Created with Sketch.

Звідки з’явились московські «цибульки» на старовинній закарпатській дерев’яній церкві

16.09.2016, 10:31

На Закарпатті розгорівся черговий скандал довкола ще одного старовинного дерев’яного храму, якого «відреставрували» у московському стилі. До цього причетний губернатор Геннадій Москаль.

Ще в квітні цього року почалася реставрація унікальної старовинної дерев’яної церкви Святої Анни (с.Буківцьово, Великоберезнянщина, збудована в 1792 році). Роботи почалися за розпорядженням голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля після того, як губернатор побував із робочим візитом на Великоберезнянщині і місцеві мешканці поскаржилися на те, що стара церква руйнується. Однак, при такому гарному починанні усе закінчилося не дуже оптимістично... Втім, усе по порядку.

Керівництвом реставраційних робіт займався начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга. Знайшли майстрів, які повністю перекрили дах шинглями (колоті дерев’яні дощечки), виготовили нові куполи й хрести, а також поміняли частину кроков, що згнили. «Тепер, через чотири з половиною місяці, — пише на своїй сторінці у Фейсбуку Г.Москаль, – в оновленій церкві провели богослужіння. Майстри поміняли крокви, що згнили, повністю перекрили шинглями дах, поставили нові куполи й хрести. Залишилося закінчити деякі роботи на покрівлі й відреставрувати інтер’єр, але головне те, що зараз загрози руйнування цієї унікальної церкви немає».

Однак каменем спотикання стали саме нові куполи. Як одразу зауважив авторитетний ужгородський дизайнер Олег Олашин, те, як виглядають оновлені куполи – «це спаскудження, а не реставрація. Як інакше назвати заміну традиційних барокових веж на московські цибулини?» Замість автентичних старовинних барокових куполів після роботи відтепер її увінчують... банальні російські «цибульки».

На прохання пояснити цей казус відповів речник губернатора Ярослав Галас. «Справа в тому, що куполи старої церкви мали інакшу форму, не чітку конусоподібну, а сплюснуту через те, що вони "просіли", бо дерево всередині прогнило. Під час реставрації ми знайшли єдиного майстра з Міжгірщини, у нього тонка робота, це не якийсь дроворуб, а справжній майстер своєї справи. Він, зокрема, робив за старою технологією для обшивки бань так звані шинглі (дранку). Їх не пиляють, а відколюють від поліна – по волокну деревини, завдяки чому покрівля з шинглів довше не псується», – пояснив Ярослав Галас.

Втім, це не відповідає дійсності і ось чому. Знищені куполи – автентичні, характерні для всіх барокових дерев'яних церков Закарпаття. А те, що зроблено "народним майстром", є нічим іншим, як частковим руйнуванням охоронюваної державою пам'ятки. Підтвердженям цьому є і фото церкви св. Анни в Буківцьові, зроблене в середині XX століття, де форма куполів є ідентичною до тієї, яку знищили "реставрацією" нинішні майстри. Загалом, незмінність форми куполів церкви спостерігалася протягом всього тривалого періоду її фотофіксації.

Також, на цьому колишньому греко-католицькому храмі до реставрації був типовий для регіону восьмираменний хрест, а нині — класичний для храмів МП.

А звідки віє вітер московських «цибульок», прояснив мистецтвознавець Михайло Сирохман, авторитетний фахівець з сакральної дерев'яної архітектури Закарпаття. Майже поряд із церквою Святої Анни в селі Буківцьово розташовано Свято-Троїцький православний чоловічий монастир УПЦ (Московського патріархату), а сама церква теж перебуває в користуванні громади УПЦ (МП). Тому не виключено відповідний вплив на «реконструкцію» історичної пам’ятки.

Довідка. Як пише М.Сирохман у своїй книзі про церкви Закарпаття, храм у Буковцьові належить до кращих зразків закарпатських церков барокового стилю. Первісно він був збудований у XVII ст. у бойківському стилі; з того часу лишилися зруби стін та шатрові завершення нави й вівтаря. У 1791 р. майстер Григорій Макарович переробив церкву під характерний для того часу терезіанський стиль. Над бабинцем було встановлено високу каркасну башту, а заломи шатрів нави і вівтаря сховалися під стрімким двосхилим дахом. На вежі встановлено типове барокове двоярусне завершення. Над вівтарем, на гребені даху, зроблено ліхтарик з главкою. Таким чином, разом з дерев’яною дзвіницею та дерев’яною вхідною брамою церква утворює цілісний ансамбль чудових споруд області. У храмі є іконостас з XVIII ст.

Світлини з ФБ сторінки Г. Москаля

Читайте також
Журналістські розслідування Чи Митрополичі сади невіддільні від Святоюрського комплексу: нецерковний конфлікт на церковній землі
06.11.2023, 11:00
Журналістські розслідування Уважно, шахрай: журналісти викрили у соцмережі фейк-священика, який збирає кошти
27.09.2023, 15:30
Журналістські розслідування Церква в Діловому: майновий конфлікт довкола храму на Закарпатті може запустити кілька кримінальних справ
13.01.2021, 14:57
Журналістські розслідування Про "патріотичність" УПЦ МП: кейс єпископа Бахчисарайського Каліника
01.12.2020, 11:33