Наразі невідомо, чи будуть застосовані якісь санкції до тих юридичних осіб, які не подадуть ці відомості до Держреєстру у добровільному порядку.
Така вимога міститься в Законі України № 1155-VII, ухваленому парламентом 25 березня 2014 року та підписаному нещодавно, повідомляє Інститут релігійної свободи.
“Усі діючі юридичні особи та фізичні особи – підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, відомості про яких не включені до Єдиного державного реєстру, зобов’язані подати державному реєстратору відповідно до вимог статті 19 цього Закону реєстраційну картку для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру. Державний реєстратор після отримання від юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців реєстраційної картки зобов’язаний включити відомості про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців і видати їм виписку з Єдиного державного реєстру”, – зазначено у Законі.
Водночас законодавчі зміни скасували положення Закону України від 01.07.2010 року № 2390-VI, якими надавався 1 рік для включення до Єдиного держреєстру даних про ті юридичні особи, які досі не пройшли державну реєстрацію. Скасовані норми передбачали, що з 3 березня 2012 року свідоцтва про реєстрацію таких юридичних осіб втрачають чинність.
Відтак, на теперішній час для зареєстрованих релігійних організацій відкритою є можливість подання даних про себе до Єдиного державного реєстру, якщо вони це не зробили раніше.
При цьому наразі невідомо, чи будуть застосовані якісь санкції до тих юридичних осіб, які не подадуть ці відомості до Держреєстру у добровільному порядку.
В Інституті релігійної свободи нагадують, що “подвійна” реєстрація релігійних організацій як юридичних осіб обумовлена тим, що спочатку органи у справах релігій реєструють їх статути відповідно до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», а після цього – державні реєстратори вносять відомості про них до Єдиного державного реєстру.