Зустріч на перехресті світу і духу
6 червня 2013 року в приміщенні книгарні Є (вул. Лисенко 3) відбулась презентація книги Катерини Новікової «На перехресті світу і духу. Короткий нарис про сакральний живопис України» (Київ: Темпора, 2013).
Невелика зала книгарні поступово виповнилась людьми, серед яких були запрошені до виступу гості, як і зацікавлені тематикою видання. Відвідувачі мали можливість не тільки ознайомитись з книгою-альбомом, що містить біля 300 кольорових ілюстрацій з музеїв Польщі та України, але й довідатись про процес створення книги, послухати думку співпрацівників і колег авторки.
Налаштуватись на ліричний лад гостям допоміг виступ бандуриста Сергія Нечипоренка, учня Володимира Кушпета, який виконав декілька старовинних автентичних українських псалмів XVII-XVIII ст.
Вступне слово взяла редактор книги Ірина Давидко. Вона коротко розповіла про історію створення книги як прагнення розкрити явище українську культуру. Авторка Катерина Новікова зосередила увагу на тому, що сакральний живопис багатовимірний. Це не тільки частка християнського культу, неповторний світовий мистецький скарб, але й етнографічна та історична пам’ятка, що дозволяє нам цілісно поглянути на характер українців впродовж історії до сьогодні.
Скучати не довелось й під час виступів гостей, які подеколи з гумором аргументували свої думки. Презентація стала нагодою порушити багато важливих питань не тільки стосовно самого українського сакрального живопису, але також ширше культури і релігії. Сергій Пролєєв, д-р філ. н., проф. Інституту філософії ім. Г. Сковороди, визнав актуальність книги, адже розвиток духовної культури важливий для розв’язання проблем людства. Ікони є не лише зразками образотворчого мистецтва, але передусім вікнами між Богом і людиною, що дивляться один на одного і дають відповіді на питання «хто ми» і «навіщо ми тут». Він наголосив на ролі сакрального живопису як можливості простежити і замислитись над історією нашої країни, як змінювалось світосприйняття українців протягом століть і яким воно є зараз. Справді іконопис становить вдячну тему для вивчення – її духовна суть, релігійне і культурне значення надзвичайно важливі. Однак чи часто ми замислюємось над тим, що завдяки сакральному живопису можна зануритись у життя українців певного періоду історії?
Юрій Чорноморець, д-р філ. н., проф. НПУ ім. М.П. Драгоманова, виступив провокативно і не погодився з позицією авторки щодо явища антиікони, себто кічу в сакральному живописі.
Він піддав сумніву поняття кічу в сакральному мистецтві, але визнав існування так званого «православного гламуру». По суті ці поняття тотожні, але теолог вважає, що всіляке, навіть бездарне, сакральне мистецтво має духовне призначення і включається до літургії. Таким чином були порушені питання термінів та їхньої інтерпретації. Авторка зазначила, що якщо сакральний живопис є мистецтвом, підлягає тим самим категоріям, що й світське. Іконопис – це книга, проповідь, але писана барвами і лініями.
Анатолій Горовий, старший науковий співробітник Науково-дослідного відділу Національного заповідника Києво-Печерська лавра, зосередився на сучасному сакральному мистецтві, його школах та його впливі на світське, також у радянський період. Він відмітив негативний вплив сучасної масової культури. Пан Горовий наголосив також на відмінності «зображувального» і «образотворчого» мистецтва. Образ у мистецтві – це ідея, яка здатна вливати на людину та перемінювати її і саме тому кіч існує та є негативним явищем.
Зустріч завершилась сюрпризом від директора видавництва «Темпора» Юлії Олійник. Вона представила відбірку анти ікон пост-радянського періоду з зображеннями Леніна, Сталіна, Гітлера, російських царів, а також російських і українських політиків. Це чудово ілюструє нашу сучасність виповнену також новими політичними міфами, а також дає можливість порівняти справжнє мистецтво і духовність з пародіями.
Відтак презентація виявилась справді насиченою і цікавою – присутні змогли довідатись багато нового про український сакральний живопис, можливості та складності його переосмислення і отримати гарний настрій.
Юлія Нетунахіна
