100-річчя УПЦ США: Історія заснування та динамічне сьогодення
Українська Православна Церква Сполучених Штатів Америки відзначила 100-річчя від часу свого заснування. Розташована неподалік Нью-Йорку, Метрополія Церкви розкинулась у невеличкому місті Баунд-Брук на майже 25 гектарах мальовничої землі. Тут діє Церква-Меморіал Святого Андрія, Семінарія Святої Софії, Український православний культурний центр. На території метрополії також розташований православний цвинтар, на якому поряд з пересічними прихожанами поховані видатні постаті української історії, релігійного життя та діаспори.
Баунд-Брук, штат Нью Джерзі називають «Українським Єрусалимом». Саме тут розташований духовний осередок Української Православної Церкви США.
Перші православні парафії українців були організовані під омофором сирійського архієпископа Германоса. У 1924 він передав їх прибулому з України архієпископу Іоану Теодоровичу. А вже після Другої Світової розбудовувати Українську Православну Церкву у США прибуває архієпископ Мстислав.
"Це було саме перше бажання митрополита Іоана Теодоровича та архієпископа Мстислава, які на цей час шукали територію, щоб вона була посередині великих міст, а ми знаходимось у тридцяти милях від Нью-Йорка та тридцяти милях від Філадельфії, де проживають багато українців, щоб вони могли приїхати сюди та підтримати українську церкву", - розповідає отець Василь.
І така територія була знайдена – маєток та 24 гектари землі родини Фішерів, які були куплені, виключно, на пожертви парафіян за величезну на той час суму – 90 тисяч доларів. Згодом з’являється і український православний цвинтар, сьогодні найбільший в Америці.
"Ось бачите цю горожу, це є старовинний цвинтар, тут похована родина Гайнрика Фішера. Коли вони придбали цю територію, поховання уже тут були, тому їм було легко на той час відкрити тут цвинтар і так започаткувався український цвинтар на цій території", - каже отець Василь.
Поряд з пересічними прихожанами покоються тут засновники церкви, духовенство, відомі діячі культури та громадського життя української діаспори. Тут спочивають і очільники Української Народної Республіки. Окрему ділянку мають воїни УПА.
Український православний цвинтар
"Звичайно є інші поховання воїнів УПА по всій території. Але тут поховані ті, які були більш активні у житті церкви і в житті діаспори. Тут приїжджають багато людей з України, істориків, досліджують, вони дуже зацікавлені цими особами, які іммігрували після війни до Америки", - каже отець Василь.
У 1975 році з’являється семінарія Святої Софії, будинок якої разом із ділянкою Церква купила у родини одних із засновників Нью-Йоркської біржі, які жили поряд.
"Будинок-семінарія має дуже домашню обстановку, ми дуже гостинно до гостей ставимося, і семінаристи не як в інших навчальних закладах, як в інших школах чи університетах, вони тут живуть, вони знають, що вони повинні за собою прибирати, у них є кухар, вони тут сплять, спортивний зал мають, часом на вулиці грають у футбол, так що дуже домашня обстановка", - розповідає отець Василь.
Семінарія
Цього року з 28 семінаристів восьмеро приїхали з України, всі - на повній стипендії Української Православної Церкви США, місцеві ж навчаються за свої кошти чи парафії.
"Семінаристи, які приїжджають з України, які не володіють англійською мовою, або частково знають англійську мову, вони повинні пройти курс англійської мови через те, що вся теологія викладається англійською мовою. Цілий день п’ять днів на тиждень – англійська мова. Повний курс навчання, включно з англійською мовою – до шести років", - каже отець Василь.
Семінарія
Починається день о 7-й з молитви, закінчується також святим словом у каплиці – о 10:30-й.
"Всі ікони знаходились в будинку звичайної жінки, яка на старість захворіла і не могла більше ходити в храм, тоді син їй збудував домашню каплицю і священник приходив додому і вислужував богослужіння для неї. І коли вона померла, син виставив хату на продаж і люди, які приходили подивитись на будинок не могли зрозуміти, що це за дивна кімната в будинку. Тоді він звернувся до одного з наших священників і сказав – я вам безоплатно віддам все, що в цій кімнаті", - каже отець Василь.
Для прихожан діє Церква-меморіал Святого Андрія, будівництво якої зайняло 10 років.
"Це моє коріння. Я народилась в православній родині, це було з покоління в покоління нашою вірою. Це благословення, що ми маємо нашу церкву тут в Америці також", каже Джулія Еймс.
І головне завдання Церкви сьогодні, каже її первоієрарх Митрополит Антоній – залучати молодь.
"Мені особливо радісно бачити тут нашу молодь, бачити радість та надію на їх обличчях. Вони повні надії, вони відчувають, що для них нема нічого неможливого, і я їм кажу, ніколи не міняйтесь, завжди зберігайте цю надію та цей позитивний настрій", - каже митрополит Антоній.
І однією з найбільших надій молодих парафіян та священиків є об’єднання православних українців.
"Єдина помісна православна церква – це душа українського народу. І коли вона не є поділена, а перебуває в єдності вона собою огортає всю, кожну українську душу, яка перебуває чи то на сході, чи то на заході, чи на півночі, чи на півдні. І ми молимось, щоб ми могли єдиними голосом, єдиними устами прославляти ім’я Господа", - каже семінарист Іван.
Наталія Леонова
