Єпископ Копенгагена закликає католиків Гренландії мати надію на Боже милосердя
За повідомленням католицького часопису CREDO, до обов’язків пастиря данської столиці входить також турбота про католиків на цьому великому арктичному острові.
«Цими тижнями, і особливо останніми днями, Гренландія була в центрі загальної уваги. Великі страхи і тривога охопили багатьох людей в усьому світі, але особливо у Гренландії та Данії — як простих людей, так і політиків». Так 16 січня 2026 року написав єпископ Козон до настоятеля парафії в Нууку, словенського францисканця Томажа Майчена, та вірних парафії Христа Царя — єдиної католицької парафії на острові.
Єпископ Козон закликає гренландських католиків «довіряти Божому милосердю та провидінню, щоб Бог міг вести тих, хто керує світом, і відкривати їх для своєї мудрості». Єпископ запевняє у своїй близькості та дякує «за вашу присутність і свідчення в Гренландії».
Лист опублікований на сторінці парафії у Facebook, і о.Томаж одразу відповів, подякувавши єпископу «за увагу, яку він приділив у цей дуже напружений момент».
«Для нас відчуття цієї близькості й солідарності дуже важливе», — написав францисканець, дякуючи за підтриму у важкі часи.
Хоча католицизм дістався Гренландії близько 1000 року нашої ери разом з ісландськими поселенцями, коли на острові постали перші церкви, — у XV столітті більшість поселенців або покинули острів, або померли. Після 300‑річної відсутності християнство повернулося на цей острів у 1723 році за часів данця Ганса Еджа, який запровадив тут державну релігію Данії — євангельсько-лютеранську.
Сьогодні більшість католиків — іноземці та невелика група місцевих жителів. Меса проводиться англійською мовою.
Нагадаємо, Трамп заявив, мовляв, жителі Гренландії «будуть у захваті» від ідеї приєднання до США. Президента Америки не хвилює той факт, що жителі острова чітко дали зрозуміти: вони не хочуть бути частиною Штатів.