Комітет ЮНЕСКО із захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту в затвердив рішення внести ще п’ять об’єктів культурної спадщини України до Міжнародного переліку культурних цінностей, які перебувають під тимчасовим посиленим захистом.
Про це 14 грудня повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики.
Як зауважили в МКІП, йдеться про пам’ятки культурної спадщини, які розташовані в Одесі, Чернігові, у Львівській та Закарпатській областях, а саме:
Заступниця міністра культури та інформаційної політики Анастасія Бондар, яка долучилася до засідання Комітету онлайн, презентувала перелік обʼєктів, які подала Україна, та зауважила про значні втрати культурної інфраструктури й об’єктів культурної спадщини внаслідок російської агресії.
«З початку повномасштабного вторгнення Росія запустила понад 10 000 ракет та безпілотників на Україну. В результаті цього в країні пошкоджено чи зруйновано понад 1700 об’єктів культурної інфраструктури та більше 870 пам’яток культурної спадщини. Я вірю, що разом із спільнотою ЮНЕСКО ми створимо міцне коло підтримки, де культурна спадщина об’єднує нас міцніше, ніж будь-яка сила, що намагається нас розділити», – підкреслила Бондар. Також у засіданні Комітету із захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту взяла участь завідувачка сектору з моніторингу ситуації на тимчасово окупованих територіях Міністерства культури та інформаційної політики Ліна Дорошенко.
За її словами, зараз вже 25 об’єктів культурної спадщини України користуються найвищим рівнем захисту від військових атак та загроз. Це рішення підвищить безпеку об’єктів під час війни, потенційно дозволяючи компетентним органам усіх 88 держав-учасниць Другого протоколу 1999 року переслідувати або екстрадувати ймовірних правопорушників.
Також Дорошенко підкреслила, що, виступивши з ініціативою включення об’єктів культурної спадщини під посилений захист, Україна виконала важливий крок у реалізації своїх зобов’язань з імплементації положень Гаазької конвенції 1954 року та протоколів до неї.
Надання об’єктам культурної спадщини України посиленого захисту стало прецедентом у практиці застосування Другого протоколу як процедури, що була вперше застосована не в мирний, а у воєнний час.