Як зробити Церкву цікавою для молоді: акценти дискусії
В Києві 7 березня відбувся круглий стіл «Як заповнити церкви студентами», організований Спільнотою студентів-християн України (ССХ).
Відкриваючи дискусію Ольга Потирайло з київської Авангардної Церкви SKEEMANS CHURCH окреслила низку положень, які можуть бути актуальними не тільки для протестантського, але й для католицького чи православного середовищ. Відтак в перегонах з сучасними технологіями Церква не виграє, тому що власне вона не може, та й не повинна бути розважальником у сфері технологій. Однак з іншого боку молоді треба давати те, чого вона дійсно хоче, чого вона шукає. Подібно як рибу ловлять на хропака, а не на ту їжу, яка подобається рибалці. Так і молоді треба давати те, чого вона шукає. Також Церква має навчитись відповідати на незручні питання, оскільки саме вони дуже часто так цікаві молоді. Конче необхідно також позбутися іміджу організації, яка «викачує гроші».
Богослов Федір Райчинець зазначив, що в роботі з молоддю треба зважати на факт кардинальної зміни нашого суспільства від початку війни. «Ми всі подорослішали, оскільки живемо в постійній тривозі, ми навчилися реагувати на події по-іншому» – зазначив він. Пан Федір нагадав, що церква, для успіху у суспільстві, має бути плоть від плоті соціуму, вміти розділяти спільну біль та печаль, адже саме тоді вона не виглядатиме чужорідною.
Пастор Олександр Жук, який внаслідок анексії Криму виїхав на Донбас, а після початку війни там вимушений був емігрувати до Одеси, зауважив, що церква має зрозуміти чим та як вона може допомогти студентству в теперішній ситуації. Якщо раніше студенти вчилися та підпрацьовували, то нині вони працюють і підучуються. Це, на думку пастора Олександра, дуже актуальний і складний виклик, на який церква врешті решт має відповісти. Також ним було піднято питання економічної імміграції української молоді. Він вважає, що важливим та дієвим засобом від цього є надія. На думку пастора, якщо людина має надію та сподівання на краще, то вона не опустить руки і не перестане боротися за гідне майбутнє, а отже одним з завдань церков є підтримка та надання надії молодим людям.
Директор «Християнського центру Реаліс» Сергій Тимченко окреслив дві головні риси, які, як він вважає, відрізняють студентів сьогодення від студентів минулого. По-перше, це зміна покоління, оскільки зараз вже більшість слухачів ВУЗів, це діти, які прийшли в університет після Революції Гідності. В них вже інші приклади в житті та інші цінності. По-друге, це кардинальна зміна епохи. Реалії глобалізації та пост-правди, подобається це комусь чи ні, але існують навколо нас. А отже церква має бути тим стрижнем, який допомагатиме молоді жити в мирі й злагоді, оминаючи крайнощі модерну, який виражається в націоналізмі та спрощенні картини світу, і пост-модерну. Останній ще більш лукавий, оскільки привносить релятивізм та розмиває поняття Істини. Сентенції на кшталт «все не так просто та однозначно», доволі часто підступними, оскільки під виглядом плюралізму пропонують людині не надавати моральної оцінки тим подіям, які її потребують.
Нагадаємо, що нещодавно рух ССХ-Україна видав український переклад «студентської» Євангелії «Відкрий. Вияви сам».
Довідка: ССХ – неприбутковий міжконфесійний рух, що об`єднує студентів-християн. Фокусується на спільному сповідуванні віри в Бога, колективному вивченні Біблії та групових молитовних практиках. В Україні з`явився на початку 90-х років минулого століття. Створюють програми «Культурного обміну» до США для українців, та американців в Україну.
