Зустріч папи Римського з проводом УГКЦ: «Несіть надію і єднайтеся»

08.07.2019, 12:48

Аналіз на Радіо Свобода дводенної (5-6 липня) зустрічі папи Римського із проводом УГКЦ та очільниками окремих дикастерій Римської курії на тему ситуації в Україні

Під час дводенної зустрічі папи Римського Франциска з ієрархами Української греко-католицької церкви (УГКЦ). Ватикан, 5 липня 2019 року

Рим – У Ватикані вперше відбулася дводенна (5-6 липня) зустріч папи Римського із проводом УГКЦ та очільниками окремих дикастерій Римської курії на тему ситуації в Україні. На думку спостерігачів, це був той випадок, коли формат розмови став важливішим за її зміст. Конкретних підсумків такого широкого спілкування наразі не повідомляють. Прес-служба Ватикану зазначає, що «подібні зустрічі можуть продовжуватися з метою гармонійного розвитку УГКЦ». Єдиним конкретним результатом можна вважати звернення папи до глави церкви, її постійного синоду і митрополитів УГКЦ.

Напередодні неординарної зустрічі у Ватикані керівництво УГКЦ заявляло про обговорення багатьох питань без табу стосовно суспільно-політичної, гуманітарної і релігійної ситуації в Україні. За даними преси, однією із провідних мала бути тема про визнання статусу патріархату УГКЦ. Як зауважив глава Української греко-католицької церкви Святослав (Шевчук), вони просять папу про це на кожній зустрічі.

«Ми робимо усе для того, щоб функціонувати як патріарша церква, а питання визнання належить до рішення Вселенського архієрея, і ми поважаємо свободу його рішення», – додав блаженніший Святослав в одному з інтерв’ю напередодні зустрічі.

«Патріархат – це мрія»

У римській Апостольській столиці надали великого значення розмові з проводом українських греко-католиків, та вважають предметний розгляд питання про патріархат не на часі, констатують ватиканські оглядачі.

«Це мрія греко-католиків (отримання статусу патріархату). Але ця зустріч – лише проміжний етап для того, щоб у майбутньому отримати щось дійсно велике. Нині УГКЦ має дуже сприятливу нагоду відкрито говорити з папою. З боку папи це стало демонстрацією великої довіри до УГКЦ, він усе керівництво запросив до розмови, не лише блаженнішого Шевчука. Це – не просто дипломатичний сигнал. Папа запросив усіх очільників УКГЦ говорити про українську ситуацію, чого досі не було. Але це – приватна зустріч, і ми не дізнаємося особливих подробиць про зміст розмови», – сказав Радіо Свобода Андреа Ґальярдуччі, оглядач видання Catholic News Agency.

Експерт зауважує, що на нинішньому етапі дуже завчасно сподіватися і на визнання патріаршого устрою церкви, і на візит папи Франциска до України. За складної геополітичної та релігійної ситуації Ватикан не буде робити рішучих кроків. Йдеться насамперед про гостре військове протистояння між Україною й Росією, назрівання внутрішнього розколу у новоствореній Православній церкві України і розрив між РПЦ та Константинопольським патріархатом через надання томосу ПЦУ.

Недоліки української дипломатії?

Такої думки дотримуються в Італії і окремі представники греко-католицького духовенства.Та головною перепоною у просуванні українського питання у Ватикані вважають Москву і відповідно РПЦ, але не тільки. Поширена думка, що бракує також активної дипломатичної роботи з боку української держави.

«Українська держава мала би більше підтримувати УГКЦ. Чільні представники РПЦ приїздять без запрошень до Ватикану, за нашими спинами проводяться зустрічі, домовленості якісь, а наша слабка дипломатія, передусім з боку держави України, не встигає на це реагувати», – сказав Радіо Свобода представник греко-католиків, конфіденційне джерело.

«УГКЦ, зі свого боку, дуже актуалізує увагу на колишніх стражданнях церкви, її важкій історії. Це добре, але це наша чеснота, ми демонструємо відданість папі – та це не аргумент боротьби за визнання. Треба ці питання ще дуже досліджувати, виробляти стратегію наближення до Апостольської столиці, бо ми маємо всередині Ватикану багато ворогів. Треба вести роботу знизу і з’ясовувати, коли і за яких умов УГКЦ може отримати патріархат», – сказав співрозмовник Радіо Свобода.

Він називає дуже позитивним факт тісного діалогу папи Римського з ієрархами УГКЦ, однак старань лише греко-католиків, на його переконання, не достатньо. Священник-науковець, з яким спілкувалося Радіо Свобода, вважає, що протягом майже 30 років незалежності Україна не змогла переконати ні Європу, ні Ватикан у тому, що є серйозним, надійним партнером.

Слово папи

На початку зустрічі 5 липня папа Франциск звернувся зі словом підтримки та настанови до провідників Української греко-католицької церкви, яких він запросив на «братерський обмін думками». У своєму зверненні понтифік практично оголосив план дій для найбільшої східної католицької церкви, що об’єднує понад 5,5 мільйонів вірян у світі. Мандат від глави Апостольської столиці зводиться, по суті, до двох речей: нести християнську надію у конфліктних ситуаціях та розвивати синодальність (внутрішній діалог і єдність) церкви.

Папа насамперед говорив про важку й делікатну ситуацію, яку 5 років переживає Україна, та конфлікт, «обтяжений пропагандистськими фальсифікаціями і різнорідними маніпуляціями зі спробою втягнути релігійний аспект».

Він сказав про «гібридний» конфлікт, в якому «найслабші та найменші платять високу ціну». Вкотре засвідчивши близькість до українців, папа Берґольйо згадав про свого вчителя владику Степана Чміля та про те, що починає і закінчує день «по-українськи»: молиться перед іконкою Богородиці, яку подарував йому верховний архиєпископ Святослав Шевчук.

Ватикан, 5 липня 2019 року

«Нести надію і єднатися»

У чому полягає завдання церкви в конфліктних ситуаціях? Передусім, говорить Франциск, слід «давати свідчення християнської надії». На його думку, «у важкі хвилини, ще більше, ніж у хвилини миру, пріоритетом для віруючих є перебувати в єдності з Ісусом, нашою надією».

Як приклад такої єдності і надії папа згадав мучеників УГКЦ, «які горнучись лише до Господа Ісуса, відкинули логіку світу, згідно з якою насильством відповідають на насильство, написали своїм життям найсвітліші сторінки віри: вони є плідним засівом християнської надії». Папа заохотив присутніх мати пріоритетом у своїй діяльності молитву, духовне життя та бути близькими до «брата, який страждає».

Наступний важливий момент у зверненні папи стосується синодальності. «Не вистачить мати Синод. Слід бути синодом. Церква потребує живого діалогу пастирів між собою та між пастирями й вірними», – зазначив папа Римський Франциск. Він зауважив, що УГКЦ має чітке синодальне вираження, тобто є зібрання Синоду єпископів, але йдеться про щоденний синод (обмін думками і досвідом), «щоб прямувати вперед разом не лише з тими, хто думає так само, бо це легко, але з усіма віруючими в Ісуса». Синодальність – це також долучати і вислуховувати мирян як повноправних членів церкви, додав понтифік.