Зовсім недавно назва «Брайт Стар Паблішинг» дуже голосно прозвучала в світських медіа України завдяки новій книзі, яку у грудні видало християнське видавництво, а саме - українському перекладу біографії Стіва Джобса.
Наша розмова з Дмитром Кириченком – директором видавництва «Брайт Стар Паблішинг», м. Київ.
Зовсім недавно назва «Брайт Стар Паблішинг» дуже голосно прозвучала в світських медіа України завдяки новій книзі, яку у грудні видало християнське видавництво, а саме український переклад біографії Стіва Джобса.
Наразі видавничий дім має три торгові марки: «Світла зірка» – під нею видається духовна література, «Брайт Букс» – книги по бізнесу, особистому розвитку, здоров’ю, практичній та сімейній психології тощо, а також «Брайт Чілдрен» – книги для дітей. Наша розмова з Дмитром Кириченком – директором видавництва «Брайт Стар Паблішинг», м. Київ.
– Мабуть, після того, як стало відомо, що «Брайт Стар Паблішинг» планує видати біографію Стіва Джобса, виникало чимало запитань, чи варто християнському видавництву братися за таку справу. Що ви зазвичай відповідаєте?
Якби Джобс був моїм приятелем, я би однозначно не раз сказав йому: «Слухай, друже, ти гониш»
– Що християнським видавцям, насправді, не варто видавати таку книжку. Більше того, я би не радив її читати новонаверненим християнам – для них найкраща «пожива» – Біблія та християнська література. І, тим не менше, ми не хочемо зосереджувати свою увагу на видавництві суто християнських книжок. Видавець, знаєте, як таксист. Може везти міністра культури, але може й відвозити п’яницю додому. Його завдання – послужити своїм клієнтам, доставити їх у потрібне місце. Але їхні мотиви, бажання, усе, що стоїть за викликом таксі – це їхня особиста відповідальність. Я видаю книжки, які корисні людям. Так, я переконаний, що християнські книжки найбільш корисні людям, найважливіші і т. д. Якби міг, то весь світ спонукав би читати християнську літературу. З іншого боку, я хочу також служити нехристиянам. Я бачу потребу в хороших, надихаючих книжках, які би спонукали людей думати й розвиватися. Мені особисто дуже цікаво читати книжку про Стіва Джобса, і, гадаю, іншим також буде цікаво. Перед християнським і світським видавцями стоять неоднакові, але досить подібні задачі. І обидві задачі є надзвичайно важливими. А люди, які готові досягти чогось, які ставлять перед собою грандіозні цілі, у яких є очі й розум, – повинні вміти знаходити дорогоцінне в усьому.
– А що ви можете сказати про особистість самого головного героя? Чи може бути така людина прикладом для наслідування чи, принаймні, взірцем успішного менеджера?
– Якщо говорити безпосередню про цю книжку й про її головного героя, то, звісно, у моральному плані багато чого не варто за ним повторювати. Якби Джобс був моїм приятелем, я би однозначно не раз сказав йому: «Слухай, друже, ти гониш». Адекватні, мислячі читачі розуміють, що багато в своєму житті він робив неправильно. Але потрібно людину сприймати цілісно, а не по частинах. У людей, які розвиваються, є дуже багато суперечностей. Взяти, до прикладу, хоча б святого апостола Петра. Він зраджував і був вірним, соромився своїх стосунків із поганами й водночас служив їм. Узагалі, великі люди рідко бувають однозначними. Якщо людина робить щось таке, чого ніхто не робив до неї, вона не може не помилятися. Мене особисто зачаровують сильні й водночас неоднозначні постаті – як то Наполеон чи цар Давид. І від Джобса можливо почерпнути дуже багато цікавих ідей і принципів. Але наслідувати його у всьому чи виносити в ранг взірця, звісно, не варто.
– За такий достатньо короткий проміжок роботи видавництва часу ви змогли досягти зовсім немало. Як вам це вдалося? Мабуть, не завжди все минало легко. Що спонукало не здаватися, а продовжувати працювати?
– Не можна говорити узагальнено про ключі до успіху у бізнесі, про вигідні вкладення чи прибуткові професії. Успіх визначається іншим: особистим покликанням (яке у всіх різне), кількістю та якістю знань, які дають змогу бачити і великим бажанням працювати, втілювати покликання й досягати поставлених цілей. Я – з тих людей, які бачать. Коли бачиш, життя стає неймовірно цікавим і драйвовим. Бачити у всьому можливості – це круто. А ще я працюю тому, що бачу людей, їхні потреби, запити. Можна перетворити цю роботу на пошук наживи – й бачити можливості для заробітку грошей. Але мене значно більше цікавлять люди, ніж фінанси. І це – одна з рушійних сил в моїй справі. У бізнесі завжди є спокуса робити акценти на прибутку, але прибуток не повинен затуляти людей.
А періоди розчарувань – звісно, вони бувають. Проте, якщо не вділяти їм особливої уваги, вони швидко минають. Власне, бачення стимулює розвиватися далі, йти далі, не зупинятися.
– А які книжки читаєте і любите особисто ви?
– Мені дуже подобаються книжки Джека Лондона, подобаються біографії від Едварда Родзінського (попри те, що я не розділяю його системи цінностей), дуже люблю читати Василя Шукшина, серед християнських авторів улюбленими можу назвати Джона Бевіра та Джона Максвела. Взагалі я намагаюся видавати те, що мені самому подобається. Наші книжки – не завжди вузько християнські. Ми не позиціонуємо себе як суто християнське видавництво. Я усвідомлюю, що люди, які не є християнами, також потребують відповідей. Наші книжки дають відповіді на конкретні практичні питання і показують шлях до найважливішої відповіді на найважливіше запитання: чому?
– Ну і, власне, щодо відповідей і запитання «чому». У вас чимало літератури, у якій даються практичні поради стосовно конкретних сфер життя. Як ви реагуєте на закиди типу: «Хай не вчать мене жити» і так далі?
– Такі фрази, як правило, властиві юнацькому максималізму. Згодом якось розумієш, що навчитися чогось вартісного можна всюди – було б лише бажання вчитися. Усі книжки, які ми видаємо, відповідають певним критеріям: актуальність, практичність, правдивість. Немалу роль відіграє, власне, особистість автора. Якщо людина досягла успіху в певній сфері й готова поділитися своїми таємницями – їй варто довіряти, принаймні, її варто вислухати/прочитати. Я хочу, щоби мене навчили чогось. І, мені здається, кожна зріла людина рано чи пізно приходить до такого розуміння.
– Видавцям також часто закидають, що книжки коштують занадто дорого, а видавництва наживаються на людях.
– Я завжди таких людей запитую, скільки книжок вони самі купують. Як правило, вони відповідають, що не купують книжок взагалі (і в кожного ціла купа пояснень, чому саме він цього не робить). То як я можу заробити на книжках, якщо ви їх не купуєте? Насправді, якщо знайдеться людина, яка в українських реаліях зможе розбагатіти, видаючи книжки, то я попрошуся до неї на майстер-клас.