Єромонах, який перейшов з УПЦ МП в ПЦУ, розповів про настрої братії Києво-Печерської лаври
До Помісної Церкви приєднався представник українського монастиря, в якому служить найбільш консервативна і закрита для зовнішнього світу частина РПЦ в нашій державі.
За словами отця Інокентія, він приєднався до Помісної Української Православної Церкви ще у середині березня, проте публічно про це повідомлено не було.
Впродовж усього цього часу УПЦ МП ніяк не реагувала на те, що відбулося, і тільки 31 березня Митрополит Онуфрій заборонив отцю Інокентію у служінні.
В інтерв’ю «Главкому» єромонах Інокентій розповів настрої братії у Києво-Печерській лаврі.
"Найголовніше, що стримувало мене і стримує дуже багатьох людей проукраїнських в самій структурі УПЦ МП – це пропаганда, яка зараз ведеться. Особливо в останні роки повернулася риторика «розкольники», «безблагодатні» тощо. Коли предстоятелем УПЦ МП був Блаженніший митрополит Володимир, від цієї риторики відмовилися. Але після його смерті з незрозумілих для мене причин ця Церква до неї повернулася. Я думаю, це все йде по інерції з 1992 року. От як тоді одні і ті самі люди започаткували цю риторику, ті самі люди майже через тридцять років цю риторику і продовжують. Ну, звичайно, це в керівництві, все починається зверху.
Щодо лаври, то більшість про цю пропаганду не замислюється. Пливуть собі за течією. Ми якось говорили з владикою Олександром (Драбинком) про цю ситуацію. То він каже, що якщо лавру віддадуть ПЦУ, то 70% її мешканців у ній залишаться. Ну, можливо не 70%, а 50% так точно. Усе розставить час по своїх місцях. Рано чи пізно, але лавра стане частиною помісної Православної Церкви, це справа часу...
У лаврі є і проукраїнське крило, і проросійське крило. Але, якщо чесно, більшість братії абстрагувалася від цього всього і займається служінням. Основна маса братії живе саме цим – церковним чернечим життям, і до політичних, геополітичних, релігійно-політичних, релігійних справ вони просто намагаються не втручатися. З одного боку, це правильно, тому що чернець перебуває у монастирі, а з іншого боку, кожна людина має бути громадянином своєї землі і батьківщини, добрим громадянином.
Всім, хто приєднується до УПЦ/ПЦУ, Московський Патріархат забороняє священнослужіння. Ніхто нікому не погрожує, що ніби якщо ви підете в ПЦУ, ми з вами щось ще зробимо. От живе людина в монастирі і вирішила піти. Але куди? Скажіть, чому йому йти в Михайлівський монастир, якщо у нього у лаврі є печери, у лаврі акафісти служать, монах до мощей може ходити постійно. Який смисл полишати це місце і йти, наприклад, до Михайлівського? Та й такого монастиря, по правді, в УПЦ/ПЦУ немає, який міг би прийняти, до прикладу 50 чи більше монахів, якби вони приєднались до помісної Церкви...
Один доволі поважний лаврський старець спитав мене: а чому наш владика Онуфрій не хоче попросити автокефалію в Москви? І оце питання, яке він мені поставив, я ставлю собі вже третій рік. Мені здається, що він просто вихований в традиції руського православ’я і зберігає їй вірність", - розповів він.
Щодо очільника лаври митрополита Павла (Лебідя), то єромонах сподівається, що буде з владикою Павлом все одно в одній Церкві:
"Я сподіваюся, що ми з владикою Павлом все одно будемо в одній церкві. Я думаю, що з Божою допомогою так і буде. Розумієте, навіть якби я хотів про когось щось погане сказати, мені нічого сказати, в лаврі я жив спокійним життям, чернечим життям".
