Синод Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства Української Греко-Католицької Церкви у своєму Зверненні до вірних та всіх людей доброї волі з приводу 70-х роковин Волинської трагедії закликає до припинення політичних маніпуляцій навколо цієї драматичної сторінки історії та до взаємовибачення двох народів.
Синод Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства Української Греко-Католицької Церкви у своєму Зверненні до вірних та всіх людей доброї волі з приводу 70-х роковин Волинської трагедії закликає до припинення політичних маніпуляцій навколо цієї драматичної сторінки історії та до взаємовибачення двох народів.
Єпископи УГКЦ стривожені тим, що «політично зумовлене маніпулювання обставинами цієї трагедії і затята непримиренність людських сердець поодиноких осіб або груп можуть лише роздмухати пригаслий вогонь міжнаціональної ворожнечі».
У Зверненні йдеться, що історикам ще належить багато попрацювати, щоб з’ясувати всі обставини й жахливі деталі перебігу українсько-польського протистояння та кровопролиття, їх гіркі наслідки, а також встановити імена тих, що постраждали. Проте одне є безсумнівним – перед Господом не має жодного виправдання навіть одне невинно знищене життя і навіть найменша заподіяна кривда.
«Братовбивство 1942–1943 років на Волині потребує насамперед християнської оцінки... Християнська оцінка Волинської трагедії, а також кривд у стосунках українців і поляків, що їй передували чи нею були зумовлені, – вимагає від нас їх однозначного засудження. З християнської точки зору, осудливими були як політика, спрямована на позбавлення права на самовизначення українців на своїй землі, так і збройне насилля супроти польського населення на Волині», – наголошується в посланні Синоду.
Єпископи підкреслюють, що Українська Греко-Католицька Церква бажає «продовжувати справу примирення двох братніх народів – польського та українського – задля взаємного прощення в ім’я справедливості». Автори документа підтримують заклик Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій, вміщений у її Декларації «Знання минулого – шлях до майбутнього» від 3 жовтня 2012 року, в якій говориться про те, що слід протистояти релігійним і міжнаціональним конфліктам. «І ми повинні це робити як свідченням про добрі приклади співпраці, взаємоповаги, порозуміння і підтримки між представниками різних націй та релігій, так і вивченням, осмисленням та поширенням правди про минуле», – сказано у Зверненні єпископів до вірних, яке поширив Департамент інформації УГКЦ.
Волинська трагедія – обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.
Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існуютьрізні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.
Нещодавно в Любліні польські історики обговорювали Волинську трагедію без участі українців. Керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".