У четвер, 26 вересня 2024 року, відбудеться судове засідання Північного апеляційного господарського суду Києва, де можуть вирішити остаточну долю монахів УПЦ МП у Києво-Печерській лаврі.
Про це повідомляє Інформатор.
Вони досі займають декілька будівель у Нижній лаврі, не зважаючи на рішення суду про розірвання договору оренди. Якщо суд вирішить підтримати рішення першої інстанції, УПЦ МП доведеться звільнити лавру остаточно.
Про проведення судового засідання Північного апеляційного госпсуду Києва з приводу Нижньої лаври повідомив у своєму Telegram адвокат Микита Чекман, що захищає інтереси УПЦ МП у справі. Він написав, що засідання призначено на 11 годину ранку. Також, за його словами, засідання буде "важливим" - відтак, можна очікувати на певні результати, і, можливо, - судове рішення у справі.
Зазначимо, що УПЦ МП оскаржує в апеляційній інстанції рішення суду річної давнини. Ще у серпні 2023-го суд зобов'язав УПЦ МП звільнити загалом 79 об'єктів, у тому числі всередині Києво-Печерської лаври у Києві. Так, згідно з цим рішенням, УПЦ МП вже звільнила Успенський собор, Трапезний храм преподобних Антонія та Феодосія Печерських тощо. Вони перейшли у користування ПЦУ.
Водночас УПЦ МП прийняла рішення про апеляційну скаргу і таким чином залишила за собою право користування деякими корпусами Нижньої лаври. Зокрема, станом на початок 2024 року, йшлося про одразу три великі корпуси: №54, 57 та 58.
Слід зауважити, що корпуси №54 та №58 називаються "домом Лаврський паломник" і є, фактично, міні-готелями для прочан. Всередині розташовано кімнати для розміщення прочан, трапезні, санвузли з душовими кабінами, кімнати для прасування білизни та прання.
Таку саме функцію виконує і корпус №57, щоправда, окрім власне паломників тут проживають кілька монахів лаврської братії. В середині серпня 2023 року комісії вдалося зайти всередину, втім, прочани виштовхали її представників і забарикадувалися.
У лаврі з 2002 по 2008 роки побудували 16 великих корпусів, не узгоджуючи це з міською владою і Мінкультом
Всі роботи проводились без належних археологічних досліджень, через що державі завдано збитків, що оцінюються в десятки мільйонів гривень.