76% українців — за вшанування на державному рівні пам'яті загиблих у Бабиному Яру
Про це свідчать результати опитування про вшанування пам’яті загиблих унаслідок злочинів нацистського та радянського тоталітарних режимів під час Другої світової війни, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у травні-червні 2021 року на замовлення Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, презентованого в Укрінформі.
"Абсолютна більшість опитаних (76%) вважають, що пам'ять про загиблих у Бабиному Яру має вшановуватися на державному рівні", - зазначив науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи», професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань.
При цьому, лише 11% називають це питанням місцевого рівня. Близько 4% називають це питанням вузької групи людей, а 5% опитаних це байдуже.
Згідно з результатами опитування, абсолютна більшість опитаних вважають, що форму та зміст заходів із вшанування пам’яті жертв злочинів нацистського режиму на території України мають визначати органи державної влади: Український інститут національної пам’яті (48%), Верховна Рада України (39%), Президент України (34,5%).
Так само більшість респондентів вважають необхідною участь держави у фінансуванні створення меморіалу та музею у Бабиному Яру: 39% обрали варіант, де держава це робить разом із приватними меценатами з різних країн, 22% вважають, що кошти на такий меморіал та музей мають надходити виключно з державного бюджету України, а 13,5% схиляються до думки, що це має робити держава спільно з меценатами, які є громадянами України. Фінансування виключно коштами приватних меценатів-українців підтримують лише 6% опитаних, з громадян інших країн – 4%.
«86% опитаних у цілому ставляться переважно позитивно до участі іноземців у фінансуванні заходів та інституцій історичної пам’яті та культури (музеїв, меморіалів) в Україні. Іншої точки зору дотримуються лише 15% респондентів», - йдеться у результатах опитування.
Зазначається, що громадянство іноземців має значення, коли йдеться про створення місць пам’яті жертв нацистських злочинів під час Другої світової війни. Зокрема, найбільш прихильно українці ставляться до іноземців – громадян Ізраїлю: їх участь схвалюють 81% опитаних (проти - 13%). До меценатів із Німеччини позитивно ставляться 77% опитаних (негативно - 16%), за меценатів із США виступають понад 70% респондентів (проти - 22%).
«Водночас, зовсім інша картина із ставленням до участі громадян Росії у створенні таких місць пам’яті: 48% опитаних виступають проти, 43% - виступають за, й 8% - не визначилися. У цьому питанні помітні чіткі відмінності між макрорегіонами: у західних та центральних областях переважає негативне ставлення (65% та 51% відповідно), у східних, південних та на Донбасі – переважає позитивне ставлення (56%, 57% та 63% відповідно)», - зазначається у результатах дослідження.
У респондентів також запитали, де знаходиться Бабин Яр. Так, 55% опитаних знають, що Бабин Яр знаходиться в Києві, а 26% зізналися, що їм це невідомо. Ще 18% респондентів назвали інше місто. Найточнішими були мешканці центральних областей (68%). Близько третини опитаних у західних, південних областях та на сході не змогли дати відповіді.
Крім того, 37,5% опитаних вважають Бабин Яр місцем пам’яті жертв нацистського режиму, людей усіх національностей (євреїв, українців, росіян, ромів), ще 27% схиляються до думки, що це місце пам’яті українських євреїв – жертв Голокосту, влаштованого нацистським режимом. Для 14 % респондентів Бабин Яр – місце пам’яті жертв тоталітарних режимів - і нацистського, і радянського, а 11% називають урочище місцем пам’яті жертв нацистського режиму – радянських громадян різних національностей. Не визначилися з відповіддю близько 9% опитаних.
Всеукраїнське опитування «Думки і погляди населення України» було проведене Київським міжнародним інститутом соціології у травні-червні 2021 року на замовлення Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва. Польовий етап дослідження тривав з 1 до 7 червня 2021 року. Опитування здійснювалося методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI). Загалом в рамках дослідження було проведено 2003 інтерв’ю.
Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95 і з дизайн-ефектом 1.1) не перевищує: 2.4% для показників, близьких до 50%, 2.1% для показників, близьких до 25 або 75%, 1.5% для показників, близьких до 10 або 90%, 1.1% для показників, близьких до 5 або 95%, 0.5% для показників, близьких до 1 або 99%.
Фінансування опитувань здійснене в рамках проєкту МАТРА Посольства Королівства Нідерланди.
