як тільки повернемося додому. Загалом нам цінною є можливість навчатися, адже ми вже маємо величезний досвід роботи у питанні допомоги людям, але ми хотіли б робити це більш професійно, тобто більш ефективно. А навчання, яке ми отримали, дає нам справді прикладні інструменти. Зокрема щодо використання ШІ. Під час заняття я вже накидала новий проєкт».
Про практичність занять говорила й інша учасниця заходу, Катерина Байрачна, представниця команди з Гостомеля, де діє БФ «Ми вдома». Вона відзначила, що попри велику інтенсивність занять, матеріал був чітко структурованим і практичним для застосування: «Я давно користуюся ШІ у своїй роботі, але тут я отримала знання про нові інструменти. До прикладу, я займаюся написанням звітів про нашу роботу. Тепер я зможу робити їх швидше і краще».
«Варто відзначити, — сказав Ігор Ткаченко, директор партнерської мережі We Care Centers, — що зустріч команд організацій-учасниць стала доброю нагодою більше познайомитися один з одним і, крім обміну досвідом, зміцнити взаємовідносини, що є ключовим у розбудові середовищ однодумців».